дата документу :
Копія
Справа № 359/2173/15-к
Провадження № 1-КС/359/325/2015
19 березня 2015 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю скаржника - ОСОБА_3 ,
представника - ОСОБА_4 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого прокурора про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні,
13 лютого 2015 року старшим прокурором Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області ОСОБА_5 винесено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні № 1201310001000040 від 09 лютого 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
12 березня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області зі скаргою на постанову старшого прокурора Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області ОСОБА_5 від 13 лютого 2015 року про відмову у визнанні потерплим та просила її скасувати.
В обґрунтування своїх вимог, вказує на те, що при винесенні постанови прокурор фактично відмовився від обов'язку доказування та перевірки обставин заподіяння шкоди та стверджував, що ОСОБА_3 не може бути і не завдано моральної, фізичної або матеріальної шкоди на даній стадії. Тому вважає, що викладені твердження прокурора є виключно його припущеннями.
В судовому засіданні скаржник та її представник повністю підтримали подану скаргу, просили суд її задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заперечення у яких просив відмовити в задоволенні скарги.
Дослідивши скаргу, заслухавши пояснення, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Пунктом 5 частини 1 ст. 3 КПК України визначено поняття досудового розслідування. Це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 303 КПК України дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
Відповідно до ст. 94 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно поданої скарги, скаржниця являється рідною сестрою ОСОБА_6 , яка у кримінальному провадженні № 1201310001000040 від 09 лютого 2013 року є підозрюваною. Не зважаючи на те, що ОСОБА_6 притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України, скаржниця вважає, що має статус потерпілого, оскільки її сестра загинула.
Слідчим СВ Бориспільського МВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_7 за погодженням з старшим прокурором Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , 13 лютого 2015 року складено повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 286 КК України стосовно ОСОБА_6 .
Суб'єктом кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України є особа, що керувала транспортним засобом.
Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Разом з тим, згідно роз'яснень, що містяться у п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 2 липня 2004 року за № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», не можуть бути визнані потерпілими особи, які постраждали від злочину, вчиненого ними ж.
Вказаний факт унеможливлює участь ОСОБА_3 у вказаному кримінальному провадженні саме у якості потерпілої.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-307, 309 КПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого прокурора про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя (підпис) ОСОБА_1
Згідно оригіналу
Суддя ОСОБА_1