Рішення від 06.08.2015 по справі 234/3061/15-ц

Єдиний унікальний номер 234/3061/15-ц Номер провадження 22-ц/775/357/2015

Головуючий у 1 інстанції Кравченко Ю.О.

Категорія 27 Доповідач Новосядла В.М.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 серпня 2015 року м. Артемівськ

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: судді Новосядлої В.М.,

суддів: Кішкіної І.В., Новосьолової Г.Г.,

при секретарі Зілаковій Я.Г.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід банк» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 11 червня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про стягнення коштів за строковим вкладом (депозитом),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 11 червня 2015 року був задоволений позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про стягнення коштів за строковим вкладом (депозитом), а саме - з відповідача на користь позивачки було стягнуто грошовий вклад «Нові гроші» в іноземній валюті 300 доларів США, відсотки за користування депозитом у розмірі 2 000, 04 доларів США, три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 4 158 гривень 65 копійок та судовий збір на користь держави у розмірі 528 гривень 04 копійки.

Не погодившись з рішенням суду, публічне акціонерне товариство ««Банк «Фінанси та кредит» принесло апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову,

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції відповідач вважає те, що рішення суду ухвалене із порушенням норм матеріального і процесуального права:

- судом не було враховано, що з моменту закінчення дії строкового вкладу, гроші були перераховані на рахунок вкладника на вимогу, до якого застосовується інша процентна ставка згідно із тарифами банку у розмірі 0,0001% річних, а тому відповідач вважає, що банком не були прострочені зобов*язання і тому застосування статті 625 ЦК України є неправомірним,

- при розгляді справи судом були порушені правила підсудності розгляду справи. Оскільки юридична адреса банку є м. Київ, то справа не повинна була розглядатись у м. Краматорську.

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції сторони не з*явились, повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, про що свідчать направлені їм телефонограми, зареєстровані у журналі телефонограм апеляційного суд і поштові карточки про отримання ними судових повісток.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині стягнення грошового вкладу і трьох відсотків річних підлягає зміні з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено.

13 травня 2013 року між позивачем і публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» був укладений договір №6429/370-13 про банківський строковий вклад «Нові гроші» в іноземній валюті, відповідно до якого позивачка зробила внесок у розмірі 20 000 доларів США, а відповідач зобов'язався сплачувати їй 10% річних, які нараховуються відповідно до умов договору.

Строк дії договору був узгоджений сторонами до 18 травня 2014 року.

19 травня 2014 року позивачка звернулась до банку з заявою про повернення їй строкового вкладу (а.с. 32).

Згідно із частиною 1 статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий договір).

За договором банківського вкладу, незалежно від його виду, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором (частина 2 статті 1060 ЦК України).

Таким чином, відповідно до вимог Закону відповідач повинен був видати позивачці вклад зі спливом встановленого договором строку або на першу вимогу вкладника.

Позивачка зазначає, що станом на 13 травня 2015 року заборгованість банку перед нею по вкладу складала 300 доларів США, а проценти, нараховані за депозитним договором - 2 000,04 доларів США. 19 травня 2014 року 20 000 доларів США, що еквівалентно 235 103 гривень 88 копійок було зараховано на інший рахунок (а.с. 13) .

За прострочення виконання зобов*язань за період з 19 травня 2014 року по 3 березня 2015 року позивачка просить стягнути 3% річних у розмірі 181,68 доларів США, що за курсом НБУ складає 4 158 гривень 65 копійок.

Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів, вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про зобов'язання відповідача виконати вимоги договору.

Оскільки відповідачем не були своєчасно виконані умови договору, то відповідно до статті 625 ЦК України суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про стягнення з відповідача трьох відсотків річних за прострочку виконання зобов'язань.

Однак, стягуючи з відповідача на користь позивачки заборгованість по вкладу, суд першої інстанції не врахував, що згідно із роздруківкою руху коштів по вкладу вбачається, що за період з 21 липня 2014 року по 15 грудня 2014 року позивачці було повернуто 19 900 доларів США, а не 19 700 гривень, як зазначено нею у позовній заяві (а.с. 13).

А за таких обставин, рішення суду першої інстанцій в цій частині підлягає зміні і з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути 100 доларів США.

Оскільки відповідачем не були своєчасно виконані умови договору, то відповідно до статті 625 ЦК України суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про стягнення з відповідача трьох відсотків річних за прострочку виконання зобов'язань.

Однак при зменшенні розміру заборгованості до 100 доларів США, підлягає зміні і розрахунок про стягнення на користь позивачки трьох відсотків річних за прострочку виконання зобов'язань.

Початок

періоду Закінчення

періоду Залишок

(дол.США) Кількість

днів

прострочки 3% за період

(дол.США) Виплачено боргу

(дол.США)

19.05.14 21.07.14 20000 63 103,32 1100

21.07.14 22.07.14 18900 1 1,55 1000

22.07.14 24.07.14 17900 2 2,94 1000

24.07.14 06.08.14 16900 13 18,07 1000

06.08.14 07.08.14 15900 1 1,3 700

07.08.14 12.08.14 15200 5 6,25 500

12.08.14 14.08.14 14700 2 2,42 600

14.08.14 20.08.14 14100 6 6,48 1000

20.08.14 22.08.14 13100 2 2,16 1000

22.08.14 27.08.14 12100 5 4,95 1000

27.08.14 29.08.14 11100 2 1,82 1000

29.08.14 02.09.14 10100 4 3,32 1000

02.09.14 05.09.14 9100 3 2,25 500

05.09.14 09.09.14 8600 4 2,84 1000

09.09.14 15.09.14 7600 6 3,72 1000

15.09.14 17.09.14 6600 2 1,08 1000

17.09.14 19.09.14 5600 2 0,92 1000

19.09.14 24.09.14 4600 5 1,9 800

24.09.14 26.09.14 3800 2 0,62 1000

26.09.14 13.10.14 2800 17 3,91 1000

13.10.14 21.10.14 1800 8 1,2 300

21.10.14 23.10.14 1500 2 0,12 200

23.10.14 28.10.14 1300 5 0,55 200

28.10.14 04.11.14 1100 7 0,63 300

04.11.14 11.11.14 800 7 0,42 300

11.11.14 13.11.14 500 2 0,08 300

13.11.14 15.12.14 200 32 0,64 100

15.12.14 03.03.2015 100 78 0,62 0

ИТОГО: 176,08 $ 19 900 $

4 030,47 грв.

Виходячи з наведеного розрахунку, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню три відсотки річних за прострочку виконання зобов'язань у розмірі 4 030 гривень 47 копійок.

В іншій частині рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Що стосується доводу апеляційної скарги про те, що судом не було враховано, що після закінчення дії строкового вкладу, гроші були перераховані на рахунок вкладника на вимогу, до якого застосовується інша процентна ставка згідно із тарифами банку у розмірі 0,0001% річних, а тому відповідач вважає, що банком не були прострочені зобов*язання і тому застосування статті 625 ЦК України є неправомірним, то апеляційний суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий договір).

Позивачка наполягає на поверненні вкладу після спливу встановленого договором строку і просить стягнути 10% річних відповідно до умов строкового договору, а тому довід апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованим.

Оскільки відповідачем не було надано суду першої інстанції у відповідності до вимог статті 60 ЦПК України докази про сплату позивачці 10% за користування депозитом, то суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про стягнення з відповідача 2000 доларів США.

Довід апеляційної скарги про порушення правил підсудності розгляду справи з тих причин, що юридична адреса банку є м. Київ є необґрунтованим, оскільки позов поданий позивачкою у відповідності до частини 7 статті 110 ЦПК України - за місцем знаходження філії банку.

Керуючись статтями 309, 316 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 11 червня 2015 року в частині стягнення грошового вкладу «Нові гроші» і трьох відсотків річних змінити, стягнувши з публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» на користь ОСОБА_1 100 (сто) доларів США та три відсотки річних у розмірі 4 030 (чотири тисячі тридцять) гривень 47 копійок.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
48313796
Наступний документ
48313798
Інформація про рішення:
№ рішення: 48313797
№ справи: 234/3061/15-ц
Дата рішення: 06.08.2015
Дата публікації: 17.08.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Донецької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”