Справа № 128/2461/15-ц
Іменем України
10.08.2015 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Гриценко І.Г.,
при секретарі Кіяниця А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пултівецької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно,-
Встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 19.12.2013 року помер її чоловік ОСОБА_2. Вона є спадкоємцем усього майна чоловіка. Перебуваючи в шлюбі та за життя чоловіка ними була приватизована квартира, що знаходиться в АДРЕСА_1. Проте право власності набуто без визначення часток кожного із власників у даній квартирі. Звернувшись до нотаріуса з питання оформлення права власності на спадкове майно, Вінницька районна державна нотаріальна контора повідомила, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів, що підтверджують належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Проте свідоцтво про право власності на житло, видане Пултівецькою сільською радою Вінницького району Вінницької області 20.11.2000 року згідно рішення від 20.11.2000 року №22 на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 видане без уточнення розміру часток співвласників у праві власності на зазначену квартиру. В реєстраційному записі Вінницького обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації розмір часток кожного співвласника на квартиру також не зазначено. Тому, Вінницька районна державна нотаріальна контора не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину на частки квартири АДРЕСА_2, так як не визначено і не зареєстроване відповідним чином в Вінницькому обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації розмір частки у праві власності на квартиру співвласника ОСОБА_2, померлого 19.12.2013 року.
На сьогоднішній день вона позбавлена можливості отримати у спадщину майно, яке належало її чоловікові на праві спільної власності з нею, оскільки відповідна частка за життя чоловіка в спільному майні не була визначена.
Крім того, при перевірці документів виявилося, що в свідоцтві про право власності на квартиру, свідоцтві про смерть та свідоцтві про шлюб є розбіжності у написанні імені її померлого чоловіка. Так, замість правильного «Євгеній» у свідоцтві про право власності на квартиру та свідоцтві про шлюб записано «Євген». Через ці розбіжності у написанні та відсутності визначення часток позивач не має змоги оформити право власності на спадкове майно. Той факт, що померлий ОСОБА_2 дійсно був її чоловіком підтверджується довідкою сільської ради від 20.12.2013 року.
Від встановлення факту родинних зв'язків та факту належності ОСОБА_2 правовстановлюючого документа залежить прийняття нею спадщини.
В зв'язку з викладеними обставинами позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, та просить встановити факт родинних відносин, а саме факт, що ОСОБА_2, померлий 19.12.2013 року був її чоловіком; встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме, що ОСОБА_2 належить свідоцтво про право власності на житло, видане Пултівецькою сільською радою Жмеринського району Вінницької області 20.11.2000 року; визнати, що частки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у квартирі, що знаходиться в АДРЕСА_1 та належить їм на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Пултівецькою сільською радою Жмеринського району Вінницької області 20.11.2000 року згідно рішення від 20.11.2000 року №22, є рівними, а саме по 1\2 кожному; визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її чоловіка ОСОБА_2, померлого 19.12.2013 року, а саме на 1\2 частки квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, однак надала суду заяву, в якій просить справу розглянути в її відсутність, позов підтримує, просять його задоволити.
Відповідач, представник Пултівецької сільської ради Вінницького району Вінницької області в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність, позов визнає та не заперечує проти його задоволення. Також зазначив, що дійсно ОСОБА_2 на момент смерті був чоловіком позивача, яка є його спадкоємицею та проживала із ним спільно на момент смерті. Померлому ОСОБА_2 та позивачу дійсно належить квартира, що знаходиться в АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло. Село Пултівці раніше відносилося до Жмеринського району, а наразі - до Вінницького району Вінницької області у зв'язку із зміною меж районів.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Врахувавши думку та позицію сторін, викладену у поданих до суду письмових заявах, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 19.12.2013 року помер ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-АМ № 279257 від 20.12.2013 року (а.с. 15).
Позивач по справі ОСОБА_1 є дружиною спадкодавця ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про одруження, серії ЯУ №370891 від 23.11.1958 року (а.с.14).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на його частку у праві спільної сумісної власності на квартиру №10, що знаходиться у будинку №3 по вул. Леніна в с. Пултівці Вінницького району Вінницької області.
Згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 20.11.2000 року, виданого Пултівецькою сільською радою Жмеринського району згідно рішення від 20.11.2000 року №22, вбачається, що квартира, яка знаходиться в Пултівці, АДРЕСА_3 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_2 та позивачу ОСОБА_1 (а.с. 46).
Як вбачається з копій по господарських книг, домової книги на зазначену квартири та копії паспорта громадянина України, позивач ОСОБА_1 зареєстрована у даній квартирі (а.с.18,19,23, 32, 33-44).
Згідно довідки, виданої виконкомом Пултівецької сільської ради Вінницької району Вінницької області від 23.07.2015 року за №646 вбачається, що після смерті ОСОБА_2, який помер 19.12.2013 року спадкоємцями першої черги є позивач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - дружина померлого (а.с.55).
Судом встановлено, що у свідоцтві про смерть ОСОБА_2, свідоцтві про право власності на житло від 20.11.2000 року та свідоцтві про одруження є розбіжності у написанні імені спадкодавця, а саме замість правильного «Євгеній» у свідоцтві про право власності на квартиру та свідоцтві про шлюб записано «Євген».
Позивач спадщину після смерті чоловіка прийняла, оскільки проживала та була зареєстрована разом з ним на час відкриття спадщини, що підтверджується копіями погосподарської та домової книги.
Проте, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 позивач не має можливості, оскільки не визначено і не зареєстроване відповідним чином в Вінницькому обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації розмір частки у праві власності на квартиру співвласника ОСОБА_2, померлого 19.12.2013 року, що підтверджується письмовою відмовою нотаріуса Вінницької районної державної нотаріальної контори № 932/02-17 від 17.04.2015 року (а.с. 16).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У відповідності до вимог п.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у праві спільної сумісної власності, вважається, що частки співвласників є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
У відповідності до ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Тому, оскільки факти, які просить встановити позивач, мають для нього юридичне значення, так як від них залежить виникнення її спадкових прав, суд вважає вимоги про встановлення фактів родинних відносин та належності правовстановлюючого документу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 на законних підставах належала ? частка квартири АДРЕСА_4 (раніше Жмеринського) району, а позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.372, 1218, 1226, 1261,1268 ЦК України, ст.ст.10,11,15,60,158,174,197,212 - 215,256 ЦПК України, суд,-
Вирішив:
Позов задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_2, який помер 19.12.2013 року в селі Пултівці, Вінницького району Вінницької області, являється чоловіком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Встановити факт, що свідоцтво про право власності на житло від 20.11.2000 року, виданого Пултівецькою сільською радою Жмеринського району згідно рішення від 20.11.2000 року №22видане на ім'я ОСОБА_2 належить ОСОБА_2, який помер 19.12.2013 року.
Визначити, що частки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на квартиру №10, що знаходиться у житловому будинку №3 по вул. Леніна в с. Пултівці Вінницького району Вінницької області становить по 1/2 кожному.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири №10, що знаходиться у житловому будинку №3 по вул. Леніна в с. Пултівці Вінницького району Вінницької областів порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер 19.12.2013 року.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: