Постанова від 19.07.2006 по справі 18/212

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

"19" липня 2006 р. Справа № 18/212

Позивач: Виробничо -комерційне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс»

41300, м. Кролевець Сумської області, вул. Кооперативна, 4

Відповідач: Прокурор відділу прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації в Чернігівській області

14032, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 11

про визнання нечинним рішення

Суддя А.С. Сидоренко

Секретар судового засідання І.В.Морська

Представники сторін:

Від позивача: Роменець М.О. -предст., дор. від 15.05.2006р. № 136

Від відповідача: Мозирко В.О. -гол. держподатінспектор, дов. від 25.11.2005р. № 4334/21-452

В судовому засіданні взяв участь прокурор відділу прокуратури Чернігівської області Турчин І.А., посв. від 28.10.2004р. № 75

В судовому засіданні 19.07.2006р., на підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

СУТЬ СПОРУ:

Виробничо -комерційним підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс» (надалі -Позивач) заявлено адміністративний позов до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Чернігівській області (надалі -Відповідач) про визнання нечинним рішення від 25.11.2005р. № 250477/00/13/21/87 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6741,14 грн. за зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Позивач вказує на відсутність його вини в тому, що у нього на зберіганні знаходились алкогольні напої з підробленими марками акцизного збору, адже він не являється виробником цієї продукції і не здійснює її маркування. Алкогольні напої були отримані від ТОВ «Алко -Корн», с. Шпанів Рівненської обл., яке має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями. Разом з накладною на продукцію Позивач отримав посвідчення якості та сертифікат відповідності, з якого вбачається, що виробником горілки «Столична» є ЗАТ «Чернігівський лікеро -горілчаний завод «Чернігівська горілка», який і маркував алкогольні напої акцизними марками. Чинним законодавством не встановлено обов'язку суб'єкта підприємницької діяльності звертатися до компетентного органу з метою проведення спеціального (експертного) дослідження марок акцизного збору на предмет підробки по кожній з отриманих партій, а самостійно виявити візуальні ознаки фальсифікації акцизних марок неможливо.

Також, Позивач вказує на порушення порядку проведення перевірки і невідповідність акту перевірки вимогам Порядку проведення оперативних перевірок та розгляду матеріалів по ним, затвердженого розпорядженням Державної податкової адміністрації України від 25.09.1998р. № 272-р, щодо проведення перевірки не менш ніж двома посадовими особами податкової служби при наявності у них службових посвідчень, особистих знаків і посвідчення на право перевірки об'єктів, розташованих на конкретній території і необхідності реєстрації такого акту в книзі реєстрації актів оперативних перевірок.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на відповідність рішення про застосування фінансових санкцій та дій службових осіб податкового органу вимогам чинного законодавства України. Як на підставу своїх заперечень Відповідач вказує на те, що згідно ст. 8 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», відповідальність за недодержання порядку маркування, реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, несвоєчасну сплату акцизного збору несуть виробники, імпортери, продавці цих товарів та їх посадові особи у порядку, передбаченому чинним законодавством України. На думку Відповідача, підставою застосування адміністративно -господарських санкцій є виключно правопорушення, якого припустився суб'єкт господарювання, в даному випадку це зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору. Вина такого суб'єкта не є умовою застосування подібних санкцій, оскільки ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, що опосередковано закріплює принцип вини при застосуванні господарсько -правової відповідальності, не поширюється на адміністративно -господарські санкції. Відсутність вини суб'єкта господарювання не може бути підставою для звільнення його від застосування адміністративно -господарських санкцій. Застосування цих санкцій не охоплюється поняттям адміністративної відповідальності.

Щодо самої проведення перевірки Позивача, Відповідач вказує на те, що це була планова перевірка по здійсненню контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також касових операцій у національній валюті України, на підставі ст. ст. 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». А оскільки на Державну податкову службу покладені також функції по проведенню роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів та організації роботи, пов'язаної із здійсненням контролю за наявністю акцизних марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації, Позивача було перевірено з питань дотримання вимог Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Прокурором відділу прокуратури Чернігівської області, на підставі ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 35, 361 Закону України «Про прокуратуру», подано письмову заяву від 19.07.2006р. про вступ у справу з метою захисту інтересів держави в особі Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Чернігівській області. Дана заява мотивована тим, що Відповідач підпорядковується Державній податковій адміністрації України, яка є центральним органом виконавчої влади і фінансується з державного бюджету України. Органи державної податкової служби України координують свою діяльність з органами прокуратури, що в цілому є підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в суді в особі Відповідача. Також, прокурор вказує, що ненадходження до державного бюджету України фінансових санкцій може завдати шкоди інтересам держави в сфері економіки.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін та прокурора, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2005 року Позивач, згідно товарно -транспортної накладної серії 01 АААГ № 033977 від 10.09.2005р. і контрольного листа на перевезення (форма № 1-АТ) від 10.09.2005р., отримав від ТОВ «Алко -Корн» алкогольні напої, а саме: 3000 пляшок горілки «Столична» виробництва ЗАТ «Чернігівський ЛГЗ «Чернігівська горілка». Разом з товаром було отримано посвідчення якості та сертифікат відповідності на вищевказану горілку, а також копію свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Алко -Корн» і копію ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями.

08 листопада 2005 року службовими особами Ніжинської ОДПІ, на підставі посвідчень № 874 від 08.11.2005р. та № 876 від 08.11.2005р., була проведена перевірка магазину -складу Ніжинської філії ВКП ТОВ «Торгсервіс», який розташований за адресою: м. Ніжин, вул. Подвойського, 18-б.

За результатами перевірки складено акт № 25130134/2303 від 08.11.2005р.

Як вбачається з акту перевірки, перевіряючими встановлені, зокрема, наступні порушення:

«Зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору. Так, на магазині -складі Ніжинської філії ВКП ТОВ «Торгсервіс» за адресою: м. Ніжин, вул. Подвойського, 18-б зберігаються алкогольні напої, що марковані марками акцизного збору з ознаками фальсифікації, а саме: горілка «Столична» 0,5л. 40% об., виробник ЗАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка», дата виготовлення 07.09.2005р. в кількості 909 (дев'ятсот дев'ять) пляшок по ціні 7.80 грн. на суму 7090,20 грн. Проведено відбір марок акцизного збору з ознаками фальсифікації в кількості 10 (десять) штук (згідно додатку). Зазначені алкогольні напої залишені на відповідальне зберігання в приміщенні магазину -складу Ніжинської філії ВКП ТОВ «Торгсервіс» за адресою: м. Ніжин, вул. Подвойського, 18-б. Надана прибуткова накладна № NE -10092 від 12.09.2005р. на горілку «Столична» (копія додається)».

Як вказано в акті перевірки, зазначеним порушено вимоги ст. 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (надалі -Закон № 481/95), абз. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15.09.1995р. № 329/95-ВР (надалі -Закон № 329/95), п. 20 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003р. № 567 (надалі -Положення).

Перевірка була проведена в присутності директора філії Волощука Олександра Анатолійовича, 1967 року народження, проживаючого за адресою: м. Ніжин, вул. Семашко, буд. 11, кв. 35, який підписав акт перевірки, отримав один примірник акту та надав свої зауваження наступного змісту: «С результатами проверки не согласен. Акцизные марки, на наш взгляд, соответствуют стандарту».

Із акта відбору акцизних марок, що мають ознаки «фальсифікації» вбачається, що зав. СОБНОТ Ніжинського ВПМ УПМ ДПА України в Чернігівській області ст. лейтенантом податкової міліції Мурашко С.М. спільно з в.о. оперуповноваженого СБУСП Ніжинського ВПМ УПМ ДПА України в Чернігівській області прапорщиком податкової міліції Чуприною С.В. та старшим державним податковим ревізором-інспектором Ніжинської ОДПІ Костюченко А.Ю. в присутності понятих Желдак О.М. і Небеської О.В. в приміщенні Ніжинської філії ВКП ТОВ «Торгсервіс» за адресою: м. Ніжин, вул. Подвойського, 18-б, проведено відбір марок акцизного збору з пляшок горілки «Столична», виробник ЗАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка», ємністю 0,5 л в присутності директора філії Волощука О.А.

Відібрані марки акцизного збору:

25 ААБЕ 014927 05/3, 25 ААБЕ 014360 05/3, 25 ААБЗ 014429 05/3, 25 ААБЗ 014301 05/3, 25 ААБЕ 014759 05/3, 25 ААБЕ 014486 05/3, 25 ААБЕ 014871 05/3, 25 ААБЕ 014591 05/3, 25 ААБЕ 014906 05/3, 25 ААБЕ 014885 05/3.

Вказані марки поміщено в конверт та опечатано за участю понятих. Заяв і зауважень не надходило. Акт підписаний особами, присутніми під час проведення відбору зразків акцизних марок.

Також, 08 листопада 2005 року зав. СОБНОТ Ніжинського ВПМ УПМ ДПА України в Чернігівській області ст. лейтенантом податкової міліції Мурашко С.М. спільно з в.о. оперуповноваженого СБУСП Ніжинського ВПМ УПМ ДПА України в Чернігівській області прапорщиком податкової міліції Чуприною С.В. в присутності понятих Желдак О.М. і Небеської О.В. за участю директора філії Волощука О.А. було вилучено горілку «Столична», виробник ЗАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка», дата виготовлення 07.09.2005р., ємністю 0,5 л, в кількості 909 (дев'ятсот дев'ять) пляшок по ціні 8,00 грн. за одну пляшку, а також копію прибуткової накладної № NE -10092 від 12.09.2005р., про що було складено протокол вилучення речей і документів від 08.11.2005р. Зазначені алкогольні напої залишені на відповідальне зберігання в Ніжинській філії ВКП ТОВ «Торгсервіс» за адресою: м. Ніжин, вул. Подвойського, 18-б.

Відібрані зразки акцизних марок були направлені МГВПМ Ніжинської ОДПІ до Держзнаку Міністерства фінансів України для проведення експертних досліджень на предмет наявності чи відсутності ознак підроблення (лист від 09.11.2005р. № 2633/10/26-32).

Згідно акту експертизи марок акцизного збору для маркування алкогольних напоїв від 09.11.2005р. № 289-11-05, затвердженого начальником Управління по контролю за виробництвом цінних паперів, акцизних марок та документів суворої звітності (Держзнак) Міністерства фінансів України 09.11.2005р., в результаті проведених досліджень встановлено, що надані на дослідження марки акцизного збору для маркування лікеро -горілчаної продукції вітчизняного виробництва з реквізитами ЛГП, 0,5 л, дата виготовлення 05/3, регіон 25, з серійними номерами ААБЕ 014591, ААБЕ 014759, ААБЕ 014486, ААБЕ 014927, ААБЗ 014429, ААБЕ 014360, ААБЕ 014885, ААБЕ 014871, ААБЗ 014301, ААБЕ 014906 виготовлені не Державним підприємством «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» і є підробленими.

Після проведення експертних досліджень вищевказані марки акцизного збору були повернуті Держзнаком до МГВПМ Ніжинської ОДПІ, згідно листа від 09.11.2005р. № 32000-08/855.

Із листа ст. слідчого СВ ПМ ДПА в Чернігівській облаті Чуйко В.В. на ім'я Позивача від 10.01.2006р. № 1/10/26-09 вбачається, що по факту вилучення в приміщенні Ніжинській філії ВКП ТОВ «Торгсервіс» (м. Ніжин, вул. Подвойського, 18-б) горілчаних напоїв з етикетками «Столична» виробництва ЗАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка» в кількості 909 пляшок прокуратурою м. Ніжина 10.11.2005р. порушено кримінальну справу № 62/907 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 204 Кримінального кодексу України.

15 грудня 2005 року кримінальна справа № 62/907 об'єднана в одне провадження з кримінальною справою № 901/0594, яка порушена відносно службових осіб ЗАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка» за фактом підробки марок акцизного збору та незаконного використання підроблених марок акцизного збору за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 216 Кримінального кодексу України. В даний час по справі триває досудове слідство.

Із листа ст. слідчого СВ ПМ ДПА в Чернігівській облаті Чуйко В.В. на ім'я Відповідача від 13.07.2006р. № 1355/26-09 вбачається, що вилучені в Ніжинській філії ВКП ТОВ «Торгсервіс» марки акцизного збору надати для огляду в судове засідання неможливо, оскільки в даний час по ним проводиться експертиза в Чернігівській філії Науково -дослідного інституту судових експертиз.

