справа № 1-27/2010
Справа № 1-27/10
«25» січня 2010 року Броварський міськрайонний суд Київської області
у складі:
головуючого: судді - Пошкурлат О.М.,
при секретарях - Краснощокій Н.А., Юренко В.О.,
за участю прокурора - Галась О.М.,
потерпілого - ОСОБА_1,
представника інтересів неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_3, який народився 06 січня 1988 року в м. Києві, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одруженого, офіційно не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2єднання, 9, кВ. 103, раніше не засудженого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
підсудний ОСОБА_3 вчинив відкрите викрадення майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для здоров»я чи життя потерпілого, при наступних обставинах.
Так, 19 серпня 2009 року, близько 14 год. підсудний ОСОБА_3, перебуваючи поблизу магазину «Крамниця», що по вул.. Грушевського, м. Бровари, Київської області, побачив неповнолітнього потерпілого по справі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який йшов по зазначеній вулиці у напрямку універсаму «Зеніт», що по вул.. Грушевського, 17/1 та розмовляв по мобільному телефону, а в іншій руці тримав ще один мобільний телефон. В цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння зазначеними мобільними телефонами ОСОБА_1 З цією метою, йдучи назустріч останньому та пройшовши такого, підсудний схопив потерпілого ззаду правим ліктьовим суглобом за шию, відтягнув його за тильний бік універсаму «Зеніт», де, продовжуючи утримувати в такий спосіб, притиснувши до свого тулуба таким чином, щоб останній відчував біль та не пручався, вирвав з рук потерпілого мобільний телефон марки «Самсунг Х650», вартістю 450 грн., з чіп картою мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 30 грн., і з кишені джинсових штанів такого мобільний телефон марки «ОСОБА_4 К 800», вартістю 700 грн., з чіп картою оператора мобільного зв'язку «Лайф», вартістю 25 грн., на рахунку якого знаходилися грошові кошти в розмірі 19 грн., після чого відпустив потерпілого та з місця вчинення злочину зник, заподіявши ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму в 1224 грн.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винними себе, в пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК України, визнав частково та суду показав, що 19 серпня 2009 року, близько 13 год. він вийшов з квартири № 103, що по вул.. Возз»єднання, 9, м. Бровари, в якій він проживає, та направився до спортивного майданчика ЗОШ № 9. На останньому він перебував близько 40 хв., після чого направився до магазину «Крамниця», що поблизу універсаму «Зеніт» по вул.. Грушевського, 17/1 м. Бровари, з метою придбати якісь продукти харчування. Йдучи у напрямку зазначеного магазину побачив, що назустріч йому йде хлопець, який розмовляв по мобільному телефону, а другий мобільний телефон тримав у іншій руці. Саме в цей час у нього виник умисел на заволодіння зазначеними мобільними телефонами, оскільки на той час мав поганий настрій та проблему з грошами. Розминаючись з хлопцем в районі універсаму «Зеніт» та пересвідчившись у відсутності сторонніх осіб, розвернувся та зробив захват ліктем правої руки за шию хлопця, після чого повів такого до тильного боку зазначеного універсаму. Перебуваючи з тильного боку універсаму та продовжуючи утримувати хлопця в такий спосіб, притиснув такого до свого тулуба, подавивши в такий спосіб опір потерпілого, забрав з правої кишені джинсів телефон марки «Самсунг», а з лівої, телефон марки «Соні Еріксон». Викрадені телефони сховав до кишені олімпійки, в яку на той час був одягнений. Після чого хлопця відпустив та побіг у напрямку гаражів, що розташовані між вул.. Грушевського та Броварською дитячою лікарнею. Перебуваючи на території дитячої лікарні витягнув з телефону «Соні Еріксон» та викинув сім карту, вставивши до такого сім карту з номером 093-811-30-37. Після чого попутним транспортом доїхав до станції м. Лісова, що в м. Києві. По дорозі витягнув та викинув з мобільного телефону «Самсунг» сім карту. В подальшому викрадені ним мобільні телефони продав незнайомому чоловіку за 500 грн. З вирученими від продажу грошима приїхав до м. Бровари, де придбав продукти харчування, з якими повернувся додому.
Свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнає частково, оскільки у викрадені мобільних телефонів у потерпілого приймав участь лише він. Іншої особи, на яку посилається потерпілий та орган досудового слідства, не було. В скоєному розкаюється, відшкодував заподіяну матеріальну шкоду, а тому просить суд його суворо не карати.
Зазначені обставини стверджується матеріалами кримінальної справи, а саме, протоколом огляду місця події (а.с.8), фото таблицями до протоколу огляду місця події (а.с.9), згідно яких зазначене місце нападу на потерпілого ОСОБА_1, де у нього було відкрито викрадено два мобільних телефони; фотокопіями гарантійних талонів до мобільних телефонів марок «Соні Еріксон» та «Самсунг» (а.с.25, 26), довідкою про вартість викрадених телефонів (а.с.27); протоколом явки з повинною (а.с. 31), згідно до якого підсудний з»явився до органів міліції з повинною та власноручно склав таку, в якій повідомив обставини викрадення ним мобільних телефонів у потерпілого; довідкою про вартість чіп-карт мобільного зв'язку «Київстар» та «Лайф» (а.с.42); протоколом очної ставки між потерпілим та підсудним (а.с.75-79), у відповідності до якого підсудний розповів та показав, в який спосіб і за яких обставин він відкрито викрав два мобільних телефони у потерпілого; протоколом відтворення обстановки і обставин події (а.с. 80-82) та фото таблицями до такого (а.с.83-87), згідно яких підсудний підтвердив обставини викрадення ним мобільних телефонів.
За таких обставин суд вважає, що підсудний своїми діями вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого.
Окрім цього, вина підсудного в пред'явленому такому обвинуваченні, стверджується показами неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який суду показав, що 19 серпня 2009 року, близько 14 год. йшов до своєї знайомої ОСОБА_5, рухаючись при цьому по вул.. Грушевського м. Бровари. Підходячи до універсаму «Зеніт», що по вул.. Грушевського, 17/1 та розмовляючи в цей час по мобільному телефону, розминувся з невідомим йому раніше хлопцем, як в подальшому стало відомо, підсудним по справі. В цей час відчув поштовх в груди, а інша особа схопила його ліктем за шию та відтягнула до тильного боку магазину «Зеніт», де та особа, яка його схопила, вирвала з рук мобільний телефон марки «Самсунг», а інша особа витягнула з кишені його джинсів другий мобільний марки «Соні Еріксон». Після чого нападники його відпустили та з місця пригоди втекли. З впевненістю може стверджувати, що на нього було здійснено напад саме двох осіб, проте одного він бачив, а іншого ні. Обставину нападу на нього двох осіб бачили сторонні особи, які не бажають давати свідчення у суді.
Проте покази потерпілого необхідно піддати сумніву в частині нападу на такого двох осіб, оскільки дана обставина стверджується лише особистими показами потерпілого, який не може описати нападників, проте добре описав особу, схожу за фізичними даними на підсудного. Окрім цього, згідно протоколу усної заяви від 19.08.2009 (а.с.7), заявник, потерпілий по справі зазначав про напад на нього та відкрите викрадення мобільних телефонів однією особою.
Свідок ОСОБА_5 суду показала, що про обставини нападу та відкритого викрадення мобільних телефонів у ОСОБА_1 їй відомо зі слів останнього, а саме те, що напад на потерпілого було здійснено 19.08.2009, близько 14 год. двома особами.
Свідок ОСОБА_6 суду показав, що він не був присутній при відтворенні обстановки та обставин подій, а лише на прохання слідчого підписав протокол про виконання певних слідчих дій, а тому про обставини, зазначені у протоколі, йому нічого невідомо.
Дослідженими у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_7, який був присутнім при відтворенні обстановки і обставин події в якості понятого, і який підтвердив обставини, про які зазначив підсудний при проведенні даної слідчої дії.
За наведених обставин суд вважає, що органи досудового слідства помилково вказали кваліфікуючу ознаку даного злочину, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, оскільки вина підсудного у вчиненні злочину групою осіб ніякими доказами не доведена, а тому така кваліфікуюча ознака і підлягає до виключення з обвинувачення. Окрім цього, згідно постанови слідчого, матеріали в цій частині були виділені для проведення додаткової перевірки, проте рішення щодо цього факту органами досудового слідства не приймалися, інша особа не встановлювалася, та щодо такого, а ні відносно особи, а ні за фактом кримінальна справа не порушувалася.
При призначенні покарання ОСОБА_3 за скоєний ним злочин, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого діяння, особу підсудного та обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3 суд визнає - з»явлення зі зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування заподіяної шкоди.
Обставинами, що обтяжують покарання підсудного - є вчинення злочину щодо неповнолітнього.
Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує також сукупність всіх обставин вчинення ним злочину, дані про особу підсудного, що за місцем проживання він характеризується позитивно (а.с. 117), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 120), раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с. 118), думку потерпілого щодо призначення підсудному міри покарання, не пов'язаної з позбавленням волі.
За наведених обставин суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції статті за даний вид злочину.
Саме таке покарання суд визнає як необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів.
За змістом ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. В даному випадку суд вважає звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Суд визнає, що ОСОБА_3 на час розгляду справи не є особою небезпечною для суспільства, значних наслідків від скоєного не наступило, а тому вважає що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Судові витрати та речові докази відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, на підставі п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
У відповідності до ст.. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного йому покарання, встановивши іспитовий строк в 2 (два) роки.
На підставі ст.. 76 КК України, після набрання вироком законної сили, покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, залишити попередньою - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляцій до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя Броварського міськрайонного
суду Київської області ОСОБА_8