Справа №1-70/10 29.06.2010 29.06.2010 29.06.2010
Справа № 11-336/10р. Головуючий 1 інстанції
Категорія: ч.2, 3 ст.185 КК України ОСОБА_1
Доповідач апеляційного суду
ОСОБА_2
29 червня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
Головуючого Царюка В.В.
Суддів Куценко О.В., Олещук Т.Л.
за участю прокурора Данчука В.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 13 квітня 2010року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимий: 1) 01.04.1997 року - Жовтневим районним судом Миколаївської області за ст. 140 ч. 2, 140 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі з застосуванням ст. 45 КК України з іспитовим строком на три роки; 2) 20.09.1999 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ст. 140 ч. 3, ст. 208 КК України із застосуванням ст. ст. 42, 43 КК України на 5 років позбавлення волі; 3) 12.05.2005 року Черкаським районним судом за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений 16.10.2007 року,
засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України - на 1 рік 3 місяці позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань остаточно призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_4 315грн.
Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що
23.12.2009 року ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні кухні домоволодіння ОСОБА_5, розташованого по вул. Набережна, 49 в с. Добра Криниця Баштанського району, реалізуючи раптово виниклий умисел на викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю ОСОБА_5, таємно викрав належний їй мобільний телефон зі стартовим пакетом, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 95 грн. Викраденим розпорядився за власним розсудом.
29.12.2009 року біля 23.00 год. ОСОБА_3, знаходячись в тому ж сілі, з метою викрадення птиці, зайшов на територію домоволодіння ОСОБА_4, де проник до приміщення курника, звідки викрав качку та курку, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на суму 120 грн. Викраденим розпорядився за власним розсудом.
29.12.2009 року біля 23.30 год. ОСОБА_3, реалізуючи умисел на повторне викрадення птиці у ОСОБА_4, проник до приміщення сараю, звідки таємно викрав дві качки та курку, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на суму 195 грн. Викраденим розпорядився за власним розсудом.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_3, не оспорюючи фактичних обставин справи, просить пом'якшити призначене йому покарання, посилаючись на повне визнання вини, допомогу слідству, вчинення злочину через сварку зі своєю співмешканкою. Зазначає на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який вважав, що вирок повинен бути залишеним без зміни, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Оцінивши досліджені докази, суд правильно встановив фактичні обставини вчинення злочинів засудженим та вірно кваліфікував його дії за ч. 2, 3 ст. 185 КК України, що апелянт не оспорює.
При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступень тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Засуджений ОСОБА_3 вчинив ряд умисних злочинів, в тому числі злочин, який є тяжким.
ОСОБА_3 за місцем тимчасового проживання характеризується негативно, раніше судимий, не працює.
Як пом'якшуючи покарання обставини, суд врахував те, що засуджений щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочинів
Враховуючи у сукупності вищевикладені обставини, суд 1 інстанції правильно зробив висновок про можливість виправлення засудженого в місцях позбавлення волі та призначив йому покарання в межах, передбачених санкціями статей, за якими він визнаний винним, остаточно визначився йму до відбуття покарання відповідно правил ч.1 ст. 70 КК України.
Колегія суддів вважає, що суд призначив засудженому покарання, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Підстав для пом'якшення призначеного покарання не вбачається.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
Вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 13 квітня 2010 року стосовно ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію засудженого - без задоволення.
Головуючий
Судді