Справа № 2-789/11 Провадження № 22-ц/772/1697/2015Головуючий в суді першої інстанції Питель С. М.
Категорія 20Доповідач Міхасішин І. В.
"11" серпня 2015 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого: Міхасішина І.В.
Суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.
При секретарі: Куленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_2 на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 09 листопада 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, правонаступником якого є ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - виконавчий комітет Вербської сільської ради, про визнання угоди купівлі-продажу нерухомого майна дійсною та визнання права власності на нерухоме майно, -
У вересні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа виконавчий комітет Вербської сільської ради, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в листопаді 2008 року домовилася з відповідачем про купівлю-продаж житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 за 5950 грн., які згідно наданої розписки отримані відповідачем та у місячний термін останній зобов'язався виготовити необхідні документи на житловий будинок та оформити договір купівлі-продажу у нотаріуса. Проте відповідач зобов'язань не виконав та ухиляється від нотаріального посвідчення договору. Оскільки сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, ними виконано умови договору в повному обсязі, на підставі ст. 220 ЦК України просила визнати договір від 28 листопада 2008 року щодо купівлі-продажу житлового будинку по вул. Котовського, 73 в с. Шуми Крижопілського району Вінницької області дійсним, визнати за нею право власності на житловий будинок та провести державну реєстрацію даного нерухомого майна.
Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 09 листопада 2011 року позов задоволено.
Визнано угоду від 28 листопада 2008 року щодо купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, дійсною, і визнано за ОСОБА_3 право власності на: цілий житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1: житловий будинок «А» загальною площею 49, 6 кв.м., житловою площею 20, 4 кв.м., господарська будівля - «Б», прибудова сарай - «б», сарай «В», сарай «Г», погріб «Б», колодязь «К», огорожа - «1-3» і вирішено провести державну реєстрацію даного нерухомого майна в Реєстрі нерухомого майна.
В апеляційній скарзі особа, яка не брала участі в справі - ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати, та застосувати наслідки недійсності правочину до договору від 28 листопада 2008 року, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначала, що судом при ухваленні рішення було вирішено питання щодо її прав та обов'язків, проте до участі в справі вона залучена не була, на момент укладення спірного договору, відповідач ОСОБА_4 помер, а надана розписка місить підпис не відповідача, а іншої особи.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 12 травня 2015 року ОСОБА_2 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 09 листопада 2011 року.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 28 липня 2015 року до участі в справі залучено правонаступника померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 як відповідача.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 проти апеляційної скарги заперечила, просила суд її відхилити , рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, направила до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи у її відсутність, проти вимог апеляційної скарги заперечила, рішення суду першої інстанції просила залишити без змін.
Представник третьої особи - Вербської сільської ради в судове засідання не з'явився, в поданій суду заяві просив проводити розгляд справи у відсутність представника третьої особи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції дійшла висновку, що скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначає, що зазначена угода порушує її права щодо спірного будинку, оскільки відповідно до угоди між нею та ОСОБА_4, будинок належить їй, однак до участі в справі вона залучена не була.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того , що відповідач визнав позовні вимоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Так, по справі встановлено, що 28 листопада 2008 року ОСОБА_4 домовився із ОСОБА_3 про купівлю-продаж належного відповідачу будинку по АДРЕСА_1 за 5950 грн. про що склав розписку про отримання грошей та зобов'язався в місячний строк виготовити технічний паспорт на будинок та укласти договір купівлі-продажу будинку у нотаріуса. (а.с. 5).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Вербської сільської ради Крижопільського району №187 від 08 лютого 2011 року згідно з погосподарською книгою №6 , особовий рахунок НОМЕР_1, житловий будинок АДРЕСА_1 належить до суспільної групи колгоспників і станом на 15 квітня 1991 року склад двору був: ОСОБА_4 - голова двору; ОСОБА_6 - дружина (а.с. 11).
Згідно технічного паспорта на житловий будинок по АДРЕСА_1 станом на 04 березня 2011 року правовстановлюючі документи на житловий будинок відсутні (а.с. 7-10).
Відповідно до ст. 655 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Пунктом 13 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року №9 роз'яснено, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню .
Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Суд першої інстанції на дані обставини уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин ч.2 ст. 220 ЦК України , оскільки договір купівлі-продажу житлового будинку не відповідає вимогам закону щодо його форми, тобто відсутнє нотаріальне посвідчення та державна реєстрація, а тому є неукладеним і не міг бути визнаний дійсним.
Разом з тим, колегією суддів враховуються положення ч.1 ст. 3 ЦПК України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
На необхідність з'ясування порушення, невизнання або оспорення прав, свобод чи інтересів осіб, які звертаються до суду за захистом наголошено в п. 11 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2009 року.
Оскільки в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, тому з'ясуванню підлягає чи дійсно порушуються права ОСОБА_2 у зв'язку з визнанням дійсною угоди купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 від 28 листопада 2008 року та у зв'язку з визнанням права власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_3
В підтвердження своїх доводів ОСОБА_2 не надано суду жодного належного та допустимого доказу порушення її прав та інтересів в зв'язку укладенням вказаної угоди, в чому полягає порушення її прав і якими доказами підтверджується її право на спірний будинок та як наслідок не підтверджено вирішення її прав та обов'язків рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 09 листопада 2011 року.
Згідно відповіді відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по м. Котовську та Котовському району Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що здійснено актовий запис про смерть за №37 від 15 грудня 2011 року виконавчим комітетом Великофонтанської сільської ради Котовського району Одеської області.
Отже, доводи ОСОБА_2 про те, що на момент розгляду справи судом першої інстанції відповідач ОСОБА_4 помер, спростовуються матеріалами справи.
Таким чином, вимоги апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.
Виходячи з принципу диспозитивності (ч.3 ст. 11, ч.1 ст. 303 ЦПК України), вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 про застування наслідків недійсності нікчемного правочину та скасування державної реєстрації права на нерухоме майно не можуть бути предметом апеляційного розгляду.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 09 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення із цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ І.В. Міхасішин
Судді: /підпис/ Ю.Б. Войтко
/підпис/ І.М. Стадник
З оригіналом вірно: