"12" серпня 2015 р. Справа153/1322/15-п
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області ДЗЕРИН М.М. розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла від Ямпільського РВ УМВС України у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, за скоєння правопорушення передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 25 червня 2015 року о 15 годині по вулиці Пирогова у місті Ямпіль Вінницької області вчинив дрібне хуліганство, а саме: виражався нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
ОСОБА_1 вину у скоєному правопорушенні визнав, просив суд суворо не карати та запевнив, що більше таке не повториться.
Перед початком судового розгляду справи ОСОБА_1 було роз"яснено права у відповідності до ст.268 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВІ 026 №000383 від 26 червня 2015 року (а.с.2).
За змістом ст.ст.9-11, 245, 251, 280 КУпАП необхідною умовою для визнання особи винною у вчиненні певного адміністративного правопорушення, зокрема передбаченого ст.173 КУпАП, є встановлення в діянні цієї особи всіх обов'язкових ознак складу саме даного адміністративного правопорушення, а також встановлення відсутності підстав для кваліфікації діяння за суміжними складами адміністративних правопорушень чи ознак, що вказують на наявність в діянні особи складу злочину.
Так, з аналізу змісту ст.173 КУпАП слідує, що однією з обов'язкових ознак суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є наявність в діянні правопорушника хуліганського мотиву -явної неповаги до суспільства. Тобто вчинені правопорушником дії можуть кваліфікуватись як хуліганство лише, якщо викликані прагненням правопорушника показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною як для самого хулігана, так і для очевидців його дій. При цьому, у випадку вчинення особою дій, які охоплюються об'єктивною стороною складу правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, однак вчинення яких не зумовлено хуліганським мотивом, зокрема якщо такі дії викликані особистими неприязними стосунками з потерпілим, то такі дії порушника, в залежності від обставин, повинні бути кваліфіковані за суміжними складами правопорушень чи як злочин проти особи. Аналогічну думку висловив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові «Про судову практику у справах про хуліганство»№10 від 22 грудня 2006 року.
Відповідно до статті 256 КУпАП, у змісті протоколу про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 173 КУпАП, під дрібним хуліганством законодавцем розуміється нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
При цьому, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони зазначеного правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - дрібне хуліганство і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення.
Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, у відповідності до ст.33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, враховується її майновий стан та обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.
Обставинами, що пом»якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст.34 КУпАП, є щире розкаяння винного у вчиненому правопорушенні.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст.35 КУпАП, судом не встановлено.
Накладаючи адміністративне стягнення, приймаю до уваги характер вчиненого правопорушення, особу винного, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, вину у скоєному правопорушенні визнав повністю, матеріальне становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і приходжу до переконання, що необхідним та достатнім для виправлення та попередження нових адміністративних правопорушень буде накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу передбаченого санкцією статті 173 КУпАП.
Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, тобто - 36 гривень 54 копійки. Тому є всі підстави для стягнення із ОСОБА_1 судового збору в дохід держави.
Керуючись ст.ст.221, 283, 284 ч.1 п.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 гривня.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна.
Стягнути ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у сумі 36 гривень 54 копійки.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з часу її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо така скарга не була подана.
У разі подання апеляційної скарги, постанову суду, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ ЯМПІЛЬСЬКОГО РАЙСУДУ М.М.ДЗЕРИН