Справа № 214/764/15-к Суддя 1 інстанції ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/774/476/К/15 Суддя-доповідач ОСОБА_2
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі 12 серпня 2015 року апеляційні скарги: прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на вирок Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 червня 2015 року, у кримінальному провадженні №12014040230001066 відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоукраїнка, Чорнобаївського району Черкаської області, громадянина України, з професійно - технічною освітою, не працюючого, одруженого, раніше судимого:
16 квітня 2003 року Чорнобаївським районним судом Черкаської області за ст. ст. 185 ч.3, 15 ч.2, 185 ч.3, 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік;
- 17 вересня 2003 року Чорнобаївським районним судом Черкаської області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17 червня 2003 року, остаточно призначено 4 роки 5 місяців позбавлення волі, звільнений 7 серпня 2006 року з Черкаської ВК № 62 умовно - достроково на не відбутий строк 1 рік 5 місяців 12 днів;
-23 лютого 2007 року Чорнобаївським районним судом Черкаської області за ст. ст. 289 ч. 3, 71 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбутий строк 6 місяців позбавлення волі за вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17 вересня 2003 року, остаточно визначено 7 років 6 місяців позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, якого визнано винним та засуджено за ч.1 ст.115 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 років, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Питання з речовими доказами вирішене.
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_9
обвинувачений - ОСОБА_6
захисник - ОСОБА_7
представник потерпілого - ОСОБА_10 .
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, ухвалити свій вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 12 років позбавлення волі.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок суду змінити та призначити йому більш м'яку міру кримінального покарання.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 просить змінити оскаржуваний вирок суду, призначивши обвинуваченому більш м'яке покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.115 КК України.
Вироком Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 червня 2015 року ОСОБА_6 було визнано винним та засуджено за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 , з середини січня 2014 року, не маючи постійного місця проживання у м. Кривому Розі, за згодою свого знайомого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , почав тимчасово мешкати з ним в приміщенні його будинку, за адресою: АДРЕСА_2 .
Впродовж дня 9 грудня 2014 року ОСОБА_12 разом з ОСОБА_11 , знаходячись в приміщенні будинку за вищевказаною адресою, вживали спиртні напої. Після вживання спиртного, близько 18 год. 50 хв. 9 грудня 2014 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , на ґрунті побутового пияцтва, відбулася сварка, під час якої зазначені особи почали образливо висловлюватися на адресу один одного.
Під час даної сварки, ОСОБА_11 узяв у приміщенні прихожої кімнати будинку невстановлену дерев'яну швабру та, утримуючи її в обох руках, замахнувся на ОСОБА_6 , чим обурив останнього, викликавши у нього гостру неприязнь та умисел на заподіяння ОСОБА_11 смерті за вказаних мотивів. Діючи з цією метою, ОСОБА_6 , знаходячись в приміщенні кімнати даного будинку, обійшов ОСОБА_11 зі спини, та, обхвативши його лівою рукою зігнутою у ліктьовому суглобі за шию, повалив на поверхню встановленого у цій же кімнаті дивану. Відразу ж після цього, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись лежачи спиною на зазначеному дивані, в приміщенні кімнати будинку АДРЕСА_2 , продовжуючи обіймати потерпілого ОСОБА_11 , який лежав спиною поверх нього, лівою рукою за шию, умисно прикрив йому правою долонею ротову порожнину, виключаючи можливість потерпілому кликати на допомогу, та реалізуючи свій злочинний умисел на заподіяння ОСОБА_11 смерті, з мотивів гострої неприязні до нього, близько 19 год. 00 хв. 9 грудня 2014 року почав лівим передпліччям, протягом декількох хвилин, зі значною силою умисно здавлювати органи його шиї, перекриваючи потерпілому в такий спосіб доступ повітря до органів дихання, до тих пір, доки потерпілий ОСОБА_11 помер на місці злочину.
Таким чином, в результаті протиправних дій ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_11 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: ушкоджень слизової оболонки верхньої та нижньої губи, внутрішньо-шкіряного крововиливу на шкірі шиї, крововиливу у м'які тканини шиї, перелому лівого великого ріжка під'язичної кістки.
Всі виявлені у потерпілого ОСОБА_11 тілесні ушкодження, що входять до комплексу механічної асфіксії (ушкодження слизової оболонки верхньої та нижньої губи, внутрішньо шкіряний крововилив на шкірі шиї, крововилив у м'які тканини шиї, перелом лівого великого ріжка під'язичної кістки), за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю потерпілого ОСОБА_11 , що настала приблизно о 19 год. 05 хв. 9 грудня 2014 року в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , в результаті механічної асфіксії при удавленні, комплексу специфічних ушкоджень навколо зовнішніх дихальних отворів та шиї у вигляді ушкоджень слизової оболонки верхньої та нижньої губи, внутрішньо-шкіряного крововиливу на шкірі шиї, крововиливу у м'які тканини шиї, перелому лівого великого ріжка під'язичної кістки.
Наступного дня, 10 грудня 2014 року ОСОБА_6 , діючи з метою приховання особливо тяжкого злочину - умисного вбивства ОСОБА_11 , перетягнув його труп в приміщення погребу на території цього ж домоволодіння, де 15 грудня 2014 труп ОСОБА_11 , був виявлений співробітниками міліції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини кримінального правопорушення та кваліфікацію дій обвинуваченого зазначає на те, що судом першої інстанції, при призначенні ОСОБА_6 покарання не в повній мірі враховано тяжкість скоєного ним злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких. Крім того, суд в достатній мірі не прийняв до уваги обтяжуючі покарання ОСОБА_6 обставини: вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, вчинення злочинів щодо особи похилого віку та рецидив злочинів. При цьому, обвинувачений вину визнав частково, що виключає наявність пом'якшуючої покарання обставини - щирого каяття, намагався приховати вчинений злочин.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_6 вказує на те, що суд, при обранні йому міри кримінального покарання не прийняв до уваги наявність у нього батьків похилого віку та трьох неповнолітніх дітей. Між тим, обвинувачений не зник з місця злочину та сам повідомив до міліції про скоєний злочин, сприяв його розкриттю. При цьому, ОСОБА_6 вину визнав у повному обсязі, щиро покаявся, попросив вибачення у потерпілої сторони.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 зазначає на незаконність вироку суду, у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених в судовому рішенні фактичним обставинам справи, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі винного. Так, суд у якості обтяжуючої покарання обвинуваченого обставини визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, однак в матеріалах провадження відсутні документальні докази, які б підтверджували даний факт. Таким чином, факт алкогольного сп'яніння підтверджується лише показами ОСОБА_6 . Крім того, суд не врахував пом'кшуючу покарання обставину - вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого.
В судовому засіданні, при апеляційному розгляді, прокурор підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, просив колегію суддів задовольнити її в повному обсязі, а вирок суду в частині призначеного обвинуваченому покарання - скасувати, проти доводів апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника - заперечував.
Представник потерпілої сторони - ОСОБА_10 , при апеляційному розгляді підтримав апеляційну скаргу прокурора та заперечував проти апеляційних скарг обвинуваченого і його захисника.
В судовому засіданні, при апеляційному розгляді обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 кожен окремо, наполягали на задоволенні їх апеляційних скарг та призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 більш м'якої міри кримінального покарання.
Відповідно до ст. 402 КПК України, заперечення на апеляційну скаргу сторонами судового провадження надані не були.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційних скаргах доводи, колегія суддів вважає, що апеляційні прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції про скоєння ОСОБА_6 кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку суду та кваліфікація його дій за ч.1 ст.115 КК України в апеляційних скаргах не оскаржуються, а тому, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.
При цьому, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційних скарг прокурора, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 щодо невідповідності призначеного судом першої інстанції покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі винного, виходячи з наступного.
На думку колегії суддів, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд першої інстанції в повній мірі виконав вимоги ст.65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, дані про особу винного, який, суспільно корисною працею не зайнятий, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, характеризується негативно; а також обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину; вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, вчинення злочину щодо особи похилого віку та рецидив злочинів, як обтяжуючі покарання обставини, і прийшов до правомірного висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 неможливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим обрав йому покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч.1 ст.115 КК України.
Таким чином, при призначенні покарання ОСОБА_6 суд, відповідно до вимог закону, врахував всі обставини і призначив обвинуваченому справедливе та достатнє для його виправлення покарання.
При цьому, колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що підстав для визнання та врахування пом'якшуючої покарання обставини - щирого каяття ОСОБА_6 не має, оскільки, як про це правильно зазначив суд, обвинувачений фактично визнав факт завдання смерті потерпілому та повідомив про це до правоохоронних органів. Більш того, в апеляційному суді обвинувачений наголосив, що вину визнає в повному обсязі, щиро розкаюється у скоєному. Суд дав належну оцінку і діям обвинуваченого, направленим на подальше приховання злочину.
Доводи апеляційної скарги захисника про неправомірне визнання судом у якості обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, колегія суддів також визнає безпідставними, оскільки як під час досудового розслідування, так і в суді першої інстанції сам ОСОБА_6 визнавав, що вживав спиртні напої до конфлікту з потерпілим, наголошуючи що якби був тверезим, то не став би душити ОСОБА_11 . З огляду на наведене, колегія суддів вважає зазначений факт достовірним та не потребуючим додаткового документального підтвердження.
Таким чином, наведені в апеляційних скаргах сторони захисту доводи, в тому числі стосовно неправомірної поведінки потерпілого ОСОБА_11 , який перший намагався застосувати насилля до ОСОБА_6 , не спростовують правильність визначення судом першої інстанції кримінального покарання обвинуваченому, оскільки, попри їх сукупність та зміст, вони не зменшують ступінь тяжкості вчиненого останнім в стані алкогольного сп'яніння щодо особи похилого віку злочину настільки, щоб можна було прийняти рішення про призначення ОСОБА_6 більш м'якої міри кримінального покарання.
В той же час, колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку та збільшення строку позбавлення волі обвинуваченому, як про це просить в апеляційній скарзі прокурор.
За таких обставин, вирок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, призначене ним покарання ОСОБА_6 справедливим, а відтак апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого і його захисника не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а вирок Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 червня 2015 року, відносно ОСОБА_6 , засудженого за ч.1 ст.115 КК України - без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення.
На судові рішення першої та апеляційної інстанцій може бути подана касаційна скарга до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді апеляційного суду
Дніпропетровської області
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4