Справа №490/4162/15-ц 06.08.2015 06.08.2015 06.08.2015
Провадження № 22ц/784/1987/15 Суддя першої інстанції Черенкової Н.П.
Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.
Іменем України
06 серпня 2015 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Царюк Л.М,
суддів: Козаченка В.І., Мурлигіної О.Я.,
при секретарі Біляєвій В.М.,
за участю: представника заявника - ОСОБА_2,
представника відповідача - Чаленка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2015 року за заявою ОСОБА_4 про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору поруки припиненим, -
24 квітня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами по справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору поруки припиненим.
Свої вимоги ОСОБА_4 мотивував тим, що 12 листопада 2014 року він звернувся до суду з позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору поруки №12/42/-0-1/11-451 від 8 вересня 2011 року та №12/42-0-1/11-458 від 13 вересня 2011 року припиненим у зв'язку з припиненням позичальника - юридичної особи ПП «Торговий дім Укрспецтехсервіс» та зобов'язань за кредитним договором.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 лютого 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області 23 квітня 2015 року вищезазначене рішення залишено без змін.
Підставою для відмови в задоволенні позову було, те що на теперішній час примусово виконується рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 6 вересня 2013 року, за яким з нього, як з поручителя, вже стягнуто на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором. Оскільки це рішення ухвалено до визнання банкрутом позичальника - ПП «ТД «Укрспецтехсервіс» то в даному випадку визнання підприємства банкрутом, не впливає на виконання зобов'язання поручителя - ОСОБА_4
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 2 квітня 2015 року задоволено заяву ОСОБА_6 про скасування заочного рішення від 6 вересня 2013 року за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення кредитної заборгованості. Справа перебуває у провадженні суду першої інстанції.
Також , ухвалою господарського суду Миколаївської області роз'яснено ухвалу суду від 18 липня 2014 року про ліквідацію ТОВ «ТД «Укрспецтехсервіс», зазначено, що у зв'язку з ліквідацією ПП «Торговий дім «Укрспецтехстрой» внаслідок банкрутства, незадоволені за недостатністю майна банкрута для реалізації вимоги кредитора ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в сумі 4 934930,22 грн. вважаються погашеними. Зобов'язання ПП «Торговий Дім «Укрспецтехсервіс» перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в сумі 4 934930,22 грн. не підлягають примусовому стягненню на підставі виконавчих документів.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_6 просив суд скасувати рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 лютого 2015 року та прийняти нове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2015 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
В апеляційній скарзі представник заявника просив скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на необґрунтованість ухвали суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Як зазначено у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 1981 р. № 1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили", нововиявленими можуть вважатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.
Зі змісту п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 361 ЦПК України однією з підстав для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами визначено випадок скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи ухвали, що підлягають перегляду.
Між тим, на час розгляду справи заочне рішення Заводського районного суду від 6 вересня 2013 року не було скасовано. Тільки 2 квітня 2015 року, тобто після ухвалення рішення суду від 24 лютого 2015 року, зазначене заочне рішення було скасовано та справа прийнята до нового провадження судом.
Отже, на час звернення заявника до суду спір по цивільній справі, за якою було скасовано заочне рішення не вирішено, а тому перегляд заочного рішення в правовому розумінні п. 3 ч. 2 ст. 361 ЦПК України не є безумовною підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Щодо обставин, які викладені в ухвалі господарського суду від 18 липня 2014 року, то вони також не є нововиявленими, оскільки ці обставини на момент ухвалення рішення були відомі позивачу та досліджувалися судом, оскільки були підставою предмету позову.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обставини, на які посилається ОСОБА_4, не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
За такого, місцевий суд обґрунтованого відмовив ОСОБА_4 в задоволенні заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, то апеляційна скарга в силу п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 366 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 червня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді