Копія:
Справа № 127/12829/15-ц Провадження № 22-ц/772/2453/2015Головуючий в суді першої інстанції Федчишен С. А.
Категорія 55Доповідач Стадник І. М.
Іменем України
11 серпня 2015 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого, судді Стадника І.М.,
Суддів: Міхасішина І.В., Войтко Ю.Б.,
при секретарі Куленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України про стягнення середньомісячного заробітку за час проходження військової служби по частковій мобілізації, -
встановила:
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 липня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) середньомісячну заробітну плату за час проходження військової служби по частковій мобілізації в особливий період з 18.03.2014 року до 11.03.2015 року в розмірі 13520,16 гривень.
Рішення в частині стягнення середньомісячної заробітної плати в межах суми платежу за один місяць в розмірі 1218гривень допущено до негайного виконання.
Вирішено питання про судові витрати - стягнуто з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.
Не погодившись із рішенням Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України, через свого представника Антощук В.Д., подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення і ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН України Антощук В.Д. вимоги апеляційної скарги підтримав на умовах, викладених у ній, і просив задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги не визнав просив залишити рішення суду першої інстанції в силі, оскільки вважає його законним.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляції та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Згідно з статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 , який працював в Інституті кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України на посаді молодшого науковим співробітником відділу селекції кормових культур, 18 березня 2014 року був призваний на військову службу по частковій мобілізації згідно з Указом Президента "Про часткову мобілізацію" від 17.03.2014 року №303/2014 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 №85 від 16.01.2015 року (а.с. 13).
На підставі наказу Командувача сухопутними військами Збройних Сил України №169 від 07.03.2015 року позивач був звільнений в запас у відповідності до п. 4 Указу Президента України від 14.01.2015 року №15/2015 "Про часткову мобілізацію", а із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач був виключений 11 березня 2015 року на підставі наказу № 45 військового комісара Вінницького об'єднаного міського військового комісаріату.
Наказом директора Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України за №36-к від 16.03.2015 року ОСОБА_1 звільнено з 17 березня 2015 року за згодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с.16).
Статтею 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
У відповідності до вимог статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму - статті 116 КЗпП України.
Відповідно до статті 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України “Про оплату праці” за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати (далі Порядок) затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 з наступними змінами і доповненнями.
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, середньомісячна заробітна плата за час залучення працівника до виконання військового обов'язку обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню призову.
Відповідно до п. 5 розд. IV цього Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час залучення до виконання військового обов'язку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час виконання військового обов'язку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз.2 п. 8Порядку).
Крім того, положеннями розд. III Порядку передбачені види виплат, які підлягають урахуванню і які не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для
Розмір середньомісячної заробітної плати за час проходження позивачем військової служби по частковій мобілізації в особливий період підтверджений наданою відповідачем довідкою і становить 13520,16 грн. (а.с. 42).
Позивач пред'явив вимогу саме про стягнення середньомісячної заробітної плати за час проходження військової служби по частковій мобілізації в особливий період з 18 березня 2014 року до 11 березня 2015 року, проте у зв'язку з відсутністю на момент пред'явлення позову відповідної довідки і помилкою в розрахунку, просив стягнути лише 11485,50 грн.
Задовольняючи позов про захист трудових прав працівника суд першої інстанції війно виходив з дійсного розміру середньомісячної заробітної плати за час проходження військової служби по частковій мобілізації й стягнув саме його.
Не можуть бути також прийняті до уваги посилання апелянта про те, що виплата заробітної плати працівникові, який призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, в даному випадку ОСОБА_1 , повинна бути здійснена безпосередньо державою за рахунок коштів Державного бюджету, а не підприємством - відповідачем у справі.
Постановою Кабінету міністрів України №105 від 4 березня 2015 року затверджено "Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період", який і визначає механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі - працівники), за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Пунктом 4 цього Порядку визначено, що для виплати компенсації підприємство, установа або організація подає щомісяця до 15 числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 1, погоджений районним (міським) військовим комісаріатом, який здійснював призов працівника на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби, для подання до 19 числа їх копій, а також зведених звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 2 структурним підрозділам соціального захисту населення.
Таким чином із системного аналізу зазначених норм закону і підзаконних нормативно-правових актів вбачається, що саме на підприємство покладено обов'язок по виплаті середнього заробітку працівникам призваних на військову службу за призовом під час мобіліза ції, на особливий період.
Отже колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 304, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України - відхилити, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 липня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: /підпис/ Стадник І.М.
Судді: З оригіналом вірно: Суддя апеляційного суду /підпис/ Міхасішин І.В. /підпис/ Войтко Ю.Б. Стадник І.М.