Справа № 2-1005/2011
05 грудня 2011 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Франчук О. Д.
при секретарі Коршак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу , -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з останнього на її користь грошові кошти за договором позики у розмірі 42534 грн. 60 коп. та судові витрати.
Свої вимоги мотивувала тим, що 08 квітня 2011 року вона надала в борг ОСОБА_2 перфоратор вартістю 1300 грн., кошти за який відповідач зобов'язався повернути не пізніше 08 червня 2011 року. 23 травня 2011 року вона надала в борг останньому інструменти на суму 4500 грн., кошти за які він зобов'язався повернути не пізніше 15 липня 2011 року. 24 травня 2011 року вона знову надала в борг ОСОБА_2 інструменти на суму 2408 грн., кошти за які він зобов'язався повернути не пізніше 20 липня 2011 року. За договорами позики відповідач зобов'язався у разі прострочення повернення боргу виплатити проценти в розмірі 5 % від суми боргу за кожний день прострочення. В зв'язку з тим, що відповідач добровільно не бажає виплатити борг за договорами позики, вона вимушена звернутися до суду.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошові кошти за договорами позики у розмірі 42534 грн. 60 коп., з урахуванням 5 % від суми боргу за кожний день прострочення станом на 27 жовтня 2011 року, а також стягнути судові витрати.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки (а.с. 17).
Вислухавши пояснення позивачка, яка не заперечувала проти винесення заочного рішення, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08 квітня 2011 року між сторонами було укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 передала в борг ОСОБА_2 перфоратор вартістю 1300 грн., а останній прийняв його та зобов'язався повернути кошти не пізніше 08 червня 2011 року, а у разі прострочення повернення боргу виплатити проценти в розмірі 5 % від суми боргу за кожний день прострочення (а.с. 6).
23 травня 2011 року позивачка надала в борг останньому інструменти на суму 4500 грн., кошти за які він зобов'язався повернути не пізніше 15 липня 2011 року (а.с. 7), а 24 травня 2011 року вона знову надала в борг ОСОБА_2 інструменти на суму 2408 грн., кошти за які він зобов'язався повернути не пізніше 20 липня 2011 року (а.с. 8), а у разі прострочення повернення боргу виплатити проценти в розмірі 5 % від суми боргу за кожний день прострочення.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Укладення сторонами договорів позики від 08 квітня 2011 року, 23 травня 2011 року та 24 травня 2011 року відповідає вимогам ч. 2 ст. 1047 ЦК України та підтверджується змістом боргових розписок (а.с. 6, 7, 8).
В силу ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до наданих суду розписок відповідач одержав від позивачки інструменти на загальну суму 8208 грн. (1300 + 4500 + 2408), тому позовні вимоги стосовно стягнення боргу за договорами позики від 08 квітня 2011 року, 23 травня 2011 року та 24 травня 2011 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором, але пунктом 5 розділу VIII прикінцевих положень Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що до приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до положень зазначеного Закону надання коштів (грошових) у позику є фінансовою послугою (п. 6 ст. 4); фінансова послуга надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є проценти (п. 5 ч. 1 ст. 1). Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено законом. Отже, в інших випадках надання грошових коштів на умовах позики зі сплатою процентів не допускається.
Позивачка не надала суду доказів того, що вона має право на надання фінансових послуг як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, а тому її позовні вимоги стосовно стягнення на її користь з ОСОБА_2 боргу у розмірі 42534 грн. 60 коп., з урахуванням 5 % від суми боргу за кожний день прострочення станом на 27 жовтня 2011 року не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 та ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Тому з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 402 грн. 08 коп. (82,08 + 120 + 200) судових витрат.
А тому всього на користь позивачки підлягає стягненню з відповідача 8610 грн. 08 коп. (8208 + 402,08) .
Керуючись ст.10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8208 грн. боргу за договорами позики та 402 грн. 08 коп. судових витрат, а всього 8610 (вісім тисяч шістсот десять) гривень 08 копійок.
В задоволені позовних вимог в частині стягнення 5 % від суми боргу за кожний день прострочення відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Южноукраїнського
міського суду ОСОБА_3