Справа № 495/5010/15-к
31.07.2015 м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої - одноособово судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський Одеської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівка, Білгород-Дністровського району Одеської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
сторони кримінального провадження:
старший прокурор Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 ,
законний представник обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_5 ,
представник служби у справах дітей Білгород-Дністровської районної державної адміністрації ОСОБА_6 ,
захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
31.05.2015 року приблизно о 23.00 годині, більш точний час встановити не представилось можливим, обвинувачений ОСОБА_3 , проходячи по вул. Леніна, с. Петрівка, Білгород-Дністровського району, Одеської області на вулиці біля будинку № 39, помітив автомобіль марки «Nisan Sany» зеленого кольору, який був відчинений, що належав потерпілій ОСОБА_8 . В автомобілі знаходився мобільний телефон марки «Nokia Asha-302» який побачив обвинувачений ОСОБА_3 , після цього у нього виник умисел на таємне його викрадення. Далі обвинувачений ОСОБА_3 , здійснюючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тимчасовою відсутністю в автомобілі водія, та інших осіб, таємно викрав мобільний телефон марки «Nokia Asha-302», що належав потерпілій ОСОБА_8 , вартість якого становить 2600 гривень, із сім карткою мобільного оператора «Київстар», вартість якої становить 25 гривень. Після цього обвинувачений ОСОБА_3 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, обернувши викрадене на свою користь.
Обвинувачений ОСОБА_3 провину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяли розкриттю кримінального правопорушення.
Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив вимоги ч.3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнає недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_3 відносно фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки вони ніким не оспорюються; допитом законного представника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та дослідженням доказів, які характеризують особистість обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_3 погодився з тим, щоб судовий розгляд обмежився його допитом, допитом законного представника ОСОБА_5 та дослідженням доказів, які характеризують його особистість. Йому було роз'яснено, що в даному випадку він позбавляється права оспорювати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.
Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив наступне. 31.05.2015 року вночі він повертався від свого друга та проходив по вул. Леніна, с. Петрівка, Білгород-Дністровського району, Одеської області. На вулиці біля будинку № 39 він помітив автомобіль зеленого кольору, який був відчинений. Він підійшов до автомобіля та побачив у ньому мобільний телефон марки «Nokia», який таємно викрав. Після чого він пішов додому. На даний час він повернув мобільний телефон потерпілій
ОСОБА_8 , яка претензій будь-якого характеру до нього не має. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати.
У судовому засіданні законний представник обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_5 пояснила, що обвинувачений є її сином. Про скоєний злочин сином вона дізналась від співробітників міліції. Син отримав неповну середню освіту, планує вступити для навчання до ПТУ. Він вдома допомагає по господарству, вона має на нього вплив. Потерпіла не має до нього претензій, оскільки завдана шкода відшкодована у повному обсязі. Просила суд суворо не карати її сина.
Оцінюючи докази у сукупності суд визнає винним обвинуваченого ОСОБА_3 у інкримінованому кримінальному правопорушенні та кваліфікує його дії за ст. 185 ч.1 КК України, тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, позитивну характеристику за місцем навчання, є неповнолітнім, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, проживає з батьками, відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов від 24.06.2015 року умови, в яких проживає обвинувачений - посередні, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії середньої тяжкості, щиро розкаявся у скоєному, викрадене майно повернено потерпілій ОСОБА_8 , яка претензій будь-якого характеру до нього не має (а.с. 51-53, 55, 56, 58, 60-62).
Враховуючи пом'якшуючі та відсутність обтяжуючих обставин те, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, є неповнолітнім, за місце проживання характеризується позитивно, відшкодував заподіяну шкоду потерпілий, яка не має претензій будь-якого характеру, суд вважає недоцільним відбування покарання у вигляді позбавлення волі та приходить до переконання про можливість його звільнення від відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст. ст. 75, 104, 76 КК України.
Відповідно до ст. 76, 104 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або навчання;
Цивільний позов, речові докази та судові витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.
Керуючись ст. ст. 100, 370, 374, 392, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України і на підставі санкції даної статті призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк в 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76, 104 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки:
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або навчання;
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 на стадії досудового розслідування не обирався.
Цивільний позов, речові докази та судові витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Білгород-Дністровський міськрайонний суд, а засудженим, які перебувають під вартою в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Копію вироку негайно видати обвинуваченим та старшому прокурору.