"11" серпня 2015 р. Справа № 363/2827/15-к
Іменем України
11 серпня 2015 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого-судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Вишгороді матеріали кримінального провадження №12014110150000457 за обвинуваченням ОСОБА_4 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України,
встановив:
1 липня 2015 року до Вишгородського районного суду надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12014110150000457 щодо ОСОБА_4 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України
Заслухавши прокурора, обвинуваченого, потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дослідивши обвинувальний акт, суд дійшов до такого.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. З даної норми Основного Закону випливає, що формулювання обвинувачення, зазначене в обвинувальному висновку, повинно бути конкретним.
Так, згідно ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт серед іншого повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) Закону про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Разом з тим згідно вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні обов'язковому доказуванню підлягають:
подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.
При дослідженні обвинувального акту та заслухавши пояснення потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судом встановлено, що в обвинувальному акті невірно зазначено розмір заподіяних збитків внаслідок вчинення крадіжки, про що вони вказують на наявність документів, які вказують на розмір даних збитків. Крім того, потерпіла ОСОБА_5 вказує, що у неї викрадено один телевізор марки «LG», однак в обвинувальному акті вказано викрадення двух телевізорів «Samsung», що не відповідає дійсності.
Водночас зазначені обставини мають істотне значення для правильного встановлення події кримінального правопорушення.
Крім того, в відповідності до ч.2 п.3 ст..291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні дані кожного потерпілого з зазначенням прізвища, ім.»я та по батькові, дати та місце народження, місця проживання, громадянство.
Судом встановлено, що в обвинувальному акті невірно вказана адреса потерпілої ОСОБА_7 , суд позбавлений можливості викликати до суду потерпілу.
Про невірну адресу в обвинувальному акті вказав і потерпілий ОСОБА_6 .
Зазначена невідповідність фактичним обставинам по епізоду крадіжки майна у ОСОБА_5 та розміру заподіяної шкоди потерпілим свідчить про порушення права потерпілих на захист свого майнового права та обвинуваченого ОСОБА_4 знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.
Отже в обвинувальному акті викладено обставини, які містять в собі істотні суперечності, які за своїм змістом вимогам КПК України не відповідають.
З цих підстав обвинувальний акт до судового розгляду призначений бути не може, який вимогам КПК України не відповідає і підлягає поверненню.
Згідно з вимогами ст.331 ч.3 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Суд приходить до висновку, що оскільки строк тримання обвинуваченого під вартою закінчується 2 вересня 2015 року, враховуючи , що на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були встановлені під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою строком на один місяць.
На підставі викладеного та керуючись статтями 314-317, 372 КПК України,
ухвалив:
обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12014110150000457 щодо ОСОБА_4 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України повернути прокурору Вишгородського району Київської області.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.3, 289 ч.2 Кримінального кодексу України у вигляді тримання під вартою у Київському СІЗО №13 Державного департаменту з питань виконання покарань України в м.Києві та Київській області продовжити на один місяць до 2 жотвня 2015 року (включно).
Копію ухвали вручити обвинуваченому , прокурору та направити у Київське СІЗО №13 Державного департаменту з питань виконання покарань України в м.Києві та Київській області
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом 7 днів з дня її оголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд.
Суддя