У відповідності з преамбулою Закону № 481/95, цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі ... алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Згідно ч. 4 ст. 11 Закону № 481/95, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону № 329/95, марка акцизного збору -спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів;

маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів -наклеювання марки акцизного збору в порядку, передбаченому Положенням про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У відповідності з частинами 1 та 2 ст. 7 Закону № 329/95, марки акцизного збору виготовляються, зберігаються та продаються відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Виробники алкогольних напоїв та тютюнових виробів проводять маркування кожної пляшки (упаковки) алкогольних напоїв у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Маркування алкогольних напоїв здійснюється марками акцизного збору, які відрізняються за дизайном для окремих видів продукції, визначених Кабінетом Міністрів України. Кожна марка акцизного збору на алкогольні напої повинна мати окремий номер та найменування виду продукції. Наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та пачці (упаковці) тютюнових виробів є однією з умов для ввезення на митну територію України і реалізації їх споживачам. Забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

На виконання ст. 7 Закону № 329/95, постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003р. № 567 затверджено Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У відповідності з п. п. 19, 20 Положення, маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками цієї продукції. Марки наклеюються виробниками на кожну пляшку, пачку (упаковку) у такий спосіб, щоб вони розривалися під час відкупорювання (розкривання) виробів. Алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог цього Положення або марками, що не відповідають виду продукції та місткості тари та/або не видавалися безпосередньо виробнику (імпортеру) зазначеної продукції, вважаються немаркованими.

Також, пунктом 12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996р. № 854 дозволено зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в Україні, тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.

Згідно абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

· зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору -100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

На підставі вищевказаного акту перевірки, Відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій до Позивача від 25.11.2005р. № 250477/00/13/21/87 у розмірі 6741,14 грн. за зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору.

Разом з тим, приймаючи постанову, суд виходить із наступного:

відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь -якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За ч. ч. 1, 2 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько -правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно -господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно -господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно -господарські санкції -уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (ст. 217 Господарського кодексу України).

Із аналізу вищевказаних положень Господарського кодексу України слід зробити висновок, що адміністративно -господарські санкції є різновидом господарських санкцій, як правового засобу відповідальності у сфері господарювання. В результаті їх застосування для правопорушника також настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Одним із видів адміністративно -господарських санкцій є адміністративно -господарський штраф.

Згідно ст. 241 Господарського кодексу України, адміністративно -господарський штраф -це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько -правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Одним із загальновідомих елементів правової конструкції правопорушення являється його суб'єктивна сторона до якої входить і вина особи.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання Позивачем горілчаних виробів виробництва ЗАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка» від ТОВ «Алко -Корн», тобто Позивачем доведено документами джерело придбання підакцизних товарів.

Порушена 10.11.2005р. прокуратурою м. Ніжина кримінальна справа № 62/907, по факту вилучення в приміщенні Ніжинській філії ВКП ТОВ «Торгсервіс» алкогольних напоїв з етикетками «Столична» виробництва ЗАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка» в кількості 909 пляшок за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 204 Кримінального кодексу України, об'єднана в одне провадження з кримінальною справою № 901/0594, яка порушена відносно службових осіб ЗАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка» за фактом підробки марок акцизного збору та незаконного використання підроблених марок акцизного збору за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 216 Кримінального кодексу України. В даний час по справі триває досудове слідство, зокрема, проводиться експертиза марок акцизного збору в Чернігівській філії Науково -дослідного інституту судових експертиз.

Крімінальна справа відносно службових осіб Позивача не порушувалася.

Тобто, ці дані дають підстави передбачати, що підробка марок акцизного збору зроблена саме виробником алкогольних напоїв: ЗАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка», а не службовими особами Позивача.

Крім того, як вбачається із акту перевірки, перевіряючими були встановлені ознаки фальсифікації акцизної марки. Проте, які саме ознаки фальсифікації, а також те, що Позивач міг їх встановити, ні в акті перевірки, ні в акті відбору зразків не зазначено.

В акті перевірки зазначено, що виявлені марки акцизного збору з візуальними ознаками фальсифікації, проте сам факт, що марки дійсно сфальсифіковані, на момент перевірки остаточно встановлений не був.

Безпосередньо факт фальсифікації був встановлений актом експертизи марок акцизного збору від 09.11.2005р. № 289-11-05, проведеної Управлінням по контролю за виробництвом цінних паперів, акцизних марок та документів суворої звітності Міністерства фінансів України.

З вищенаведеного вбачається, що для встановлення того факту, що вилучені марки акцизного збору сфальсифіковані необхідно наявність особи, яка має спеціальні знання в даній галузі та має відповідне обладнання для дослідження марок акцизного збору.

Разом з тим, чинне законодавства не передбачає обов'язку чи необхідності суб'єкта господарювання тримати в штаті таку особу та самостійно проводити експертні дослідження. Всі інші вимоги щодо наявності супроводжуючих документів, посвідчення якості та сертифікату відповідності на отриману горілку, а також первірки ліцензії продавця на право оптової торгівлі алкогольними напоями Позивачем було виконано.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів вини Позивача у скоєному правопорушенні, в тому числі, що Позивач без наявності спеціальних знань, відповідного обладнання та відокремлення марок, міг вжити залежних від нього заходів, які не суперечать чинному законодавству, для виявлення при купівлі алкогольних напоїв у постачальника факту фальсифікації марок акцизного збору, але не вжив, як і нормативно -правового обґрунтування, завдяки яким, залежним від Позивача заходам, які не суперечать чинному законодавству, Позивач міг без відокремлення виявити при купівлі алкогольних напоїв у постачальника факт фальсифікації марок акцизного збору, Відповідач не надав.

Конституційний Суд України у п.п. 4.1 п. 4 Рішення від 02.11.2004р. № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) відмітив наступне:

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права -це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість -одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 30.01.2003р. № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально - процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора):

"Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.»

Принцип верховенства права та справедливості є універсальним, як для кримінального, так і для адміністративного, цивільного та господарського судочинства.

З урахуванням викладеного, а також того, що:

· Позивачем доведено документально джерело придбання даних алкогольних напоїв;

· проводиться розслідування кримінальної справи, порушеної відносно службових ЗАТ «ЧЛГЗ «Чернігівська горілка», а не службових осіб Позивача, за фактом підробки та незаконного використання підроблених марок акцизного збору,

· для встановлення того факту, що марки акцизного збору сфальсифіковані, необхідна наявність особи, що має спеціальні знання в даній галузі, та має відповідне обладнання для дослідження відокремлених від алкогольних напоїв марок акцизного збору;

· доказів вини Позивача у скоєному правопорушенні, в тому числі, що Позивач без наявності спеціальних знань, відповідного обладнання та відокремлення марок, міг вжити залежних від нього заходів, які не суперечать чинному законодавству, для виявлення при купівлі алкогольних напоїв у постачальника факт фальсифікації марок акцизного збору, але не вжив, як і належного нормативно - правового обґрунтування, можливості вжиття таких заходів, Відповідач не надав,

суд вважає, що притягнення до відповідальності Позивача без наявності його вини у скоєному правопорушенні, і без можливості Позивача вжити залежні від нього заходи, які не суперечать чинному законодавству, з метою уникнення скоєння правопорушення, суперечить вищевказаним принципам верховенства права та справедливості.

Судом повністю відхиляються заперечення Відповідача і прокурора про те, що відсутність вини суб'єкта господарювання не може бути підставою для звільнення його від застосування адміністративно -господарських санкцій, що ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України не поширюється на адміністративно -господарські санкції, оскільки, як вже зазначалося раніше, адміністративно -господарські санкції є різновидом господарських санкцій, як правового засобу відповідальності у сфері господарювання. Вони застосовуються до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Як прямо зазначено в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Крім того, відхиляються заперечення Відповідача про порушення Позивачем норм податкового законодавства з його посиланням на Закон України “Про державну податкову службу в Україні».

Дійсно, цим Законом на Державну податкову службу покладені також функції по проведенню роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів та організації роботи, пов'язаної із здійсненням контролю за наявністю акцизних марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації. Однак, податкове законодавство -це законодавство, пов'язане із сплатою фізичними та юридичними особами до бюджетів і державних цільових фондів податків та зборів.

Згідно ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ, під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) наведений у ст. ст. 14, 15 цього Закону.

В даному випадку, застосування Відповідачем штрафних санкцій жодним чином не пов'язано із необхідністю сплати Позивачем обов'язкового внеску до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, визначених законами України про оподаткування.

Додатково суд звертає увагу на дії службових осіб Ніжинської ОДПІ під час проведення перевірки.

Так, ст. держподатревізору -інспектору Ніжинської ОДПІ Кошіль Ю.В. та гол. держподатревізору-інспектору Ніжинської ОДПІ Костюченко А.Ю. були видані направлення -посвідчення від 08.11.2005р. № 874 та від 08.11.2005р. № 876 відповідно, якими доручено провести перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу ТОВ ВКП «Торгсервіс» з питання дотримання вимог Законів України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ, «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. № 98/96-ВР, “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР, «Про підприємництво» від 07.02.1991р. № 698-ХІІ, Постанови Правління Національного Банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України» від 15.12.2004р. № 637, Указів Президента України та інших нормативно -правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні.

Згідно п. 16 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ (надалі -Закон № 509), об'єднані державні податкові інспекції виконують функції, зокрема, по здійсненню контролю за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 11 Закону № 509 органам державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, надано право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

У відповідності з ч. 7 ст. 111 Закону № 509, позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом (ч. 8 ст. 111 Закону № 509).

Статтею 112 Закону № 509 визначені умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок - посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Відповідачем не надано доказів надання Позивачеві під розписку оригіналів направлень на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки.

Посилання Відповідача на те, що це була планова перевірка по здійсненню контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків та касових операцій у національній валюті України, на підставі ст. ст. 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому перевіряючі не зобов'язані були виконувати вимоги ст. 112 Закону № 509 судом не приймаються до уваги.

Відповідний механізм проведення позапланових виїзних перевірок був запроваджений Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)»від 12.01.2005р. № 2322-ІV, а згодом відкорегований Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»від 25.03.2005р. № 2505-ІV.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 12.01.2005р. № 2322-ІV, до приведення законів та інших нормативно -правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Оскільки перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" вважаються також позаплановими перевірками, перевірка Позивача мала проводитися саме в порядку, визначеному вищенаведеними ст. ст. 111, 112 Закону № 509.

Натомість, не приймаються посилання Позивача на порушення порядку проведення перевірки і невідповідність акту перевірки вимогам Порядку проведення оперативних перевірок та розгляду матеріалів по ним, затвердженого розпорядженням Державної податкової адміністрації України від 25.09.1998р. № 272-р.

Оскільки, дане розпорядження не було зареєстроване у встановленому Указом Президента України «Про державну реєстрацію нормативно -правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» порядку, за правилами ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, воно не може бути застосоване судом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що спірне рішення було прийнято Відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотримання принципу рівності перед законом, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності з ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 216 -218, 241 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 11, 15, 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ст. ст. 1, 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», ст. ст. 8, 9, 11 -112 Закону України “Про державну податкову службу в Україні», ст. ст. 2, 71, 94, 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним рішення Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в Чернігівській області від 25.11.2005р. № 250477/00/13/21/87 про застосування до виробничо -комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс» (код 30033501) фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 6741,14 грн. за зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору.

Стягнути з Державного бюджету України на користь виробничо -комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс», м. Кролевець Сумської області, вул. Кооперативна, 4 (р/р 260068185 в СОД АППБ «Аваль», МФО 3337483, код 30033501) 3 грн. 40 коп. державного мита.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко

Постанова складена у повному обсязі 24 липня 2006 року.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко

Попередній документ
48356
Наступний документ
48358
Інформація про рішення:
№ рішення: 48357
№ справи: 18/212
Дата рішення: 19.07.2006
Дата публікації: 28.08.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Чернігівської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Спір про визнання акта недійсним, документ, що оспорюється, видано:; Держ.податковою адміністрацією або її територіальним органом; Інший акт, що видано Держ.податковою адміністрацією або її територіальним органом