Справа № 219/4360/2014-ц
2-н/219/838/2014
про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу
15 серпня 2014 року
Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Шевченко Л.В., розглянувши матеріали заяви Комунального підприємства „Бахмут-Вода” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення суми боргу за комунальні послуги за період з 01.09.2010р. по 01.08.2014р. у розмірі 2950, 79 грн.,-
Заявник звернувся до суду з заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про видачу судового наказу, в якій відповідно до ст.ст.11, 14, 15, 16, 509, 510, 526, 625 ЦК України, ст.ст.3, 4, 15, 88, 95, 96 ЦПК України, просить видати судовий наказ про стягнення з боржника на свою користь заборгованість за водопостачання та водовідведення за період з 01.09.2010р. по 01.08.2014р. у розмірі 2950, 79 грн. та судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з розрахунку заборгованості, заявник просить стягнути борг починаючи з 01.09.2010 р., тобто, заявлені вимоги виходять за межі строку позовної давності, визначених ст.257 ЦК України.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказаного провадження», наявність спору про право є підставою для відмови у відкритті провадження за заявою про видачу судового наказу якщо з доданих документів вбачається пропуск позовної давності - така вимога може бути розглянута тільки у позовному провадженні.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму ВССУ № 14 від 23.12.2011року, ЦПК України не передбачає можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки, він видається лише за умови безспірності вимог.
Відповідно до п.п.1,2, ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Таким чином, у зв?язку з тим, що з наданих заявником документів вбачається пропуск позовної давності та враховуючи неможливість часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, вимога щодо стягнення заборгованості за послуги за водопостачання та водовідведення за період з 01.09.2010р. по 01.08.2014р. у розмірі 2950, 79 грн. не може бути визнана судом безспірною та як наслідок цього, не підлягає розгляду у порядку наказаного провадження у зв?язку із наявністю спору про право.
Приймаючи рішення про неможливість часткового задоволення вимог, зазначених у заяві про видачу судового наказу, суд не знаходить підстав для застосування норм ч.5 ст.100 ЦПК України щодо можливості постановлення ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині вимог, які не підлягають розгляду у порядку наказного провадження, оскільки норми даної статті не можуть бути застосовані при наявності спору про право.
Згідно п.9 Постанови Пленуму ВССУ № 14 від 23.12.2011 р., наявність спору про право (п. 2 ч.3 ст. 100 ЦПК України), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Крім того, згідно п.13 вищезазначеної Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказаного провадження», якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої ст.96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Як вбачається із заяви та доданих до неї матеріалів, заявником не надано відповідних рішень стосовно затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги, а також документів, що вказують на правильність і безспірність розрахунків.
Дані обставини позбавляють суд можливості зробити однозначний та безспірний висновок щодо виникнення у заявника права вимоги за судовим наказом та відсутності спору про право.
Відповідно до вимог п. 2 ч.3 ст. 100 ІІПК України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
За таких обставин, суддя вважає за необхідне відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу, та роз'яснити заявникові, що відповідно до ч. 2 ст. 101 ЦПК України, відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч.3 ст. 100 ЦПК України, суддя,-
Відмовити у прийнятті заяви Комунального підприємства „Бахмут-Вода” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення суми боргу за комунальні послуги за період з 01.09.2010р. по 01.08.2014р. у розмірі 2950, 79 грн.
Роз'яснити заявнику право на звернення до суду у позовному порядку.
На ухвалу може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом п,яти днів після отримання копії ухвали.
Суддя Л.В.Шевченко