Справа № 2-5391/10
01.06.2010 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі
головуючої судді - Шевченко І.М.
при секретарі - Гіс О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” про відшкодування моральної шкоди , -
Позивач звернувся в суд з позовом до Державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” про відшкодування моральної шкоди спричиненої професійним захворюванням. Вказав, що працював на шахті “Інгульська” ДП “СГЗК” 20 років 2 місяці на посадах: водій автомашини АТЦ (7 міс.), водій автомашини автотранспортного цеху ( 4 роки 4 міс.), водій автомашини АТГ на транспортуванні закладних матеріалів (11 міс.), водій КРАЗ-256 з перевезення сортових руд (3 міс.) та водій автотранспортних засобів (КРАЗ-526) з перевезення закладних матеріалів (14 років 1 міс.) та постійно перебував в умовах впливу шкідливих виробничих факторів таких як вібрація та шум. Тяжкі і шкідливі умови праці протягом тривалого часу призвели до погіршення стану здоров'я. Тому, просить суд стягнути з відповідача 50 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди в зв'язку із встановленням згідно висновку МСЕК від 24.03.2010 року 60% втрати професійної працездатності та 3-ї групи інвалідності внаслідок професійного захворювання, яке виникло у зв'язку з дією шкідливих виробничих факторів у період перебування у трудових відносинах з відповідачем ДП “СГЗК”.
У судовому засіданні позивач та його представник вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила суду, що до позову не додано жодних доказів факту порушення підприємством прав позивача. ДП “СГЗК” здійснюються всі можливі заходи для нейтралізації впливу на здоров'я людини шкідливих факторів. Акт розслідування хронічного професійного захворювання не містить висновків щодо наявності вини відповідача у отриманні ОСОБА_1 захворювання. Крім того, позивачем необґрунтовано розмір моральної шкоди. Просить суд відмовити у позовних вимогах.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач дійсно працював на шахті “Інгульська” Державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та в 2008 році звільнений із займаної посади у зв»язку із виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров»я, що перешкоджає виконанню даної роботи п.2 ст. 40 Кодексу Законів про Працю України. Тяжкі і шкідливі умови праці протягом тривалого часу призвели до виникнення професійного захворювання. Висновком УНДІ промислової медицини м. Кривий ріг від 09.02.2010 року діагностовано вібраційну хворобу другої ст. з церебральним периферичним ангіодистонічним синдромом, частими акроангіоспазмами, полірадикулопатією на попереково-крижовому та шийному рівні з вираженим порушенням біомеханіки хребта, нейродистофічним синдромом у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу (ПФС другого ст.), деформуючого артозу, в сполученні з періартрозом ліктьових (ПФ першого ст.) суглобів, деформуючим артозом дрібних суглобів кистей. Нейросудинна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху). Відповідно з актом розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 04.03.2010 року визначено причину професійного захворювання - вібрація і шум та встановлено причинний зв'язок між захворюванням і виробничими факторами. Згідно виписки з акту огляду МСЕК від 24.03.2010 року у зв'язку з професійним захворюванням йому встановлено 60 % втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання, визнано інвалідом 3-ї групи, визначено, що позивач потребує лікування.
Ст. 153 ч. 2 КЗпП України визначено, що забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
В судовому засіданні з'ясовано, що втрату працездатності позивача внаслідок професійного захворювання спричинено негативними виробничими факторами при виконанні ним трудових обов'язків, а тому з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відшкодувати позивачу моральну шкоду, заподіяну йому ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків повинен роботодавець, який не створив безпечних умов праці.
Визначаючи позивачу розмір моральної шкоди, суд враховує, що ступінь втрати професійної працездатності позивача складає 60 %, він переносить фізичний біль від отриманого професійного захворювання, потребує лікування, чим порушений його звичайний ритм життя, що призводить до моральних страждань та вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а також те, що встановленням третьої групи інвалідності, позивача не позбавлено можливості працевлаштування, а лише обмежено умови, в яких він може працювати, що значно зменшує ступінь його фізичних і душевних страждань та обмеження життєдіяльності, а тому визначає розмір моральної шкоди у сумі 12 000 грн.
Керуючись ст.ст. 153, 158, 173, 234, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди спричиненої професійним захворюванням - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 12000 грн.
Стягнути з Державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” на користь держави судовий збір у розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 гривень.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда Шевченко