"10" серпня 2015 р. Справа № 926/59/15
За заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про розстрочку виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 05.02.2015 р.
У справі за позовом приватного підприємства "Бурак"
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення суми попередньої оплати за договором поставки - 64553,50 грн.
Суддя М.О. Гурин
Представники сторін:
від стягувача - не з'явився;
від боржника - ОСОБА_1
ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Чернівецької області від 05.02.2015р., задоволено позовні вимоги приватного підприємства "Бурак" та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Сторожинець, вул.Мічуріна, 2/6, Сторожинецький р-н, Чернівецька обл., 59000, р/р 26009107924 в ПАТ “Райффайзен банк Аваль”, МФО 380805, ІПН НОМЕР_1) на користь приватного підприємства "Бурак" (с.Тарашани, вул. Головна,107, Глибоцький р-н, Чернівецька обл., 60430, код ЄДРПОУ 33800405, р/р 2600701304614 в АТ “БМБанк”, МФО 380913) сплачену передоплату за договором поставки в сумі 64553,50 грн. та 1827,00 грн. судового збору.
На виконання вказаного рішення господарського суду Чернівецької області видано Наказ від 17.02.2015р.
30.07.2015р. через канцелярію господарського суду Чернівецької області від боржника надійшла заява про надання розстрочки виконання рішення суду, в якій останній просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Чернівецької області по справі №926/59/15 від 05.02.2015р. загальною сумою 66380,50грн. поквартально, в фіксованому розмірі по 4000,00 грн. кожного кварталу, терміном на 4 роки .
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 31.07.2015 р. призначено розгляд заяви про розстрочку виконання рішення на 10.08.2015 р.
Станом на день розгляду справи боржник підтримав подану заяву, просив розстрочити виконання рішення терміном 4 роки, мотивуючи складним фінансовим становищем.
Представник стягувача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, письмових пояснень на заяву не подав.
Заслухавши пояснення боржника (заявника), дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими сторона обґрунтовуює свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.
Боржником на розгляд місцевого господарського суду подано заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Чернівецької області по даній справі терміном на 4 роки, мотивуючи складним фінансовий становищем, у зв'язку з чим своєчасне виконання рішення з боку відповідача є неможливим.
Відповідно до ч.1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Крім того, в п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 року № 14 зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передано стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Водночас, господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та потребує відповідного доведення заінтересованою особою з урахуванням норм ст. ст. 32,34 Господарського процесуального кодексу України.
Вирішуючи питання про застосування відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
В той же час, суд зазначає, що посилання боржника на складний фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення.
Крім того, суд зазначає, що боржником не надано жодного належного доказу, який би визначав конкретні чи реально допустимі строки необхідні для повного виконання рішення суду, оскільки відповідно до ст. 115 ГПК України рішення ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ця норма підлягає застосуванню і на стадії розгляду заяви про розстрочку виконання рішення.
На підтвердження необхідності надання розстрочки виконання судового рішення боржником не було надано у судове засідання документа в розумінні статті 34 ГПК України, які б підтверджували тяжкий фінансовий стан та можливість виконання рішення в майбутньому.
Разом з тим, всупереч вимог статтей 33, 121 Господарського процесуального кодексу України, зазначені в заяві про розстрочку виконання рішення обставини не підтверджені жодними належними доказами та не дають суду підстав для надання розстрочки виконання рішення.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи принципи співмірності і пропорційності балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника, в тому числі й можливі негативні наслідки для стягувача, суд відмовляє в задоволенні заяви боржника про надання розстрочки виконання судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Відмовити у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.
2. Копію ухвали надіслати сторонам.
Суддя М.О. Гурин