Справа № 495/5555/15-к
11 серпня 2015 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Білгород-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вільне Тарутинського району Одеської області, освіта неповна середня, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 21.03.2013 Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за ст.185 ч.3, ст.187 ч.2 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі,
не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
07.08.2015 року слідчий СВ Білгород-Дністровського МВ ГУ МВС України в Одеській області лейтенант міліції ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з погодженим старшим прокурором Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури клопотанням про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
В клопотанні зазначено, що 14 липня 2015 року приблизно о 02 годині 30 хвилин, точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився поруч з багатоквартирним будинком, розташованим по АДРЕСА_3 , діючи з корисливою метою та чітким умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, підійшов до ОСОБА_6 , яка стояла неподалік від під'їзду вказаного будинку разом із своїм співмешканцем ОСОБА_7 . Далі ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, вирвав з її руки мобільний телефон марки «Nokia C2-00», потім з плеча зірвав жіночу сумку з якої забрав грошові кошти в сумі 180 гривень та наніс удар правою ногою по лівій гомілці потерпілій ОСОБА_6 , після чого з місця вчинення злочину зник обернувши викрадене на свою користь, а саме:
- мобільний телефон марки Nokia C2-00, вартістю 280 гривень;
- sim-картку мобільного оператора «Київстар», вартістю 10 гривень;
- sim-картку мобільного оператора «МТС», вартістю 10 гривень;
- microSD карту пам'яті марки SP, вартістю 50 гривень;
- грошові кошти в сумі 180 гривень, банкнотами номіналом 50 гривень - 1 банкнота, 20 гривень - 5 банкнот, 10 - 3 банкноти,
Вказаними діями ОСОБА_4 спричинено ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 530 гривень.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №230 від 24.07.2015 року:
- у ОСОБА_6 наявні тілесні ушкодження: садно лівої гомілки, як ознака травмуючої дії тупого твердого предмета; індивідуальні особливості травмуючого предмета в тілесному ушкодженні не відобразилися. Вираженість тілесного ушкодження у ОСОБА_6 відповідає 5-10 денній давності спричинення, могли виникнути у строки, вказані в постанові;
- садно зазвичай тягне незначні, швидко минаючі наслідки, триваючі не більше 6 днів і за цим критерієм, згідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) відноситься до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень».
За даним фактом 17.07.2015 року було почато досудове розслідування кримінального провадження № 120150240001829 за ознаками злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання.
Підозрюваний не заперечував проти задоволення клопотання.
Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши прокурора, підозрюваного, суд дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 17.07.2015 року Білгород-Дністровським МВ ГУ МВС України в Одеський області було розпочато досудове розслідування внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160240001829 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
30.07.2015 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
В діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, винним себе визнав.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконному впливу на свідків, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, а також запобігання скоєння інших кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.3 ст.176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; до підозрюваного раніше не застосовувались запобіжні заходи; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.2 ст.181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Прокурором та слідчим вищевказані обставини доведено, а саме, те що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування, враховуючи те, що він офіційно не працює, раніше судимий за скоєння злочинів майнового характеру, свідчить про неможливість запобігання вищезазначеного ризику застосуванням більш м'якого запобіжного заходу.
Вказане вище дає підстави вважати, що саме такий вид запобіжного заходу, як домашній арешт, зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, а тому клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського МВ ГУ МВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_5 про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Застосувати по відношенню до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який назначити за місцем його теперішнього проживання: АДРЕСА_2 , заборонивши залишати житло цілодобово.
Обов'язок по контролю за виконанням ухвали покласти на начальника Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області.
Встановити строк дії ухвали терміном на один місяць з моменту постановлення ухвали.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти діб з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1