Справа №489/4049/14-ц 15.01.2015 15.01.2015 15.01.2015
Провадження № 22ц/784/211/15 Суддя першої інстанції Кокарєв В.В.
Категорія 24 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.
Іменем України
15 січня 2015 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Царюк Л.М., Мурлигіної О.Я.,
при секретарі Кудрі В.М.,
за участю: представника позивача - Шульги М.О.,
представника відповідачки - ОСОБА_3,
представника третьої особи - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 3 грудня 2014 року за позовом публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (надалі - ПАТ «Миколаївобленерго»), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь» до ОСОБА_5 про відшкодування збитків,-
4 червня 2014 року ПАТ «Миколаївобленерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування збитків.
Свої вимоги мотивувало тим, що 19 лютого 2014 року при технічній перевірці його працівниками електроустановки в квартирі відповідачки, було виявлено порушення споживачем ОСОБА_5 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, яке виразилося у самовільному підключенні електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, схованою електропроводкою з порушенням схеми обліку, що призвело до використання електроенергії поза обліком. Про порушення було складено акт № Д 7628 та нараховані збитки у розмірі 12201.61 грн., які добровільно відповідачкою не сплачені.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_5 на його користь вказану суму збитків.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 3 грудня 2014 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Миколаївобленерго» заборгованість у розмірі 12201, 61 грн. Також розподілено судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд повно, всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку доказам у справі та прийшов вірного висновку про порушення відповідачкою Правил та обґрунтованість нарахування збитків за їх порушення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_5 разом з дітьми проживає в квартирі АДРЕСА_1 з червня 2009 року та є споживачем електричної енергії, що постачає філія м. Миколаєва ПАТ «Миколаївобленерго», згідно з письмом договором, укладеним між сторонами 6 липня 2009 року (а.с. 13,27).
Відповідно до п. 15 вказаного договору споживач несе відповідальність за порушення Правил, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж .
16 лютого 2014 року працівниками ПАТ «Миколаївобленерго» виявлено без облікове споживання відповідачем електричної енергії, а саме самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, схованою електропроводкою з порушенням схеми обліку, про що складено відповідний акт № Д Д-7628 (а.с. 4).
27 березня 2014 року вищезазначений акт був розглянутий комісією філії ПАТ «Миколаївобленерго» та згідно Методики затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 4 травня 2006 року енергопостачальником визначено розмір заподіяних збитків в сумі 12201.61 грн. Розрахунок заподіяних збитків зроблено за останні три роки, виходячи з добової величини розрахункового споживання електроенергії, який визнано судом правильним. (а.с. 5-7).
Порушення Правил, що були викладені в зазначеному акті енергопостачальника, підтверджено в судовому засіданні показаннями свідків - контролерів, які проводили технічну перевірку.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (надалі - Правила) та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 (зі змінами та доповненнями) (надалі - Методика).
Відповідно до п. 53 Правил розмір збитків, завданих енергопостачальникові порушенням Правил, розраховується за добовою величиною розрахункового споживання електроенергії та за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку, до моменту усунення порушення за тарифами, які діяли у розрахунковий період.
За положеннями ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил згідно із законодавством України.
Фактичним підтвердженням правовідносин між споживачем електричної енергії та енергопостачальником є зареєстрований на ОСОБА_5 особовий рахунок та договір про користування електричною енергією № 1320138 від 6 липня 2009 року, укладений між ОСОБА_5 та ПАТ «Миколаївобленерго». При укладенні договору сторони обумовили права та обов'язки кожного з них із приводу постачання електроенергії та відповідальність за неналежне виконання умов договору.
Згідно із ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил.
Здійснення контролю за дотриманням Правил (редакція яких діяла на момент виникнення спірних правовідносин) з боку споживачів відповідно до п. 38 цих Правил покладено на енергопостачальника. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі, фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акту вручається споживачу, другий залишається у енергопоспачальника. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представника енергопостачальної компанії (п. 53 Правил).
Як встановлено, під час перевірки дотримання позивачем Правил працівниками енергопостачальника було виявлено порушення п. 42 цих Правил, зокрема, обов'язку споживача узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності. Виявлене порушення свідчило про споживання електроенергії поза обліком, тобто мав місце факт розкрадання електроенергії.
Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до методики, затвердженої НКРЕ (п. 53 Правил).
Характер порушень, які є підставою для нарахування збитків, визначений у п.п. 6 п. 3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (надалі - Методики), затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 ( з відповідними змінами) (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Тому розрахунок збитків проведено відповідно до п.п. «а» п. 3.3 Методики з дати останньої технічної перевірки, але не більше ніж за три роки та добовий обсяг споживання електричної енергії визначався за п. 2.7 Методики.
Саме за такою формулою, як зазначається у протоколі засідання комісії філії ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» від 27 березня 2014 року, були нараховані збитки відповідачці у розмірі 12201.61грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідачкою, як споживачем електричної енергії, порушені правила користування електричною енергією, внаслідок чого позивачу завдано збитки на визначену суму, які підлягають відшкодуванню.
За такого, колегія суддів не вбачає підстав, визначених ст. 309 ЦПК України, для скасування рішення суду першої інстанції.
Доводи відповідачки про те, що їй не було відомо про зазначене правопорушення, оскільки її квартира перебуває у комунальній власності, а прибор обліку електроенергії знаходиться на сходовій клітині, що позбавляє її можливості втручатися в його роботу, не можуть бути прийняті до уваги з огляду на таке.
З 2009 року коли змінився наймач зазначеної квартири відповідачка уклала договір з позивачем про надання послуг з електропостачання, за яким взяла на себе зобов'язання дотримуватися Правил та невідкладно повідомляти елергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку, зокрема дооблікових автоматів.
При вселенні та за весь час проживання в зазначеній квартирі відповідачка не зверталася до позивача та житлового-комунального підприємства з приводу технічного обстеження та перевірки приладів обліку.
Проте, як встановлено районним судом та вбачається з показів свідка ОСОБА_8, допитаного в апеляційному суді, до технічної перевірки представниками енергопостачальника, останній при спробі здійснити заміну люстри в квартирі ОСОБА_5 виявив, що при відключенні облікового автомату, світло в деяких приміщенням квартири продовжувало горіти, що унеможливило заміну люстри. Про виявлене була повідомлена відповідачка, яка не повідомила про такі факти ні енергопостачальника, ні житлово-комунальне підприємство.
Щитовий блок з дообліковими автоматами знаходиться на сходовій клітині, однак в тамбурі двох квартир, в тому числі квартири ОСОБА_5, тобто в приміщенні з обмеженим доступом сторонніх осіб. Будь-яких доказів, які б підтверджували втручання сторонніх осіб в роботу дооблікового автомату саме квартири відповідачки, зокрема зняття з облікового автомату фазного проводу та залишення тільки нульового проводу, суду не надано.
Інші доводи апеляційної скарги висновки місцевого суду не спростовують.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують, а тому підстави, передбачені ст. 309 ЦПК України для скасування рішення суду першої інстанції, відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 3 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді