Справа № 1-350/11
Провадження №1/227/49/12
Номер рядка звіту 61
15.06.2012 Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого (ї) судді Войнаревич М. Г.
при секретарі Сіваченко Л. В.,
за участю прокурора Новаківського О.Г.,
адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, пенсіонера, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,-
за ст. 366 ч.1 КК України, -
Органами досудового слідства дії ОСОБА_2 були кваліфіковані за ст. 364 ч.2 КК України, що не знайшло свого підтвердження в ході судового слідства.
Відповідно до постанови про зміну обвинувачення від 23 січня 2012 року дії ОСОБА_2 були перекваліфіковані на ст. 366 ч.1 КК України, які виразилися в службовому підробленні, складанні та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.
Так, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він працюючи головою фермерського господарства “Кармель”с. Петриківці Хмільницького району з метою одержання державних актів на землю, вніс в доручення на членів своєї родини, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 недостовірні данні, а в подальшому без участі вказаних осіб здійснив реєстрацію вказаних доручень в Петриківецькій сільській раді, та розписався замість них в книзі здійснення нотаріальних дій, та в подальшому вказаним особам було оформлено державні акти на земельні ділянки.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину не визнав і показав, що він звернувся до Петриківської сільської ради і вона в 2004 році виділила йому в оренду 50 га землі, у с. Сміла - 30 га. і у с. Петриківці -20 га. Його близькі та родичі ідею підтримали та вони спільно вклали свої кошти в цю справу. Він підписав договір оренди, зареєстрував статут і став займатися господарюванням. Усе зробив згідно закону. Згодом дізнався, що вийшов закон про розпаювання земель. Він звернувся у земельний відділ і йому дали інформацію, що можна розпаювати землю. Райдержадміністрація дозволила провести розпаювання і згодом було виготовлено державні акти на землю. Потім почались матеріальні труднощі і на сімейній нараді було вирішено тимчасово призупинити діяльність, щоб далі мати можливість знову працювати. Вони усі разом прийняли рішення дати йому доручення у сільській раді, щоб здати їхні землі в оренду, щоб не пустувала земля. Він дізнався, що фірма ТОВ "АТК" займається сільським господарством і він розповів про це членам фермерського господарства. Вони доручили йому здати свої землі в оренду. В 2006 році він здав 30 га землі, що в с. Сміла, в оренду. Решту 20 га теж здали в оренду, бо почалася економічна криза і він перестав отримувати прибуток. Він по закінченню терміну оренди планує продовжити свою діяльність біля землі.
В судовому засіданні прокурор Новаківський заявив клопотання про направлення справи на додаткове розслідування, оскільки в показах підсудного та свідків є істотні суперечності, які не можуть бути усунуті під час судового слідства, що стверджує про неповноту проведення досудового слідства.
Підсудний ОСОБА_2 та його захисник адвокат ОСОБА_1 заперечили щодо заявленого клопотання.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню за наступних обставин:
В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що він не вчинював підроблення документів, оскільки підписи в дорученнях на членів його родини, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 вони ставили самостійно. У сільську раду він прийшов уже з готовими дорученнями, які сам виготовляв, там він почекав усіх своїх родичів, коли вони усі зібралися, він давав їм кожному безпосередньо у руки доручення і вони їх особисто попідписували. Потім заходили по одному до секретаря сільської ради ОСОБА_12 у кабінет, вона перевіряла їх особи та вони розписувалися в Журналі для реєстрації нотаріальних дій. Оскільки деякі з членів його родини поспішали по своїх справах, то могли не всі поставити підписи в Журналі для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Петриківської сільської ради. І тоді секретар сільської ради ОСОБА_12, виявивши, що не усі підписи стоять в Журналі для реєстрації нотаріальних дій сказала йому, що декілька його родичів, хто саме він не може пригадати, не поставили підписи у Журналі для реєстрації нотаріальних дій, і секретар йому сказала, щоб він сам поставив за них підписи у Журналі. Отож, у графі “Розписка про одержання нотаріально оформленого документа він міг поставити свій один чи два підписи. Тобто, коли після оформлення всі пороз'їжджались і він вже забирав готові доручення, то переглянувши ще раз журнал, могло виявитись, що хтось через поспіх не поставив свій підпис в ньому, і він, думаючи, що розписується саме за те, що отримує ті доручення, міг поставити за когось із них підпис в Журналі. В довіреностях кожен членів фермерського господарства сам ставив підписи особисто.