"06" серпня 2015 р. Справа № 922/4581/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М.
при секретарі Кохан Ю.В.
за участю представників:
позивача - Максимовский С.О., за довіреністю № 08-11/4660/2-14 від 24.12.2014
відповідача - Ус М.В., за довіреністю № 84 від 03.11.2014
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. №3847 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.07.15 у справі № 922/4581/14
за позовом Харківської міської ради
до Приватного акціонерного товариства "Євроазіатська пивна група", м. Харків
про внесення змін до договору
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.07.2015 у справі № 922/4581/14 (суддя Ємельянова О.О.) продовжено строк вирішення спору на 15 днів до 21.07.2015 року. Клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Євроазіатська Пивна Група" про призначення у справі №922/4581/14 судової земельно-технічної експертизи задоволено. Призначено у справі №922/4581/14 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Незалежному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 21, корп. 3, офіс 7). Провадження у справі № 922/4581/14 зупинено до вирішення питань, поставлених господарським судом перед судовими експертами.
Позивач звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.07.2015 у справі № 922/4581/14, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу до господарського суду Харківської області для продовження її розгляду.
В обґрунтування викладених вимог позивач заперечує правомірність призначення у справі судової експертизи, посилаючись на те, що поставлені перед експертом питання щодо встановлення правомірності проведення розрахунку розміру орендної плати та визначення відповідного розміру нормативної грошової оцінки не належить до завдань, що ставляться на земельну технічну експертизу. Також, позивач вказує на те, що поставлені перед експертом питання вже були досліджені в судах адміністративної інстанції, і судом встановлено законність застосування коефіцієнтів, віднесення земельної ділянки до категорії земель за функціональним використанням, та розміру нормативно грошової оцінки в цілому.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними позивачем доводами не погоджується, Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін.
Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Харківська міська рада (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Євроазіатська Пивна Група" (відповідач) про внесення змін до договору оренди землі від 23.08.2002 року № 238/02 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору землі в редакції, яка наведена у позовній заяві.
Матеріали справи свідчать про те, що 06.07.2015 року представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про призначення судової експертизи (вх. №27164), в якому просив суд призначити у справі судову земельно-технічну експертизу щодо правомірності визначення розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки та визначення категорії земель за функціональним використанням до якої належить земельна ділянка по вул. Лермонтовській, 7 у м.Харкові, в тому числі в частині визначення розміру коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф). Проведення експертизи відповідач просив доручити Незалежному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 21, корп. 3, офіс 7).
Місцевий господарський суд, розглянувши заявлене відповідачем клопотання про призначення експертизи, керуючись ст. 41 ГПК України, зважаючи на те, що встановлення обставин, на які посилається заявник, потребує спеціальних знань, вважав за необхідне призначити у даній справі судову земельно-технічну експертизу для роз'яснення питань щодо правомірності визначення розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки на підставі якої здійснено розрахунок розміру орендної плати.
Також, на підставі ст. 79 ГПК України, суд зупинив провадження у справі до вирішення питань, поставлених господарським судом перед судовими експертами.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано норми процесуального права щодо зупинення провадження у справі на підставі ст. 79 ГПК України в зв'язку з призначенням у справі судової експертизи.
Так, відповідно до ч. 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надіслання господарським судом матеріалів прокурору або орагну досудового розслідування; 3) заміни однієї зі сторін її правонаступником.
Виходячи зі змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування такого виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розглядові по суті, а суд, застосовуючи дану норму права повинен належним чином обґрунтувати необхідність призначення експертизи.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
А відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За приписами статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Так, предметом позовних вимог у даній справі є внесення змін до договору оренди землі від 23.08.2002 року № 238/02 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору землі в редакції, яка наведена у позовній заяві. Як вбачається з позовної заяви, проект додаткової угоди підготовлено на підставі зокрема Витягу № 70 від 04.11.2013 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформований Управлінням Держземагенства у м. Харкові, стосовно земельної ділянки по вул. Лермонтовській, 7 у м.Харкові, яка знаходиться у користуванні Приватного акціонерного товариства "Євроазіатська пивна група". Даний Витяг містить відомості щодо цільового призначення землі, її функціонального використання, відповідних коефіцієнтів, за якими здійснюється розмір орендної плати, інше.
З наданого відповідачем до суду клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи вбачається, що поставлені перед експертом питання щодо визначення розміру нормативно грошової оцінки землі, визначення розміру коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, визначення категорії земель за функціональним використанням пов'язані з предметом позовних вимог та потребують спеціальних знань для роз'яснення питань щодо правомірності визначення розміру нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки, на підставі якої позивачем здійснено розрахунок орендної плати.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 № 144/5) одним з видів експертизи є земельно-технічна експертиза, основним завданням якої є оцінка земельних ділянок; визначення відповідності виконаної оцінки земельних ділянок вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.
Отже, поставлені перед експертом питання підлягають доведенню способом призначення та проведення судової земельно-технічної експертизи.
На думку колегії суддів, зазначені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі обставини щодо порушення перед експертом визначених відповідачем питань, є відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України, підставою для призначення по справі судової експертизи, тому дану процесуальну дію здійснено місцевим господарським судом у межах наданих йому прав, у відповідності до норм чинного Господарського процесуального кодексу України.
Заперечення відповідача проти призначення судової експертизи не можуть бути взяті до уваги з наступних підстав.
Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом. Разом з тим, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено оскарження ухвал про призначення судової експертизи.
Таким чином, положення ухвали господарського суду стосовно призначення судової експертизи не підлягають перегляду в апеляційному порядку. Ухвала місцевого господарського суду про призначення судової експертизи та про зупинення у зв'язку з цим провадження у справі може бути переглянута в апеляційному чи касаційному порядку лише в частині зупинення провадження.
Аналогічна позиція викладена Вищим господарським судом України в п. 19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» № 4 від 23.03.2012, в якій зазначено, що ГПК не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи. Водночас за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено. Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке. Якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 11113 ГПК не може бути розглянута господарським судом. У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК). Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.
Однак колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали від 06.07.2015 у даній справі, оскільки її винесено у відповідності до пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Таким чином, суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі в зв'язку з призначенням по справі судової експертизи, діяв в межах наданих йому повноважень, керуючись нормами вказаної статті, та з метою повного та об'єктивного вирішення даного господарського спору, оскільки порушені позивачем в клопотанні про призначення експертизи питання пов'язані з предметом позовних вимог у даній справі та потребують спеціальних знань при їх вирішенні.
Колегія суддів зазначає, що викладені позивачем заперечення стосовно призначення судової експертизи, а також посилання на те, що поставлені перед експертом питання вже були досліджені в судах адміністративної інстанції, і судом встановлено законність застосування коефіцієнтів, віднесення земельної ділянки до категорії земель за функціональним використанням, та розміру нормативно грошової оцінки в цілому, не спростовують правомірність процесуальних дій суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі на підставі ст. 79 ГПК України в зв'язку з призначенням судової експертизи. Проте наведені позивачем доводи з цього приводу можуть бути враховані господарським судом з наданням відповідної правової оцінки в порядку ст. 43 ГПК України.
Крім того, оскаржувана ухвала повністю відповідає вимогам ст. 86 ГПК України, оскільки містить всі необхідні відомості щодо господарського суду, сторін, суті даного спору, змісту поставлених питань; мотиви винесення ухвали з посилання на норми ст. 41 ГПК України, а також відповідає вказівкам, викладеним в постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».
Зважаючи на те, що позивачем не надано апеляційному господарському суду мотивованих пояснень, у чому саме оскаржувана ухвала про зупинення провадження у справі порушує права та законні інтереси позивача, не доведено факту порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час прийняття ухвали про зупинення провадження у справі, а також її невідповідність нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 06.07.2015 року у даній справі має бути залишена без змін.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які б підтверджували наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись статтями 79, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -
Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 06.07.2015 у справі № 922/4581/14 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Повний текст постанови складено та підписано 11 серпня 2015 року
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Білецька А.М.