Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
04 серпня 2015 р. № 820/5332/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лук'яненко М.О.,
за участі секретарі судового засідання Звягіна Я.І.,
сторін:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача та представника третьої особи - Биковченко Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа - начальник головного управління МВС України в Харківській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в яком просить суд: визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного Управління МВС України в Харківській області №197 від 24.03.2015 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх заступника начальника СДІМ Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_1, за порушення службової дисципліни, як незаконний та виданий всупереч Конституції та законодавств) України; визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління МВС України в Харківській області №168 від 21.04.2015 року про звільнення згідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, за п. 64 "Є" (за порушення дисципліни), у запас Збройних сил (з органів внутрішніх справ України), майора міліції ОСОБА_1, заступника начальника СДІМ Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, як незаконний та виданий всупереч Конституції та законодавству України; поновити ОСОБА_1, майора міліції, па посаді заступника начальника сектор) дільничних інспекторів міліції Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він - майор міліції, займав посаду заступника начальника сектору дільничних інспекторів міліції Київського РВ ХМУ ГУ MBС України в Харківській області згідно з наказом Головного управління № 294 о/с від 30.07.2013 року. Наказом ГУ МВС України в Харківській області №197 від 24.03.2015 року за порушення службової дисципліни на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ. На підставі наказу ГУ МВС України в Харківській області №168 від 21.04.2015 р. позивач звільнений з органів внутрішніх справ згідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, за п. 64 "Є" (за порушення дисципліни), з посади заступника начальника СДІМ Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області. Зазначені накази Головного управління МВС України в Харківській області про звільнення з органів внутрішніх справ, позивач вважає незаконними, такими що не відповідають чинному законодавству України, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача - ГУМВС України в Харківській області та третьої особи - начальника ГУМВС України в Харківській області - проти задоволення позовних вимог заперечувала зазначивши, що наказ ГУ МВС України в Харківській області №197 від 24.03.2015 року за порушення службової дисципліни та наказ ГУ МВС України в Харківській області №168 від 21.04.2015 року про звільнення позивача з органів внутрішніх справ згідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, за п. 64 "Є" (за порушення дисципліни), з посади заступника начальника СДІМ Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області є законними та такими, що винесені в межах чинного законодавства України, оскільки дисциплінарний проступок, скоєний позивачем несумісний з його подальшим перебуванням на службі, тому до останнього застосовано крайній захід дисциплінарного впливу - звільнення з органів внутрішніх справ.
Заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:
Судом встановлено, що 18.02.2015 року до ГУМВС України в Харківській області з чергової частини надійшло повідомлення про те, що 05.01.2015 року прокуратурою Харківської області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015220000000007 за ч. 3 ст. 368 КК України за фактом отримання заступниками начальника СДІМ Київського РВ ОСОБА_4 і ОСОБА_1 незаконної вигоди від громадянина ОСОБА_5 (а.с.91).
У зв'язку з цим, на виконання вимог пп. 2.1. та 2.2.2. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230, з метою встановлення наявності або відсутності в діях ОСОБА_4 і ОСОБА_1 порушення службової дисципліни, 23.02.2015 року в ГУМВС України в Харківській області виданий наказ за № 226 "Про призначення службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР" (а.с.89).
Під час проведення службового розслідування встановлено, що 18.02.2015 року працівниками УСБУ в Харківській області та УВБ в Харківській області ДВБ МВС України задокументовано факт отримання ОСОБА_4 і ОСОБА_1 від громадянина ОСОБА_5 неправомірної вигоди у розмірі 5 тис. грн. за не притягнення до адміністративної відповідальності за незаконну реалізацію алкогольних і тютюнових виробів.
18.02.2015 року ОСОБА_1 затриманий у порядку ст. 208 КПК України та поміщений до ізолятора тимчасового тримання (а.с.12-16).
23.03.2015 року інспектором ВІОС УКЗ ГУМВС України в Харківській області, підполковником міліції Чучмар Д.І. складено висновок службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР про відкриття кримінального провадження відносно заступників начальника СДІМ Київського РВ ХМУ ГУМВС в Харківській області ОСОБА_4 і ОСОБА_1 (а.с.104-106).
Вивченням матеріалів особової справи встановлено, що майор міліції ОСОБА_1 у 2004 році прийняв Присягу працівника ОВС України, затверджену Кабінетом Міністрів України від 28.12.1991 року, згідно якої він присягав з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ (а.с.103).
Крім цього, ОСОБА_1 ознайомлений з Правилами поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 року № 155, а також підписав затверджену цим же наказом пам'ятку-застереження працівника ОВС України про спеціальні обмеження, передбачені законодавством України, відповідно до якої на осіб рядового та начальницького складу, які за посадою виконують організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції, поширюється дія норм Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", якими встановлюються спеціальні обмеження, спрямовані на забезпечення протидії та запобігання корупції, забороняється: одержувати неправомірну вигоду або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, зокрема: сприяти господарській діяльності фізичних і юридичних осіб та інше.
За результатами службового розслідування встановлені порушення службової дисципліни, що виразилось у неналежному виконанні п.7 функціональних обов'язків, вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України в частині неналежного виконання вимог Присяги працівника ОВС України, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 28.12.1991 року № 382, п. 7.2 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затвердженої наказом МВС України від 22.02.2012 року № 155, та п. 3.1, 3.3.2.3 Інструкції про порядок забезпечення органами та підрозділами внутрішніх справ України профілактики злочинних, корупційних діянь та інших протиправних дій серед особового складу, затвердженої наказом МВС України від 23.02.2009 № 76 з боку заступника начальника СДІМ Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_1 (а.с.106).
Наказом начальника ГУМВС України в Харківській області від 24.03.2015 року № 197 позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ (а.с.107-108).
21.04.2015 року наказом начальника ГУМВС України в Харківській області № 168 о/с позивач звільнений з ОВС за ст.64 п. "Є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України, за порушення дисципліни (а.с.109).
21.04.2015 року на адреси позивача направлені листи із запрошенням прибути до УКЗ ГУМВС України в Харківській області для отримання трудової книжки, витягу з наказу та обхідного листа, що підтверджується фіскальними чеками (а.с.64-65).
28.04.2015 року на адреси позивача надіслані листи з повторним запрошенням до УКЗ та надіслані витяги з наказу ГУМВС України в області від 24.04.2015 року №168 о/с (а.с.67-68).
Суд не погоджується з прийнятими відповідачем наказами, через наступне:
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України щодо її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначаються Законом України від 22.02.2006 року №3460-ІV Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно з визначенням, яке міститься в статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Отже, підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, визначення якої наведене у статті 1 Дисциплінарного статуту.
Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Дисциплінарна відповідальність не настає у разі відсутності події чи складу дисциплінарного проступку, в тому числі вини особи рядового та начальницького складу органів податкової міліції, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Разом з тим, наявність такого правопорушення повинна бути доведена певними доказами, отриманими із дотриманням певної процедури, при цьому обов'язок доведення такого факту покладається на орган внутрішніх справ, який приймає рішення щодо притягнення працівника до відповідальності, визначеної законом.
23.03.2015 року інспектором ВІОС УКЗ ГУМВС України в Харківській області, підполковником міліції Чучмар Д.І. складено висновок службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР про відкриття кримінального провадження відносно заступників начальника СДІМ Київського РВ ХМУ ГУМВС в Харківській області ОСОБА_4 і ОСОБА_1 (а.с.104-106).
У ході службового розслідування здійснено перевірку організуючої ролі заступників начальника СДІМ Київського РВ ХМУ майорів міліції ОСОБА_4 і ОСОБА_1 у забезпеченні належної організації роботи з дотримання особовим складом дисципліни та законності, недопущення фактів скоєння працівниками злочинних, корупційних та інших протиправних дій.
За результатами проведеної перевірки встановлені наступні недоліки:
- перевіркою виконання керівництвом СДІМ РВ вимог п. 4.5 наказу ГУМВС в області від 09.02.2012 року № 155 "Про додаткові заходи щодо попередження корупції, хабарництва та інших протиправних дій серед особового складу органів внутрішніх справ і підрозділів ГУМВС України в Харківській області та підвищення ефективності індивідуально-виховної роботи з особовим складом " встановлено, що за лютий місяць поточного року відсутні рапорти про відвідування підлеглих за місцем мешкання керівництвом СДІМ;
- також, рапорти про відвідування підлеглих керівництвом СДІМ РВ за січень поточного року носять формальний характер, в них не відображається рівень матеріального та фінансового забезпечення відвіданого працівника, його соціальна захищеність, не вказується спосіб життя, коло інтересів, взаємовідносини у сім'ї, забезпеченість членів родини роботою, дітей дитячими садками, відвідування ними гуртків, наявність приватного автотранспорту, гаражів, мисливської зброї або спецзасобів. Жоден зі складених рапортів за січень поточного року не розглянуто керівництвом райвідділу, що свідчить про ігнорування цього напрямку виховної роботи з боку керівництва СДІМ.
Відповідно до вимог п.7 функціональних обов'язків на заступника начальника СДІМ Київського РВ ХМУ майора міліції ОСОБА_1 покладений контроль за дотриманням обліково-реєстраційної дисципліни згідно наказів МВС України серед працівників СДІМ Київського РВХМУ.
Згідно до вимог п.6.2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС України "Виконавець (голова, члени комісії) з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, має право: викликати осіб РНС, стосовно яких проводиться службове розслідування, а також інших працівників ОВС, інших осіб (за їх згодою), які обізнані або мають відношення до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них письмове пояснення.
Як встановлено судом під час судових засідань та зазначено в матеріалах службового розслідування висновок від 23.03.2015 року складено за фактом внесення відомостей в ЄРДР про відкриття кримінального провадження. Саме про цей факт (відкриття кримінального провадження) ОСОБА_1 пропонувалось надати пояснення, від надання якого позивач 24.02.2015 року відмовився, скориставшись ст. 63 Конституції України (а.с.94).
Крім того, свідок Чучмар Д.І. у судовому засіданні також підтвердив, що службове засідання проводилось за фактом внесення відомостей в ЄРДР про відкриття кримінального провадження, при цьому, пояснень за фактом порушення службової дисципліни ОСОБА_1 надавати не пропонувалось.
Також, суд критично ставиться до пояснень представника відповідача, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення є, зокрема, факт неоднаразового притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, серед яких останньому оголошено сувору догану за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог ст.8 Дисциплінарного статуту ОВС України, оскільки згідно послужного списку №М-241052 ОСОБА_1 п.13 "Дисциплінарні стягнення" - всі дисциплінарні стягнення на момент виникнення спірних правовідносин - зняті та скасовані, при чому, останнє стягнення знято 22.08.2012 року (а.с.35-42).
Щодо посилання відповідача, що підставною для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення є неналежне виконання п.7 функціональних обов'язків, суд зазначає, відповідно до пункту 7 Посадової інструкції, на який міститься посилання у Висновку службового розслідування від 23.03.2015 року, передбачено обов'язок заступника начальника СДІМ Київського РВ ОСОБА_1 "здійснювати контроль за дотриманням обліково-реєстраційної дисципліни (конкретно вказано) - /матеріали, які були зареєстровані в ЖРЗПЗ/". Тобто, йдеться про реєстрацію та облік в журналі заяв та повідомлень про злочини і правопорушення. З набуттям чинності нового КПК України, з 19.11.2012 pоку, такі заяви та повідомлення реєструються в журналах єдиного обліку - ЖЄО, а отже доручення слідчих не являються заявами та повідомленнями про злочини та правопорушення.
Відповідно до п. 5 ст. 36, п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК України, прокурор або слідчий має право надавати доручення про виконання слідчих дій лише оперативним підрозділам, такі доручення, згідно до вимог ст. 41 КПК України, є обов'язковими для виконання оперативним підрозділом. Підрозділи служби дільничних інспекторів є міліцією по охороні громадського порядку і їх основна задача профілактика правопорушень.
Крім того, підрозділи СДІМ не є оперативними підрозділами міліції і виконання доручень слідчих не входить до їх компетенції; вони входять до складу місцевої міліції, а не підрозділів кримінальної міліції (ст.ст. 7, 7-1 Закону України "Про міліцію" 1991 року).
Крім цього, суд зазначає, що обов'язок по виконанню окремих доручень слідчих, як встановлено у висновку службового розслідування покладався на ОСОБА_4, а не на ОСОБА_1, що не заперечувалось сторонами у справі.
Щодо посилання відповідача, що підставною для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення також є формальне складання рапортів про відвідування підлеглих у січні 2015 р., не складання таких рапортів у лютому 2015 p., то зазначені посилання суд вважає необґрунтованими, оскільки Посадова інструкція заступника начальника СДІМ Київського РВ майора міліції ОСОБА_1 не передбачає його прямого обов'язку по відвідуванню підлеглих за місцем їх проживання та складання рапортів з цього приводу. У пункті 14 Посадової інструкції вказано "Надає допомогу Начальникові відділення в організації індивідуально-виховної роботи серед особового складу, професійної підготовки та попередження порушень законності" (а.с.34).
Крім цього, суд зазначає, що в період з 18.02.2015 року (день затримання) до 08.04.2015 року (виходу з лікарняного) до дня звільнення з ОВС ОСОБА_1 не міг взагалі виконувати покладені на нього обов'язки, передбачені Посадовою інструкцією та нормативними актами, що регламентують діяльність служби дільничних інспекторів, оскільки, його було відсторонено від виконання службових обов'язків, він знаходився у відпустці та на лікарняному (а.с.17-20, 25).
Крім того, щодо посилань у висновку за результатами службового розслідування на відкрите кримінальне провадження №42015220000000007 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. "й" ст.64 Положення про проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, пов'язаного з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", або кримінального правопорушення.
Тобто, набрання законної сили вироком суду щодо працівника органів внутрішніх справ є окремою підставою для звільнення такої особи з органів внутрішніх справ (з постановкою на військовий облік). Доказів набрання законної сили обвинувальним вироком суду відносно ОСОБА_1 до матеріалів справи відповідачами не надано.
А отже, посилання відповідача, як на підставу для звільнення позивача, на внесення відносно ОСОБА_1 відомостей до ЄРДР та підозру в скоєнні посадового злочину, є необґрунтованим та безпідставним, оскільки його винуватість ще не доведена в судовому порядку і тому звільнення з органів внутрішніх справ на підставі цього, являється порушенням принципу презумпції невинуватості, законних прав та інтересів, відображених у ст. 62 Конституції України, яка передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Отже, наявні в матеріалах справи докази спростовують викладену у Висновку службового розслідування інформацію щодо вчинення позивачем правопорушення, а відтак висновок щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є необґрунтованим та таким, що спростовується наявними у матеріалах справи доказами.
Оскільки, наявні в матеріалах справи докази спростовують наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, накази МВС України №197 від 24.03.2015 року та №168о/с від 21.04.2014 року, в частинах, які стосуються ОСОБА_1 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а адміністративний позов в цій частині - задоволенню.
У зв'язку із тим, що суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних наказів МВС України в частині, яка стосується ОСОБА_1, то на підставі вимог п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року №114, позивач підлягає поновленню на попередній посаді, а позовна вимога в цій частині - задоволенню.
Поряд з цим, суд зазначає, що позовні вимоги про визнання протиправними спірних наказів, не підлягають задоволенню, оскільки поглинаються вимогою про скасування цих наказів, крім того, з урахуванням приписів ч.3 ст.162 КАС України, саме скасування оскаржуваних рішень є тим засобом захисту, який гарантуватиме захист прав позивача.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем 1 не доведено правомірність прийнятих рішень.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних наказів МВС України діяло необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1
За приписами ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. З наведених підстав постанова суду в частині поновлення позивача на посаді підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст.ст. 163, 186, 254, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа - начальник головного управління МВС України в Харківській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді - задовольнити частково.
Скасувати наказ начальника Головного Управління МВС України в Харківській області №197 від 24.03.2015 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ заступника начальника СДІМ Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_1, за порушення службової дисципліни.
Скасувати наказ начальника Головного управління МВС України в Харківській області №168 від 21.04.2015 року про звільнення згідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, за п. 64 "Є" (за порушення дисципліни), у запас Збройних сил (з органів внутрішніх справ України), майора міліції ОСОБА_1, заступника начальника СДІМ Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області.
Поновити ОСОБА_1, майора міліції, на посаді заступника начальника сектора дільничних інспекторів міліції Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області з 21.04.2015 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 10 серпня 2015 року.
Суддя М.О.Лук'яненко.