Номер провадження 2/754/4872/14
Справа №754/11981/14-ц
Іменем України
28.10.2014 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Зотько Т.А.
при секретарях - Малинці А.Ю., Самойловій М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, аліментів на утримання матері з якою проживає дитина, стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей за минулий час та додаткових витрат, -
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, а саме доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, посилаючись на те, що з відповідачем вони перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.11.2006 року до 03.08.2010 року. Враховуючи, що відповідач не приймає ніякої участі у вихованні своїх малолітніх дітей і не надає жодної матеріальної допомоги на їх утримання, позивач змушена була звернутись до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі по 800 (вісімсот) гривень на кожного щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
В ході розгляду справи судом позивачкою було подано заяву про доповнення та збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач в додаток до пред'явлених позовних вимог просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 за минулий час у розмірі 400 грн., щомісячно, починаючи з квітня 2012 року по липень 2014 року; на утримання сина ОСОБА_5 аліменти за минулий час в розмірі 400 грн., щомісячно, за період з січня 2013 року по липень 2014 року та аліменти у розмірі 600 грн., щомісячно, на її утримання до досягнення сином ОСОБА_5 трирічного віку. Також просила суд стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати в сумі 400 грн. на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3.
В судовому засіданні позивач збільшені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд про їх задоволення, пославшись на те, що відповідач не надавав та не надає матеріальної допомоги на її утримання та на утримання дітей.
Згідно вимог ч.5 ст.74 ЦПК України, судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлявся судом належним чином за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місця мешкання, що підтверджується довідкою з адресного бюро (а.с.17), про що свідчать копії листів, повернута на адресу суду поштова кореспонденція за закінченням терміну зберігання та поштове повідомлення про вручення кореспонденції суду (а.с.9, 12, 28, 29-31, 38, 43).
Відповідно до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлює заочне рішення).
За таких обставин, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних та доказів, відповідно до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, покази свідка ОСОБА_6, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 03.08.2010 року, шлюб зареєстрований 17.11.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського РУЮ м.Києва (а/з №1432) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. ОСОБА_1 присвоєно дошлюбне прізвище «ОСОБА_1» (а.с.5).
Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6,7).
Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно вимог ч.1, 2 ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
У відповідності до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Так, в судовому засіданні встановлений та доведений той факт, що неповнолітні діти знаходяться на утриманні своєї матері, батько дітей в добровільному порядку відмовляється надати допомогу, тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання спільних дітей.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд враховує вимоги ст. 182, 183 Сімейного Кодексу України і приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача аліментів в твердій грошовій сумі, а саме в розмірі по 800 грн. на утримання з кожного дітей, щомісячно, починаючи саме з дня подачі позову до суду, як це передбачено діючим законодавством, і до повноліття дитини.
Щодо тієї частини позовних вимог про стягнення із відповідача на користь позивача на утримання малолітніх дітей - доньки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_5, аліментів по 400 грн. на кожного за минулий час, відповідно за період з квітня 2012 по липень 2014 р.р. та за період з січня 2013 по липень 2014 р.р., посилаючись на ст. 191 СК України, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минули час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але ні міг їх одержати у зв'язку із ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більше як за три роки.
Як вбачається з наданих пояснень та заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь за минулий час на утримання доньки ОСОБА_3 аліменти по 400 грн., щомісячно, за період з квітня 2012 року по липень 2014 року, сума яких за вказаний 21 місяць становитиме 8.400 грн. Також просить суд стягнути з відповідача на її користь за минулий час на утримання сина ОСОБА_5 аліменти по 400 грн., щомісячно, за період з січня 2013 року по липень 2014 року, сума яких за вказаних 18 місяців відповідно становитиме 7.200 грн.
В обґрунтування даних вимог позивачка посилається на ті обставини, що на той період вона разом з дітьми проживала на одній житловій площі з відповідачем та його матір'ю. Крім того, зазначає, що відповідач протягом 2012 року перебував у постійному пошуку роботи, у зв'язку з чим вона безпосередньо зверталася до матері відповідача з проханням вплинути на нього, аби той платив аліменти та уклав договір з нею про сплату аліментів, однак відповідач відмовився про укладення такого договору та ухилявся від сплати аліментів на утримання дітей, навмисно офіційно не працюючи.
Однак, всупереч положенню ч.2 ст. 191 СК України позивачка не надала суду належних доказів того, що вона вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача у зазначеному розмірі на утримання дітей за спірні періоди, а тому підстав для задоволення вказаної позовної вимоги суд не вбачає.
Крім того, допитаний в судовому засіданні в якості свідка батько позивачки - ОСОБА_6 показав суду, що він дійсно всіляко допомагав їй утримувати спільних з відповідачем дітей, та неодноразово наголошував їй на необхідності примусового стягнення аліментів.
Позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, додаткових витрат у розмірі 400 грн. не підлягає задоволенню судом, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
У п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.3 ст.10, ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, жодного підтвердження того факту, що позивачем було понесені додаткові витрати у зв'язку з підготуванням неповнолітньої доньки до першого класу загальної середньої школи суду не надано. Крім того, в ході розгляду справи судом, позивачем було зазначено, що саме її батьки несли такі витрати на підготування неповнолітньої до школи, що також підтвердив своїми показами, допитаний в якості свідка, батько позивача - ОСОБА_6, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Приймаючи рішення про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей у визначеному позивачем розмірі, суд в першу чергу виходить з інтересів неповнолітніх дітей, якім потрібна батьківська увага і турбота, а також з урахуванням тієї обставини, що відповідач є працездатним, а відтак спроможний надавати матеріальну допомогу неповнолітнім дітям.
Згідно з вимогами ч.2, ч.4 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Враховуючи той факт, що відповідач є працездатним, суд вважає, що він спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання матері дитини та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісячно до досягнення дитиною - сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дітей в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 59, 60, 74, 88, 169, 212, 213 - 215, 224-226, 228, 367 ч.1 п.1 ЦПК України, ст.ст.84, 150, 155, 180, 182, 185, 191 Сімейного Кодексу України, п.8 Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Черкаси, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 16.07.2014 року.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Черкаси, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 16.07.2014 року.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Черкаси, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2, аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісячно, до досягнення дитиною - сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, трирічного віку - до ІНФОРМАЦІЯ_4, починаючи з 16.07.2014 року, або до зміни матеріального стану сторін.
В задоволенні інших вимог позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Черкаси, РНОКПП НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп..
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя Деснянського
районного суду м. Києва Т.А.Зотько