Копія
Справа № 822/2817/15
06 серпня 2015 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.
при секретаріВарченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Славута Хмельницької області про стягнення податкового боргу, -
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Славута Хмельницької області суму податкового боргу в розмірі 124 112,12 грн.
Свій позов позивач мотивує тим, що відповідач як платник податків зобов'язаний сплачувати їх своєчасно та в повному обсязі.
За відповідачем рахується податковий борг в сумі 124 112,12 грн.
Так як відповідач в порушення вимог закону добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, тому податковий борг необхідно стягнути з відповідача примусово в сумі 124 112,12 грн., на користь Державного бюджету України в рахунок погашення податкового боргу.
Представник позивача в судове засідання не прибув, хоча відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином та подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, та подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець, та відповідно до статтей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України встановлено, що він регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно розрахунку суми позовних вимог сума боргу відповідача по податку на додану вартість становить 71 902,97 грн., який виник на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість № 9088144438 від 20.01.2014 року, № 9014267158 від 19.03.2014 року, № 9021458605 від 17.04.2014 року, № 9028811881 від 20.05.2014 року, № 9035209242 від 19.06.2014 року, № 9041339885 від 18.07.2014 року, № 9048299914 від 20.08.2014 року, № 9054174437 від 19.09.2014 року, № 9060222109 від 19.10.2014 року, № 9066455364 від 16.11.2014 року, № 9073419172 від 18.12.2014 року, № 9078591091 від 20.01.2015 року, № 9041974061 від 18.03.2015 року, № 9073100994 від 19.04.2015 року, та прийнятих податкових повідомлень-рішень № 0007821701 від 08.05.2014 року, № 0007831701 від 08.05.2014 року, № 0007841701 від 08.05.2014 року та нарахованій пені в сумі 5701,65 грн.
Податковий боргу відповідача по орендній платі з фізичних осіб становить 52 209,15 грн., який виник на підставі поданих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9007857650 від 19.02.2013 року, № 9007857650 від 18.02.2014 року, № 9010895345 від 08.02.2015 року, та нарахованій пені в сумі 88,03 грн.
Як передбачено у пункті 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Визначення податкової декларації, порядок її складення і подання до органів державної податкової служби, внесення змін до податкової звітності регулюється главою 2 розділу 2 Податкового кодексу України.
Так згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Строки подання податкових декларацій за базові звітні (податкові) періоди встановлені пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, та за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідач як платник податків подав до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області податкові декларації з податку на додану вартість № 9088144438 від 20.01.2014 року, № 9014267158 від 19.03.2014 року, № 9021458605 від 17.04.2014 року, № 9028811881 від 20.05.2014 року, № 9035209242 від 19.06.2014 року, № 9041339885 від 18.07.2014 року, № 9048299914 від 20.08.2014 року, № 9054174437 від 19.09.2014 року, № 9060222109 від 19.10.2014 року, № 9066455364 від 16.11.2014 року, № 9073419172 від 18.12.2014 року, № 9078591091 від 20.01.2015 року, № 9041974061 від 18.03.2015 року, № 9073100994 від 19.04.2015 року, податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9007857650 від 19.02.2013 року, № 9007857650 від 18.02.2014 року, № 9010895345 від 08.02.2015 року, в яких самостійно визначив суми грошових зобов'язань з вказаних податків.
Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкові зобов'язання самостійно визначені відповідачем як платником податків у вищезазначених податкових деклараціях оскарженню не підлягають, тобто вважаються узгодженими з дати подання податкових декларацій.
Протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).
Виходячи із вказаних норм Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що відповідач протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця повинен сплатити узгоджені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, орендної плати з фізичних осіб, згідно поданих декларацій, але не зробив цього.
Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Так як відповідач не сплатив самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань з вказаних податків, визначених ним у податкових деклараціях у строки встановлені Податковим кодексом України, такі податкові зобов'язання необхідно вважати податковим боргом.
Відповідно до підпункту 54.3.5 пункту 54.3, пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.
Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Позивачем стосовно відповідача на підставі акта перевірки від 18.04.2014 року № 455/172614611977 прийнято податкові повідомлення-рішення по податку на додану вартість № 0007821701 від 08.05.2014 року, № 0007831701 від 08.05.2014 року, № 0007841701 від 08.05.2014 року.
Пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Вказані податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу 14.05.2014 року.
Згідно пунктів 56.1, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17. статті 56 Податкового кодексу України).
Згідно підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень, а також оскарженням їх в судовому порядку, суми грошових зобов'язань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) нараховані згідно таких податкових повідомлень-рішень необхідно вважати узгодженими.
Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 Податкового кодексу України.
Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Так як відповідач не розпочав процедуру оскарження рішення контролюючого органу і не сплатив нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, таку суму грошового зобов'язання необхідно вважати податковим боргом.
Відповідно до пунктів 59.1, 59.4, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога від 01 листопада 2012 року за № 531 вручена відповідачу 01 листопада 2012 року.
У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, тобто направляти податкову вимогу відповідачу після збільшення йому податкового боргу в зв'язку із проведеними нарахуваннями необхідності не було.
Податковий борг відповідача підтверджується копіями податкових декларацій, копіями податкових повідомлень-рішень, копією податкової вимоги, розрахунком суми боргу, доданих до матеріалів справи.
Відповідно до пункту 87.11 ст.87 Кодексу, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Статтею 67 Конституції України визначено, що на платників податків покладено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Оскільки, відповідачем узгоджений податковий борг, який підтверджений доказами перевіреними судом не сплачений, суд вважає вимоги позивача доведеними, тому позов необхідно задовольнити.
На підставі наведеного, керуючись статтями 1, 14, 15, 16, 54, 56, 57, 58, 59,87 Податкового кодексу України, статтями 9, 11, 71, 69, 86, 159 - 163, 167 КАС України, суд-
Позов задовольнити.
Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Славута Хмельницької області (і/н НОМЕР_20) на користь Державного бюджету України податковий борг в розмірі 124 112,12 грн. (сто двадцять чотири тисячі сто дванадцять гривень дванадцять копійок).
В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 11.08.2015 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 11 серпня 2015 року
Суддя/підпис/В.К. Блонський
"Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський