Справа № 127/13868/15-к
Провадження № 1-кп/127/932/15
30.07.2015 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження, відомості про яке внесені 28 березня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020010002024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Могилів-Подільський Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою неповною освітою, не одруженого, не працюючого, студента 4-ого курсу Вінницького державного гуманітарно-педагогічного коледжу, раніше не судимого, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 24.03.2015 року, приблизно о 15:00 год., зайшов до своїх знайомих в кімнату № НОМЕР_1 , що розташована у гуртожитку Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу, який знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Нагірна, 13, вхідні двері до якої були відчинені, а особи, які проживають у ній, були відсутні. Знаходячись у приміщенні вищезазначеної кімнати, ОСОБА_4 побачив спортивну сумку, яка знаходилась під столом у вказаній кімнаті. Маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 непомітно для власника майна та інших осіб, таємно, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку особистого майна ОСОБА_5 , а саме: спортивної сумки, фірми виробника «Nіке», червоного кольору, вартістю 160 грн.; сонцезахисних окулярів, фірми виробника «RAY-ВАN», в корпусі чорного кольору, вартістю 180 грн.; спортивних кросівок, фірми виробника «Niке», темно-зеленого кольору, вартістю 550 грн.; шкіряного гаманця, коричневого кольору, вартістю 50 грн., в якому знаходилися грошові кошти в сумі 170 грн. (одна купюра номіналом 100 грн., одна купюра номіналом 50 грн., одна купюра номіналом 20 грн.), банківська картка ПАТ «Укрсоцбанк», на рахунку якої були відсутні грошові кошти та студентський квиток, виданий на ім'я ОСОБА_5 .
Після зазначеного, ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 шкоду на загальну суму 1110,00 грн.
В судовому засіданні потерпілим та обвинуваченим подано суду угоду про примирення, укладену 12.06.2015 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 , яку вони просили затвердити.
Зі змісту укладеної угоди вбачається, що потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за частиною 1 ст. 185 КК України та покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850,00 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладання угоди та затвердження угоди про примирення, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосовний в результаті затвердження угоди про примирення. Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та зазначив, що угода про примирення є добровільною, наполягав на затвердженні угоди про примирення. При цьому по суті обвинувачення суду повідомив, що він 24.03.2015 року, приблизно о 15:00 год., перебуваючи в приміщенні гуртожитку Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу, зайшов до своїх знайомих до кімнати № 15, вхідні двері до якої були відчинені, а особи, які проживають у ній, були відсутні. Знаходячись у приміщенні вищезазначеної кімнати, ОСОБА_4 побачив спортивну сумку в якій знаходились речі потерпілого та викрав її. Також пояснив суду, що викраденим майном він розпорядився на власний розсуд, на даний час потерпілому шкоду відшкодував у повному обсязі, просив у потерпілого вибачення.
Потерпілий в судовому засіданні повідомив, що на даний час шкода йому відшкодована в повному обсязі, претензій до обвинуваченого він не має, просив затвердити угоду про примирення, повідомивши, що наслідки зазначеного йому зрозумілі.
Аналіз вказаних доказів у справі свідчить, що винуватість ОСОБА_4 у вчинені злочину є доведеною та підтверджується показаннями обвинуваченого, який вину визнав та повідомив суду всі обставини злочину. Шкоду потерпілому відшкодовано у повному обсязі.
За таких обставин, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст. 185 КК України, як вчинення крадіжки, тобто таємного викрадення чужого майна.
Обвинувачений ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 просили затвердити угоду про примирення, укладену між ними та ухвалити вирок, яким визначити узгоджене в угоді про примирення покарання.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував щодо затвердження угоди про примирення, укладеної між потерпілою та обвинуваченим і ухвалити вирок, яким призначити узгоджене покарання.
Заслухавши думку прокурора, показання обвинуваченого та думку потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши зміст угоди про примирення, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного чи обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно ст. 12 КК України, злочин вчинений ОСОБА_4 , передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю. Згідно довідки № 828-03042015/05001 від 03.04.2015 року, виданої ІЦ УМВС України у Вінницькій області на запит слідчого, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Відповідно до виданих на запити слідчого довідок № 20-1597 від 14.04.2015 року, виданої КЗ «ВОПНЛ ім. Академіка О.І. Ющенко», а також № 939-м від 07.04.2015 року, виданої КЗ ВОНД «Соціотерапія», відповідно на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває. За місцем навчання скарг на його поведінку не надходило, що підтверджується виданою характеристикою за підписом посадових осіб Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, добровільне відшкодування завданих потерпілому збитків. Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
У судовому засіданні з повідомлених обвинуваченим та потерпілим даних встановлено, що угода про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 відповідає вимогам ст. 471 КПК України, укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України у виді обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та відмова від здійснення прав, передбаченихпунктом 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.
Потерпілий ОСОБА_5 також суду повідомив про те, що він розуміє обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Також, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України, в тому числі і наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Крім того, судом при вирішенні питання щодо затвердження угоди встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_4 є вірною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб та обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання.
Враховуючи викладене, суд вважає, що угода від 23.02.2015 року, укладена між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 підлягає затвердженню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 374,471, 473, 474, 475 КПК України, ст.65-67, 185 КК України, суд -
Затвердити угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 , укладену 12.06.2015 року в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 28 березня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020010002024.
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_4 узгоджене покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 гривень.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: