Справа №1-344/10 10.06.2010 10.06.2010
Справа № 11-320 / 2010 року Категорія: ч. 2 ст. 186 КК України
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач апеляційного суду суддя Карпій В.М.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Карпія В.М.
суддів: Пісного І.М., Чернявського А.С.
за участю:
прокурора: Максимишина О.П.
захисника ОСОБА_2
10 червня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 квітня 2010 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий:
- вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 жовтня 2008 року за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з іспитовим строком на 1 рік;
-засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.10.2009 року і остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці.
Цим же вироком
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканець АДРЕСА_2, раніше не судимий,
-засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладено обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої служби про зміну місця проживання та навчання.
Згідно вироку суду, 21 жовтня 2009 року близько 21.45 год., ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, у дворі будинку № 1 на вул. Херсонське шосе у м. Миколаєві, відкрито викрали майно неповнолітнього ОСОБА_5, чим спричинили його матері ОСОБА_5 матеріальні збитки на загальну суму 1950 грн.
В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить вирок суду змінити і призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі, оскільки вважає, що суд не взяв до уваги, що матеріальну шкоду відшкодовано повністю, що ОСОБА_3 повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому. Вважає, що судом призначено покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого і є явно несправедливим внаслідок своєї суворості.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3, думку прокурора, який вважає вирок обґрунтованим і законним; вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вина засудженого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України за обставин, які наведені у вироці, підтверджується дослідженими у суді першої інстанції доказами.
Судом вірно кваліфіковано дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої.
Покарання ОСОБА_3 судом призначено у відповідності до вимог ст. 65-67 КК України. У судовому засіданні ОСОБА_3 повністю визнав вину і суд, врахував, що скоєний ним злочин відноситься до категорії тяжких, що він вчинив злочин в період відбування покарання і, що за місцем проживання та навчання ОСОБА_3 характеризується позитивно. Також судом враховано, як пом'якшуючі обставини, каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину та неповнолітній вік засудженого. При цьому суд першої інстанції вказав, що виправлення ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових злочинів неможливе без його ізоляції від суспільства.
Крім цього, судом вірно застосовані норми ч. 1 ст. 71 КК України і частково приєднано покарання, призначене ОСОБА_3 за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.10.2009 року.
Таким чином, судом першої інстанції враховані всі обставини, які мають значення при призначенні покарання, тому колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку та пом'якшення міри покарання засудженому ОСОБА_3
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 квітня 2010 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.
Головуючий:
Судді: