Справа № 362/2949/13-ц
Провадження № 6/362/93/13
22.05.2013 року суддя Васильківського міськрайонного суд Київської області ОСОБА_1 розглянувши подання заступника начальника відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_2,
Заступник начальника відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції 21 травня 2013 року звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2.
Подання обгрунтовано тим, що на виконанні у відділі ДВС Васильківського МРУЮ перебуває виконавче провадження з виконання вимоги № Ф-63-У від 5 лютого 2013 року, виданого УПФУ про стягнення коштів з ОСОБА_2 на користь УПФУ в сумі 539 грн. 08 коп.
Постановою заступника начальника від 14 березня 2013 року відкрито виконавче провадження з виконання вищезазначеної вимоги.
Заступник начальника відділу ДВС зазначає про те, що з часу відкриття виконавчого провадження, станом на 16 травня 2013 року, боржником борг не сплачено і він ухиляється від виконання своїх зобов'язань.
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
В судовому засіданні заступник начальника державної виконавчої служби вимоги подання підтримав в повному обсязі, наполягаючи на тому, що боржниця ухиляється від виконання судового рішення.
Суд, вислухавши заступника начальника відділу ДВС, вважає, що подання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положення ст. 14 ЦПК України передбачають обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, щодо їх виконання, підставою для відповідальності є їх невиконання.
Відповідно до ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, п. 1 ст. 17 Закону України „Про міжнародні договори України” є частиною національного законодавства, кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
У відповідності до рішення у справі “Горнсбі проти Греції” від 19 березня 1997 року, “право на суд” було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду”.
Відповідно до вимог ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
Згідно положень ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У відповідності до положень ст. 6 Закону України „Про порядок виїзду з України та виїзду в Україну громадян”, громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, у випадках, якщо діють невиконані зобов'язання або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання зобов'язань.
Разом з тим, з огляду виконавчого провадження № 199/13 вбачається, що з постановою про відкриття виконавчого провадження 28 грудня 2012 року щодо примусового виконання вимоги № Ф-168-У від 3 липня 2012 року УПФУ в м. Василькові та Васильківському районі, боржниця належним чином повідомлена не була.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відділом державної виконавчої служби не надано переконливих доказів ухилення боржниці від виконання покладених на неї судовим рішенням обов'язків, а тому підстав для обмеження її виїзду за кордон з вилученням закордонного паспорту суд не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. 33 Конституції України, ст.ст. 14, 223, 293 ЦПК України, ст.377-1 ЦПК України, -
В задоволені заступника начальника відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги або по закінченню апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Суддя Лебідь-Гавенко Г.М.