Справа № 219/7113/15-ц
Провадження № 2-н/219/1811/2015
11 серпня 2015 р. Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Полтавець Н.З., розглянувши заяву заяву ПАТ «Центренерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по комунальним послугам з ОСОБА_1, -
06.08.2015 року стягувач звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по комунальним послугам за період з 01.01.2012 р. по 01.05.2015 р. з ОСОБА_1 з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у сумі 4947, 60 грн. та витрат на судовий збір у сумі 121,80 грн.
Згідно роз'яснень, наданих у п.9 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23.12.2011р., наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК)).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Таким чином, заявник звернувся з вимогою про стягнення заборгованості за період за межами позовної давності.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
При вирішенні питання про стягнення вказаної заборгованості з боржника в порядку наказного провадження, останній буде позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування строків позовної давності, чим можуть бути обмежені його права.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 100 ЦПК України, суддя відмовляє у прийняття заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
При таких обставинах, суддя вважає, що у прийнятті заяви про видачу судового наказу слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 96, 100, 101,208-210, 212, 213, 293, 294 ЦПК України, суддя,-
Відмовити ПАТ «Центренерго» у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по комунальним послугам.
Заяву, разом з доданими до неї матеріалами, повернути ПАТ «Центренерго».
Роз'яснити заявнику, що відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з цими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали.
Суддя Н. З.Полтавець