08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua
2-а/381/66/15
381/3063/15-а
07 серпня 2015 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Соловей Г.В.,
з участю секретаря Момот Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області цивільну справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до УПФ України в м. Фастів та Фастівському районі про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, мотивуючи позовні вимоги тим, він є пенсіонером і перебуває на обліку в Пенсійному фонді. З 26.12.2014 року йому встановлена інвалідність ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії ЧАЕС. У звязку з цим, позивачем було подано заяву до відповідача про перехід з пенсії за віком на пенсію по інвалідності відповідно до ч.1 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Однак, при переході вказаної пенсії відповідачем не було враховано довідку про заробітну плату № 6 від 28.01.2015 року так, як в довідці, на думку відповідача, не вірно визначений(завищений) показник кратності 2. Позивач вважає, що відмова в перерахунку пенсії та не врахування довідки є неправомірною, так як значно впливає на розмір пенсії.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала посилаючись на те, що в довідці про заробітну плату № 6 від 28.01.2015 року невірно визначений (завищений) показник кратності, у зв'язку з чим не можливо провести перерахунок пенсії по заробітній платі з врахуванням даної довідки.
Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи суд, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню .
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером і перебуває на обліку в УПФ України в м. Фастові та Фастівському районі, що підтверджується пенсійним посвідченням виданим на імя ОСОБА_1, серії АВ № 429307 від 01.10.2003 року.
З 26.12.2014 року позивачу встановлено інвалідність ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. 12.02.2015 року позивачем було подано заяву до УПФ України в м.Фастові та Фастівському районі про перехід з пенсії за віком на пенсію по інвалідності відповідно до ч.1 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснити перерахунок його пенсії.
Однак, листом відповідача від 19.06.2015 року № 100/Б-01 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії з тих підстав, що подана довідка, видана ВАТ «Південбудмеханізація» правонаступником тресту «Південбудмеханізація» від 28.01.2015 року за № 6, складена з порушенням норм законодавства, оскільки невірно визначений (завищений) показник кратності.
З письмових матеріалів справи вбачається, що позивач в період з 04.03.1977 року по 07.05.2002 року працював водієм в Механізованій колоні № 29 ВАТ «Південбудмеханізація». Після аварії на ЧАЕС неодноразрово направлявся адміністрацією Мехколони № 29 в зону відчуження ЧАЕС для виконання робіт, повязаних з ліквідацією наслідків аварії.
За роботу в населених пунктах зони відчуження, зокрема з 01.08.1987 року по 04.08.1987 року с.Зимовище, ОСОБА_1 було виплачено заробітну плату в розмірі 178,44 крб. відповідно до ОСОБА_2 Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7, з застосуванням кратності 2, що підтверджується вищевказаною довідкою.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення встановлено ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796-XII. (далі - Закон № 796).
Згідно ч.1 ст.54 Закону № 796 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
На виконання делегованих повноважень Кабінет Міністрів України 23.11.2011 року прийняв постанову №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до п.2 якої зобов'язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.
Згідно п.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
ОСОБА_2 Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища" від 5 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.
Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови ОСОБА_2 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.
Відповідно до постанови ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. №665-195 "Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" (постанова ОСОБА_2 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. № 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.
Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156 "Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС" передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.
Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови ОСОБА_2 Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови ОСОБА_2 Міністрів УРСР і Української республіканської ОСОБА_2 професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата праці працівників підприємств, установ і організацій, відряджених у зону відчуження, провадилася у Ш, ІІ, І зонах небезпеки у 4-, 3-, 2- кратному розмірах тарифної ставки понад середньомісячну заробітну плату, яка відповідно до чиного законодавства зберігалася за основним місцем роботи.
Відповідно до положень статті 3 Закону України "Про правонаступництво України" вказані нормативні акти не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України, іншими нормативними актами порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, не передбачені, у зв'язку з чим вони є діючими на теперішній час.
Зі змісту спірної довідки вбачається, що розрахунок заробітної плати проводився на підставі постанови ОСОБА_2 Міністрів УРСР 10 червня 1986 року № 207-7.
Позивач працював на ст.Зимовище, яке відповідно до переліку населених пунктів і виробничих об»єктів віднесено до І зони та застосовувалась 3 кратність розмірах тарифної ставки понад середньомісячну заробітну плату. Оплата провадилась відповідно до зон небезпеки, затверджених рішенням Урядової комісії від 07.08.1986 року №87, від 19.08.1986 року № 108, від 18.09.1986 року №173, від 05.01.1987 року №339.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, яка працювала бухгалтером на підприємстві, підтвердила той, факт, що ОСОБА_1 працював на ст.Зимовище, яке відносилось до 1 Зони небезпеки і у зв'язку з чим позивачу нараховувала заробітну плату з урахуванням коефіцієнта 2 (заробітна плата зберігалася за основним місцем роботи).
Отже, суд враховує при прийнятті рішення, що відповідачем не надано належних доказів, які б свідчили про незаконність цієї довідки.
За вимогами ч.2 ст.71 КАС України саме на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, покладається обов»язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Також, на підставі п.п. 10, 18 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивача та відповідача слід звільнити від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9-12, 71, 158, 160-163 КАС України, на підставі ст.ст. 10, 15, 54, 57 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п.п. 10, 18 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", суд, -
Позов задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м.Фастові та Фастівському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_1, у нарахуванні пенсії по інвалідності, з врахуванням довідки № 6 від 25.01.2015 року неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м.Фастові та Фастівському районі Київської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1, пенсію по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи на підставі довідки № 6 від 28.01.2015 року з врахуванням кратності 2 понад збережену заробітну плату, починаючи з 26.12.2014 року з врахуванням фактично виплачених коштів.
Звільнити сторони від сплати судового збору.
ОСОБА_2 може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Фастівський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя Г.В. Соловей