ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" лютого 2011 р. Справа № 2a-428/11/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В. розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали адміністративної справи за позовом територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510,00 грн.,
03.02.2011 року територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області звернулося з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510,00 грн. Позовні вимоги мотивувало тим, що за відповідачем рахується заборгованість, яка виникла у зв'язку із несплатою фінансових санкцій, застосованих за порушення ЗУ “Про автомобільний транспорт”.
У відповідності до вимог ч.3 ст.183-2 КАС України 04.02.2011 року відповідачу направлено копію ухвали про відкриття скороченого провадження, копію позовної заяви з доданими до неї документами та запропоновано у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали подати заперечення проти позову. Дані документи ОСОБА_1 отримав 09.02.2011 року.
21.02.2011 року на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло заперечення відповідача проти позову.
З даного заперечення вбачається, що ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, оскільки вважає, що за наявності ліцензії на право перевезення пасажирів, немає необхідності виготовляти та мати при собі ліцензійну картку. Крім того, зазначив, що постанова про застосування фінансових санкцій від 22.07.2010 року не може бути звернена позивачем до виконання, так як останнім пропущено строк звернення до виконання, встановлений ст.303 КУпАП. Вважає позовні вимоги безпідставними, просив в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали позовної заяви, дослідивши заперечення на позов та наявні докази, суддя прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних мотивів.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.09.2006 року ОСОБА_1 зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради як фізична особа -підприємець, являється автомобільним перевізником відповідно до ЗУ “Про автомобільний транспорт” та надає послуги з перевезення пасажирів на таксі.
Статтею 39 вказаного Закону визначено перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські.
Зокрема, згідно ч.6 ст.39 ЗУ “Про автомобільний транспорт” документи для водія таксі, що здійснює перевезення пасажирів на таксі є посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
У відповідності до вимог ч.13 ст.6 ЗУ «Про автомобільний транспорт»державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Положенням п.3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі
Відповідно до ч.12 ст.6 ЗУ “Про автомобільний транспорт” державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Планові перевірки здійснюються не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем 20.07.2010 року було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом ОСОБА_1, за результатами якої складено акт № 180280. В даному акті зафіксовано факт експлуатації відповідачем легкового автомобіля, облаштованого як таксі, за відсутності ліцензійної картки, чим порушено вимоги ст.39 даного Закону.
Згідно п.26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено відповідачу запрошення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке ОСОБА_1 отримано, що підтверджується його підписом.
За таких обставин, суддя не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що його не повідомлено про день час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Положенням п.27 вказаного Порядку встановлено, що у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5.
Згідно абзацу 4 ч.1 ст.60 ЗУ “Про автомобільний транспорт” за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки до автомобільних перевізників застосовуються штрафні санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За виявлене порушення на підставі вищевказаного акту перевірки 22.07.2010 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області ОСОБА_2 застосовано до ОСОБА_1 згідно постанови № 094891 штрафні санкції в сумі 510,00 грн.
Штрафні санкції, застосовані до відповідача згідно вищевказаної постанови, у відповідності до вимог абзацу 2 ч.1 ст.239 Господарського кодексу України є видом адміністративно-господарських санкцій, які органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання.
Суддею не приймається до уваги посилання відповідача на ст.ст.38, 303 КУпАП, оскільки дані норми визначають строк накладення адміністративного стягнення та строк звернення до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення відповідно.
При цьому слід зазначити, що строки застосування адміністративно-господарських санкцій визначені ст.250 Господарського кодексу України, а строк звернення до адміністративного суду встановлений ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані строки позивачем порушено не було.
Крім того, за наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, його, у відповідності до вимог п.30 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, було б притягнуто до відповідальності в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно п.28 Постанови КМУ “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
Постанова про застосування фінансових санкцій від 22.07.2010 року була направлена відповідачу, однак кореспонденція повернулася на адресу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області з відміткою працівника поштового зв'язку «за місцем обслуговування».
Вказана постанова ОСОБА_1 оскаржена не була, доказів сплати заборгованості останній суду не представив. Обставин, які б були підставою для звільнення відповідача від сплати вищевказаних коштів не встановлено.
За таких обставин позов підлягає до задоволення.
На підставі ЗУ “Про автомобільний транспорт”, керуючись ст.ст.11, 71, 86, 162, 182-2, 256 КАС України, суддя
позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (вул. Тролейбусна, 18/100, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь держави (р/р 31110106700002 УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО - 836014, код одержувача - 20568100) - 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп. несплачених фінансових санкцій.
Постанову допустити до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова складена 22.02.2011 року о 11:40 год.
Суддя Шумей М.В.