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що працює секретарем Петриківської сільської ради з 1999 року по теперішній час. В 2006 році в сільську раду прийшов громадянин ОСОБА_2 з проханням видати доручення на представлення інтересів в усіх інстанціях членів фермерського господарства “Кармель”, головою якого він являвся. При цьому він приніс уже набрані бланки доручень та заповнені бланки доручень, але особи якими були дані доручення з ним присутні не були. Порядок видачі доручень такий, що повинні бути присутні особи, які дають доручення з паспортами, вони повинні розписуватись в дорученні і в Журналі для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Петриківської сільської ради. Тоді ОСОБА_2 запевнив, що дані вписані в доручення є правдивими і на підставі цього вона зареєструвала усі 11 доручень без присутності довірителів. В подальшому вона вчинила нотаріальну дію, а саме засвідчила особисті підписи 11 членів фермерського господарства “Кармель”, в тому числі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 без їх присутності. Про одержання довіреностей в журналі розписався ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що проживає в цивільному шлюбі з ОСОБА_14 з 2000 року по даний час. Вона є донькою ОСОБА_2М, який на даний час мешкає в с. Хажин Бердичівського району, а до цього мешкав в с. Сміла Хмільницького району Вінницької області, де займався фермерством. Членом фермерського господарства “Кармель”, головою якого був його тесть, став приблизно через рік після його створення. Неодноразово допомагав тестю в здійсненні господарювання у фермерському господарстві, зокрема допомагав доглядати за капустою та іншими овочами. Знає, що являється власником земельної ділянки, як член фермерського господарства площею 2,5 га та має державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку. Оформленням документів на приватизацію земельних ділянок як йому, так іншим членам фермерського господарства займався особисто ОСОБА_2, підпис у дорученні ставив він особисто, це було у сільській раді у селі Петриківцях. У журналі для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Петриківської сільської стоїть не його підпис.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що її чоловік ОСОБА_6 являється двоюрідним братом дружини ОСОБА_2. В кінці 2003 року вони разом з чоловіком були включені до складу членів фермерського господарства “Кармель”, яке було створене та головою якого являвся ОСОБА_2 Їй відомо, що вони з чоловіком в результаті цього стали власниками земельних ділянок, як члени фермерського господарства площею по 2,5 га, про що отримали державні акти. Оформленням документів щодо приватизації земельних ділянок займався ОСОБА_2 Як член фермерського господарства, вона допомагала по здійсненні господарської діяльності, полола, допомагала при збиранні врожаю. На даний час фермерське господарство припинило свою діяльність, а земельні ділянки передані в оренду. Вона особисто підписувала доручення в сільській раді, а підпис у Журналі для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Петриківської сільської ради належить не їй.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дав аналогічні покази, показам які дала свідок ОСОБА_6. Він підписував доручення, яке було заповнено ОСОБА_2 у Петриківській сільській раді. Підпис у Журналі для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Петриківської сільської ради не його.
Свідок ОСОБА_5 дав аналогічні покази показам ОСОБА_6 Він ставив свій підпис у доручені в приміщенні Петриківської сільської ради. У Журналі для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Петриківської сільської ради стоїть не його підпис.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дала наступні покази, що вона є членом фермерського господарства ОСОБА_2, який є її дядьком в с. Сміла Хмільницького району, яке називається “Кармель”. Також відомо, що вона є власником земельної ділянки, площа якої складає близько 2,5 га. Оскільки фермерське господарство припинило свою діяльність, її земельна ділянка передана в оренду в ТОВ “АТК” смт. Любар. Вказаним питанням займався безпосередньо дядько. Вона давала доручення своєму дядьку ОСОБА_2. Чи її підпис в Журналі реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Петриківської сільської ради стверджувати не може.
Хмільницький міжрайпрокурор в основу обвинувачення ОСОБА_2 за ст. 366 ч.1 КК України як на доказ послався на покази секретаря Петриківської сільської ради Хмільницького району ОСОБА_12, які вона дала в судовому засіданні.
Так, свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні та в протоколі допиту (т.1, а.с. 121) показала, що працює секретарем Петриківської сільської ради з 1999 року по теперішній час. В 2006 році в сільську раду прийшов громадянин ОСОБА_2 з проханням видати доручення на представлення інтересів в усіх інстанціях членів фермерського господарства “Кармель”, головою якого він являвся. При цьому він приніс уже набрані бланки доручень та заповнені бланки доручень, але особи якими були дані доручення з ним присутні не були. Вона вчинила нотаріальну дію, а саме засвідчила особисті підписи 11 членів фермерського господарства “Кармель” без їх присутності. Про одержання довіреностей в журналі розписався ОСОБА_2
Однак, відповідно до протоколу очної ставки від 23.02.2010 року (т.3, а.с.46) свідок ОСОБА_12 на запитання, чи відповідають підписи в журналі реєстрації підписам в дорученнях відповіла, що не відповідають, тому що вона не може згадати фактичну кількість осіб, які були присутні при вчиненні нотаріальних дій.
В судовому засіданні 19.12.2011 року свідок ОСОБА_12 показала, що вона точно не пам'ятає, але з одинадцяти чоловік приблизно шість чоловік у сільській раді взагалі не було. Були дійсно лише дружина -ОСОБА_15, дочка - ОСОБА_16, син ОСОБА_2 і сам ОСОБА_2. Про одержання довіреностей в журналі реєстрації розписався особисто ОСОБА_2
Крім того, свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні 04.01.2012 року показала, що з усіх осіб які отримували доручення в сільській раді була присутня тільки дружина ОСОБА_2 та він сам, але доручення дружині не видавалось.
Статтею 366 ч.1 КК України передбачена відповідальність за одну із дій: внесення до офіційних документів неправдивих відомостей, інше підроблення документів, складання неправдивих документів або їх видача. Відповідно до постанови про зміну обвинувачення ОСОБА_2 обвинувачується за всі ці дії одночасно, хоча фактично в даній постанові зазначається, що він вніс в доручення на членів своєї родини недостовірні данні, а в подальшому без участі вказаних осіб здійснив реєстрацію вказаних доручень в Петриківській сільській раді, та розписався замість них в книзі здійснення нотаріальних дій.
Під час досудового розслідування та судового слідства не встановлено, що ОСОБА_2 вніс в доручення на членів своєї родини недостовірні данні.
ОСОБА_2 в судовому засіданні 06.02.2012 року суду показав, що він розписався за двох-трьох людей не тому, що вони не були присутні у сільській раді, а тому, що вони забулися розписатися у Журналі про вручення їм доручення, так, як швидко покинули сільську раду і поїхали додому. Якщо він і ставив підпис, то це був його особистий підпис, яким він розписувався у своєму паспорті, він не копіював підписи родичів, про що свідчить його підпис в Журналі для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Петриківської сільської ради за 2003 рік.
При огляді даного журналу встановлено, що при вчиненні нотаріальної дії за № 115 від 25.05.2006 р. є запис на прізвище ОСОБА_5, є дані про серію, номер його паспорта, дата його видачі, в графі “Зміст нотаріальної дії”записано - доручення, стягнуто 34 коп. держмита за вчинення нотаріальної дії, та стоїть підпис в графі “Розписка про одержання нотаріально оформленого документа”, який належить ОСОБА_2, чого не заперечує і сам підсудний.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_13 показали, що ставили свої підписи у дорученнях в приміщенні Петриківської сільської ради. В Журналі для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Петриківської сільської ради стоять не їхні підписи.
Основним безпосереднім об'єктом службового підроблення є визначений законом порядок діяльності державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності в частині підготовки, складання, використання і видачі офіційних документів, а також посвідчення фактів, які мають юридичне значення.
Офіційними є документи, що складаються і видаються службовими особами від імені органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, а також підприємств, установ (організацій будь-якої форми власності, які посвідчують конкретні факти і події, що мають юридичне значення, складені належним чином за формою і мають необхідні реквізити (штамп, печатку, номер, дату, підпис). Приватні документи також можуть бути офіційними, якщо вони складені, наприклад, нотаріусом, або якщо вони передані громадянином для зберігання або використання в державні, колективні чи приватні підприємства (наприклад, довіреність на одержання зарплати).
Якщо службове підроблення виступало способом вчинення іншого злочину, такі дії слід кваліфікувати за сукупністю злочинів - за ст. 366 та відповідною статтею, що передбачає відповідальність за вчинений злочин (розкрадання, обман покупців та замовників тощо). Якщо ж службове підроблення мало характер готування до злочину, який не був вчинений винним, його дії необхідно кваліфікувати як службове підроблення і готування до відповідного злочину, якщо він не є злочином невеликої тяжкості.
У разі, коли ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів або його приховання вчинено шляхом службового підроблення, дії винної особи мають додатково кваліфікуватися за ст. 366. При цьому підроблення документів службовою особою може кваліфікуватися за ст. 366 незалежно від того, до якої відповідальності (кримінальної чи адміністративної) її буде притягнуто за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів.
Злочин, передбачений ст. 366, вважається закінченим з моменту підроблення або складання завідомо неправдивого документа незалежно від подальшого його використання, а при видачі документа - з моменту його передачі зацікавленій особі.
Суб'єктом службового підроблення може бути лише службова особа. Якщо передбачені ст. 366 дії вчиняє приватна особа, то відповідальність може наставати залежно від конкретних обставин справи, зокрема, за ст. 358.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши підсудного ОСОБА_2, свідків, думку прокурора, який вважає, що справу необхідно повернути на додаткове розслідування, суд приходить до висновку, що досудове слідство по даній справі проведено неповно, з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а тому справа підлягає направленню на додаткове розслідування. Суд не може розглянути справу за обвинуваченням, яке ґрунтується на доказах, зібраних з порушенням кримінально-процесуального закону.
Відповідно до Постанова Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 р. № 2 “Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування”повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.
Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).
Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування”повернення справи на додаткове розслідування можливе як за клопотанням учасників процесу, так і з ініціативи суду.
Невиконання органом досудового слідства слідчої дії, зазначеної в постанові судді (ухвалі суду), допускається лише в разі, коли провести її фактично неможливо. Про це, а також про можливість підтвердження обставин, які мають бути встановлені за рішенням суду, іншими доказами або за допомогою додаткових процесуальних дій необхідно зазначити у відповідних процесуальних документах.
Вказівки судді (суду) про необхідність притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, або про кваліфікацію дій обвинуваченого за статтею КК, якою передбачено відповідальність за більш тяжкий злочин, або про пред'явлення йому обвинувачення, яке раніше не пред'являлося, підлягають перевірці органом дізнання, слідчим, прокурором у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законом. Якщо за результатами такої перевірки обставини, на які послався суддя (суд) при поверненні справи на додаткове розслідування, не підтвердяться, постанова органу дізнання, слідчого чи прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи з відповідної підстави не може розцінюватись як невиконання рішення суду і не повинна сама по собі тягнути повторне повернення справи на додаткове розслідування.
За таких обставин суд приходить до висновку, що під час судового слідства виявлені недоліки, які були допущені під час досудового слідства і не можуть бути усунуті на судовому слідстві. Окрім того органами досудового слідства не виконано вказівок суду, який вже повертав справу для проведення додаткового слідства, а саме не виконані вимоги, викладені в постанові Хмільницького міськрайонного суду від 22 лютого 2011 року, які є обов”язковими для слідчого та прокурора. Якщо останні не дослідили обставин, зазначених у постанові про повернення справи на додаткове розслідування, проведене досудове слідство може бути визнано однобічним і неповним, що є підставою для скасування вироку та повернення справи на додаткове розслідування (п.1 ч.1 ст. 367 КПК України). За таких обставин справа підлягає поверненню на проведення додаткового слідства. В разі неможливості при проведенні додаткового розслідування усунути неправильність та неповноту, які допущені досудовим слідством, є доцільним вирішити питання про звільнення ОСОБА_2, обвинуваченого за ст. 366 ч.1 КК України, від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи за закінченням строків давності.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 необхідно залишити попередній - підписку про невиїзд.
У відповідності до ст. 281 КПК України, суд -
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366 КК України, повернути Хмільницькому міжрайонному прокуророві для проведення додаткового розслідування.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 залишити попередню - підписку про невиїзд.
Постанову можна оскаржити до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд протягом семи діб з моменту її винесення.
Суддя Войнаревич М. Г.