Справа № 2-5005/10 р.
Іменем України
11 листопада 2010 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі
головуючого - судді Матяш Т.Л.
при секретарі - Пєєвій Є.Г.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород- Дністровський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 460/Б, 1/2 частини житлового будинку № 103, який знаходиться за адресою: вулиця 30 років Перемоги в місті Білгород- Дністровський, Одеської області, посилаючись на таке.
26 липня 1996 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна 1/2 частини житлового будинку № 103, який заходиться за адресою: вулиця 30 років Перемоги в місті Білгород-Дністровський, Одеської області. Договір було укладено у Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі, не був нотаріально посвідчений, що приводить до його недійсності, у зв'язку з чим порушуються права позивача, що змушує його звернутися до суду.
Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, згідно якої позовну заяву визнала та просить розглянути справу за її відсутності
Суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із вдоволенням позову. Судом встановлені наступні фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів.
У судовому засіданні встановлено, що 26 липня 1996 року між ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 у Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі було укладено договір купівлі-продажу № 460/Б нерухомого майна частини житлового будинку № 103, який знаходиться за адресою: вулиця 30 років Перемоги в місті Білгород-Дністровський, Одеської області.
Після укладення договору № 460 Б, від 13.07.1996 року, сторони повністю виконали всі його умови. Відповідачка виселилась із спірного будинку, її було знято з реєстраційного обліку за адресою спірного будинку. Факт передачі покупної ціни продавцю, відповідачці по справі, від покупця, позивача, підтверджується п.5 умов зазначеного договору № 460/Б від 26.07.1996 року, зареєстрованого
у Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі, відповідно до якого продавцем отримана сума за відчужуваний будинок до підписання зазначеного договору.
Підтвердженням виконання сторонами договору є видача покупцю екземпляру договору, другий екземпляр залишений на збережені в бірже. Оскільки позивачу виданий один екземпляр зазначеного договору купівлі-продажу нерухомого майна - і наданий суду, спірне майно продавцем передано покупцеві, суд вважає, що до позивачки перейшло право власності на 1/2 частини житлового будинку № 103, який знаходиться за адресою: вулиця 30 років Перемоги в місті Білгород-Дністровський. Одеської області.
До укладання зазначеного договору купівлі-продажу, вищезазначений будинок належав на праві власності відповідачці, тому відповідачка вправі була здійснювати його відчуження.
Так відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Таким чином, суд має визнати зазначений договір дійсним.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, ч.2 ст. 220, ст.ст.334, 638. 655 ЦК України, ст.ст. 11, 15,60,61, 130, Р4. 213. 215 ЦПК України, СУД-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - задовольнити.
Визнати договір купівлі продажу 460/Б від 13.07.1996 року 1/2 частини житлового будинку № 103, який знаходиться за адресою: вулиця 30 років Перемоги в місті Білгород- Дністровський, Одеської області, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини житлового будинку № 103, який знаходиться за адресою: вулиця 30 років Перемоги в місті Білгород- Дністровський, Одеської області.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через су д першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя