ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
23 квітня 2014 року м. Київ № 826/4605/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю: позивача - ОСОБА_1, та представника відповідача - Савченко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Генерального штабу Збройних Сил України про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доГенерального штабу Збройних Сил України
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії -
На підставі ч. 7 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 квітня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
23 квітня 2014 року у судовому засіданні представником Генерального штабу Збройних Сил України подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з під став пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача посилався на те, що виплата одноразової допомоги у зв'язку із звільненням проведена 23 грудня 2013 року, про що свідчить роздавальна відомість № 1103, з якою позивач ознайомився 23.12.2013 року. А отже, на думку представника відповідача, саме з 23.12.2014 року позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, втім з позовом останній звернувся до суду 04 квітня 2014 року, тобто з порушенням місячного строку.
Позивач проти задоволення вказаного клопотання заперечував.
Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши думку представників сторін з приводу заявленого клопотання, суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Строк звернення до адміністративного суду встановлено статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Обчислення строку звернення до суду Кодексом адміністративного судочинства України пов'язується з моментом, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про наявність порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто дізналась про рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а не з моменту коли особі стало відомо за правилами якого судочинства їй необхідно захистити свої порушені права, свободи чи інтереси.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З матеріалів вказаної адміністративної справи вбачається, що ним оскаржуються протиправні (незаконні) дії відповідача, що мали прояв у виключенні його 18.12.2013 року із списків особового складу одноразової допомоги, передбаченої ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 25 повних календарних років без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40% його грошового забезпечення, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 (в редакції постанови КМ України від 13.03.2013 року № 161).
Судом під час розгляду вказаної справи встановлено, що позивачу 18 грудня 2013 року видана Головним управлінням оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних сил України довідка за № 322/671/до, відповідно до якої позивача звільнено з військової служби у запас за п. «б» (за станом здоров'я) ч. 6 ст.26 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з правом носіння військової форми одягу наказом Міністра оборони України від 14.12.2013 року № 401 (вх. № 7622 від 16.12.2013 року ГУОМП ГШ ЗС України). Вказана довідка видана для подання до Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України.
23 грудня 2013 року згідно до роздавальної відомості № 1103 на виплату грошового забезпечення генералам, офіцерам, прапорщикам в в/служ. стр./ср служби Міністерства оборони України за грудень 2013 року позивач отримав на руки 91 206, 86 грн.
21 лютого 2014 року позивач звернувся до Генерального штабу Збройних сил України з запитом на надання публічної інформації, а саме:
- чи нараховувались Генеральним штабом Збройних Сил України у період з 18 по 28 грудня 2013 року кошти у сумі 91,206 грн.,86 коп., чи в іншій сумі? Якщо так, то надати засвідчені копії документів (платіжних доручень) про нарахування цих коштів;
- чи було включено до нарахованої мені Генеральним штабом Збройних Сил України суми одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50% від місячного мого грошового забезпечення за 25 повних календарних років 04 місяці? Якщо так, то вказати її розмір, а також всі складові грошового забезпечення, з яких було обчислено цю суму;
- якщо при обчислені мені одноразової грошової допомоги при звільненні у розрахунок мого грошового забезпечення не було включено щомісячну додаткову грошову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161, то вказати причини такого не включення;
- надати дані про розмір нарахованої та фактично виплаченої мені щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01 квітня 2013 року по день виключення мене із списків особового складу Генерального штабу ЗС України (18.12.2013 року).
04 березня 2014 року на вказаний вище запит відповідачем надано відповідь за № 305/278, відповідно до якої у розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% не включено щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 40% від його грошового забезпечення.
Вказане, стало підставою звернення позивача 04 квітня 2014 року до адміністративного суду.
Таким чином, за вказаних вище обставин, суд приходить до висновку, що позивачу стало відомо про порушення своїх прав з часу отримання ним вказаної відповіді, а відтак строк звернення до суду, визначений ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України ним пропущено не було.
У зв'язку із викладеним, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволено бути не може.
Керуючись ст. 99, ст. 100, ст. 160, ст. 165, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. У задоволенні клопотання представника Генерального штабу Збройних Сил України про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
2. Копії ухвали невідкладно надіслати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Погрібніченко
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 28.04.2014 р.