дата документу :
Справа № 359/2830/15-к
Провадження № 1-кс/359/459/2015
31 березня 2015 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
адвоката - ОСОБА_5 ,
слідчого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, зі слів офіційно працюючого в службі таксі, одруженого та не маючого на утриманні малолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 189, ч. 3 ст. 355 КК України.
Так, 20.09.2014 року близько 10 години під час перебування на території гаражного кооперативу, що розташований по вулиці Радгоспній в м. Бориспіль, у ОСОБА_4 та невстановленої особи виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами в сумі 50 000 доларів США шляхом вимагання.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи спільно та за попередньою змовою з невстановленою особою, перебуваючи на території вище зазначеного кооперативу, ОСОБА_4 умисно, з корисливих мотивів пред'явив ОСОБА_7 вимогу в передачі йому належних ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 50 000 доларів США, погрожуючи при цьому останньому вбивством та застосувавши до нього фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я, у вигляді нанесення одного удару ногою в обличчя, спричинивши ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу, які, відповідно до висновку експерта № 247 від 20.10.2014 року, тягнуть розлад здоров'я на строк понад 6, але менше ніж 21 день і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Після цього, продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 за попередньою змовою з невстановленою особою, за допомогою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які не були обізнані про факт пред'явлення ОСОБА_4 та невстановленої особи вимоги ОСОБА_7 щодо передачі грошових коштів в розмірі 50 000 доларів США, застосовуючи газовий балончик та металеві кайданки, незаконно викрали ОСОБА_7 , помістили його до салону автомобіля «Фольцваген Транспортер Т4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та приблизно до 16 години 20.09.2014 року возили його по території Бориспільського та Баришівського районів Київської області, вимагаючи в останнього грошові коштів в сумі 50 000 доларів США.
Крім цього, 20.09.2014 року близько 10 години під час перебування на території гаражного кооперативу, що розташований по АДРЕСА_2 , у ОСОБА_4 та невстановленої особи виник злочинний умисел, направлений на примушування ОСОБА_7 до виконання цивільно-правових зобов'язань, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, а саме до повернення боргу в сумі 125 000 грн., який ОСОБА_7 не повертав ОСОБА_4 за поставлені кондитерські вироби на протязі року.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи спільно та за попередньою змовою з невстановленою особою, перебуваючи на території вище зазначеного кооперативу, ОСОБА_4 умисно, з метою повернення боргу, пред'явив ОСОБА_7 вимогу у повернені боргу, погрожуючи при цьому останньому вбивством та застосувавши до нього фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я, у вигляді нанесення одного удару ногою в обличчя, спричинивши ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу, які, відповідно до висновку експерта № 247 від 20.10.2014 року, тягнуть розлад здоров'я на строк понад 6, але менше ніж 21 день і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Після цього, продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 за попередньою змовою з невстановленою особою, за допомогою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які не були обізнані про факт пред'явлення ОСОБА_4 та невстановленої особи вимоги ОСОБА_7 щодо сплати боргу в розмірі 125000 грн., застосовуючи газовий балончик та металеві кайданки, незаконно викрали ОСОБА_7 , помістили його до салону автомобіля «Фольцваген Транспортер Т4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та приблизно до 16 години 20.09.2014 року возили його по території Бориспільського та Баришівського районів Київської області, примушуючи ОСОБА_10 повернути борг в сумі 125 000 грн.
20.09.2014 року, близько 10 години 00 хвилин ОСОБА_4 разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та невстановленою в ході досудового розслідування особою, на автомобілі «Фольцваген Транспортер Т4» д.н.з. НОМЕР_1 прибули до гаражного кооперативу, що знаходиться по вулиці Радгоспній в м. Бориспіль, з метою викрадення ОСОБА_7 та побачили, що на території вказаного кооперативу перебуває ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне викрадення та позбавлення волі ОСОБА_11 з метою уникнення розголошення ним їхніх протиправних дій щодо ОСОБА_7 , перебуваючи біля гаражного кооперативу, що по вулиці Радгоспній в м. Бориспіль близько 10 години 30 хвилин, умисно, за попередньою змовою між собою, застосовуючи газовий балончик та металеві кайданки, викрали ОСОБА_11 , помістили його до салону автомобіля «Фольцваген Транспортер Т4», реєстраційний номер НОМЕР_1 та приблизно до 16.00 год. возили його по території Бориспільського та Баришівського районів Київської області, таким чином, незаконно позбавили ОСОБА_11 волі.
31.03.2015 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області звернувся слідчий СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_6 з клопотанням про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .
Своє клопотання обґрунтовував тим, що 27 березня 2015 року ОСОБА_4 було повідомлено про зміну підозри з ч.3 ст. 189 КК України на ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 189, ч. 3 ст. 355 КК України. Вважає, що ОСОБА_4 вчинив ряд тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі. Він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки перебував у розшуку та своїми діями може впливати на потерпілого та свідків, а тому підозрюваному слід змінити запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою.
Прокурор клопотання підтримав та просив змінити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою.
Захисник та підозрюваний заперечували відносно вказаного клопотання. Вважали, що не має підстав для застування такого суворого запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_4 одружений, виховує сина, що підкреслює його міцні соціальні зв'язки, не притягувався до кримінальної відповідальності, будь-якою діяльністю, пов'язаною з незаконною він не займався, а вів абсолютно законну господарську діяльність - виготовлення кондитерських виробів. Окрім того, захисник наголошував, що підозрюваний на першу ж вимогу з'являвся до слідчих органів та суду, а тому не має об'єктивних підстав змінювати раніше визначений запобіжний захід у виді домашнього арешту.
ОСОБА_4 в судовому засіданні погоджується лише з пред'явленою підозрою за ч. 2 ст. 146 КК України, щиро розкаюється.
Заслухавши учасників кримінального процесу, ознайомившись з клопотанням та долученими до нього матеріалами, вважаю за доцільне клопотання відхилити, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України утримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Як видно із матеріалів кримінального провадження 20 вересня 2014 року громадяни ОСОБА_7 та ОСОБА_11 звернулись до правоохоронних органів із заявою про їх викрадення ОСОБА_4 та іншими особами. На підставі вказаного звернення було відкрито кримінальне провадження за ст. 146 ч.2 КК України.
Як вбачається з вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2014 року, який набрав чинності, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 засуджені за те, що за попередньою змовою з ОСОБА_4 близько 10-00 години 20 вересня 2014 року з метою повернення боргу незаконно позбавили волі та викрали ОСОБА_7 і ОСОБА_11 , яких утримували до 16-00 години того ж дня.
З повідомлення про зміну підозри від 27 березня 2015 року видно, що ОСОБА_4 було інкриміновано вчинення за попередньою змовою з невстановленою особою, за допомогою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 189, ч. 3 ст. 355 КК України.
При цьому жодного нового обґрунтування зміни запобіжного заходу та застосування запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою процесуальний документ не містить.
Окрім цього, приймаючи до уваги наявність судового рішення, яке на даний час є чинним і в якому зазначається про вчинення групою осіб за обставин наведених у повідомленнях про підозру ОСОБА_4 злочину, передбаченого ст. 146 ч.2 КК України у суду виникає сумнів, щодо наявності обґрунтованої підозри у скоєнні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189 та ч.3 ст. 355 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 визнає свою вину у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 146 КК України, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості і відповідно до вимог ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до осіб, які підозрюються у скоєнні злочинів даної категорії і раніше не були судимі може бути застосований лише коли прокурор доведе, що перебуваючи на волі особа переховувалась від органу досудового розслідування, перешкоджала кримінальному провадженню.
Разом з цим, в судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 заявив, що після зміни запобіжного заходу на домашній арешт він від правоохоронних органів не переховувався, останній виїхав до місця свого проживання та реєстрації в м. Харків, де проживав весь час, офіційно працював у службі таксі та на першу ж вимогу з'являвся до слідчого.
Тому, на думку суду, необхідності обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України та Конвенцією про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження, немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 181, 183, 194, КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Бориспільського МВ і ГУ МВС в Київській області про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 - відхилити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту її проголошення захисником, а особою, яка перебуває під вартою протягом п'яти днів з моменту вручення копії ухвали, безпосередньо до апеляційного суду Київської області.
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду
Київської області ОСОБА_1 .