Справа № 404/3159/15-а
Номер провадження 2-а/404/304/15
29 липня 2015 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Галагана О.В.,
при секретарі - Голенко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Кіровоградського взводу ДПС ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Кіровоградського взводу ДПС ОСОБА_2, в якому просив визнати дії інспектора протиправними, постанову про адміністративне правопорушення серія ПС2 №252178 від 22.04.2015 року скасувати, провадження по справі закрити.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав суду письмові заперечення, відповідно до яких просив у задоволенні позову відмовити (а.с. 19-20).
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 22.04.2015 року інспектором ДПС Кіровоградського взводу ДПС ОСОБА_2 був складений протокол серії АП1 № 060011 та на підставі нього була винесена постанова серія ПС2 № 252178 від 22.04.2015 року по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, та накладено адміністративне стягнення на позивача за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
В постанові інспектор вказав, що позивач 22.04.2015 року о 10 год. 59 хв. керуючи транспортним засобом ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 на перехресті вул. Кропивницького з вул. Покровська в м. Кіровограді повертаючи ліворуч не надав дорогу пішоходу, який переходив проїзну частину, на яку він повертав, чим порушив п. 16.2 ПДР України.
Згідно наявного в матеріалах справи протоколу, позивач по суті порушення вказав, що не згодний.
Відповідно до п. 16.2. ПДР України, на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових, доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 70 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з наданого відповідачем відеозапису, дослідженого в судовому засіданні, водій транспортного засобу ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1не заважав пішоходу останній перетнув середину проїзної частини, після того, як позивач повертав пішохід і вийшов на смугу руху на яку він здійснив поворот, тобто не створив йому жодної перешкоди. Оскільки згідно п. 1.10. ПДР України, дати дорогу це вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
Зважаючи на вищезазначене, суд дійшов висновку щодо задоволення заявленого адміністративного позову частково, а саме що стосується скасування оскаржуваної постанови та відмовляє у визнанні дій відповідача незаконними, оскільки підставою для скасування оскаржуваної постанови є недоведеність під час судового розгляду вини позивача із за не надання відповідачем доказів на підставі яких він прийшов до висновку про винуватість позивача у інкримінованому правопорушенні, а не встановлення протиправних дій інспектора, на момент розгляду ним адміністративної справи.
Окрім того, суд відмовляє у закритті провадження у справі, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень, а тому прийняття рішення щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення може лише орган чи повноважена особа, яка вирішує питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вимоги Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України та керуючись ст. ст. 251, 280, 283, 293 КУпАП, ст. 71, 72, 158, 16-163, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 252178 від 22.04.2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_3