154/2392/15
1-кп/154/288/15
Копія.
іменем України
12 серпня 2015 року м.Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський кримінальне провадження №42014030220000164 від 22 липня 2014 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Радошинка Камінь-Каширського
району Волинської області, українця, громадянина України, освіта
неповна вища, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей,
проживаючого в
АДРЕСА_1 , не працюючого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.407 КК України,-
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №79 від 11.04.2014 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу частини і призначено на посаду старшого механіка-водія-гранотометника зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї зенітного ракетно- артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.05.2014 № 310 з цього дня введено в дію нове умовне найменування зазначеної військової частини - «військова частина - польова пошта НОМЕР_2 ».
Відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 від 29.11.2014 № 262 солдата ОСОБА_4 з 29.11.2014 виключено із списків особового складу військової частини - польова пошта НОМЕР_2 , з усіх видів забезпечення, та направлено для проходження служби до військової частини - польова пошта НОМЕР_3 .
Згідно наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_3 №20 від 01.12.2014 військовослужбовця ОСОБА_4 з 01.12.2014 зараховано до списків особового складу частини - польова пошта НОМЕР_3 .
Однак, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби, грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах
України порядок проходження військової служби, будучи зобов'язаним бездоганно і неухильно дотримуватися порядку проходження військової служби упродовж встановленого законом строку, виконувати службові обов'язки, завжди бути готовим до захисту держави і виконувати свій військовий обов'язок, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до яких оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладається на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України являється справою всього Українського народу і обов'язком кожного громадянина України, достовірно знаючи, що він являється військовослужбовцем і повинен проходити військову службу за призовом під час мобілізації, не отримавши дозволу відповідного начальника, 10.11.2014 без поважних причин самовільно залишив військову частину - польова пошта НОМЕР_2 , розташовану по АДРЕСА_2 , та з 10.11.2014 року до 15.04.2015 року, дня його прибуття до військової частини - польова пошта НОМЕР_3 для подальшого проходження військової служби, без поважних причин був відсутній на службі тривалістю понад один місяць, не виконував покладені на нього службові обов'язки та, перебуваючи за місцем постійного проживання у селі Секунь Старовижівського району Волинської області, проводив час на власний розсуд, чим вчинив самовільне залишення військовослужбовцем (крім строкової служби) військової частини без поважних причин тривалістю понад один місяць.
Під час досудового розслідування між прокурором військової прокуратури Луцького гарнізону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 24 липня 2015 року укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з угодою, ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди йому буде призначене покарання за ч.3 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки. На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України, обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості.
Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального кодексу України, зокрема, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
Речові докази - відсутні. Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ч.3 п.1 ст. 314, ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 42014030220000164 від 22 липня 2014 року, укладену між прокурором військової прокуратури Луцького гарнізону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 24 липня 2015 року.
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 407 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Процесуальні витрати та речові докази - відсутні.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Волинської області через Володимир-Волинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: /-/ підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Володимир-Волинського
міського суду ОСОБА_1