Справа № 815/4266/15
10 серпня 2015 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 1687,32 грн., -
Позивач звернувся з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 1687,32 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.
Відповідач зареєстрований та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області, як платник податків.
Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим кодексом. Така сума грошового зобов'язання або пені вважається узгодженою.
У відповідача перед бюджетом є податкова заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 1687,32 грн.
18.03.2016 року Державна податкова інспекція у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області склала та направила на адресу відповідача податкову вимогу № 386-25.
Оскільки, податкова заборгованість в розмірі 1687,32 грн. відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника (а.с.4-11).
Представник відповідача до суду не з'явився. Про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином та своєчасно, причини неявки суду не відомі.
Суд з урахуванням думки представника позивача та відповідно до ч.6 ст.128 КАС України вирішив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, з згідно з Витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з 25.11.2003 року (а.с.6-7).
Відповідач зареєстрований та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області, як платник податків з 25.11.2003 року за № 25523 (а.с.6).
Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п.п.16.1.3., 16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів в порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 36.5 ст.36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з п.293.2 ст.293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п.293.6 ст.293 Податкового кодексу України у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.
Згідно п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Так, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та був платником єдиного податку (а.с.9-10).
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено, що в 2014 році мінімальна заробітна плата з 1 січня 2014 року становить 1218,00 грн.
Таким чином, відповідач, обравши другу групу платників єдиного податку зі ставкою податку в розмірі 20 % до розміру мінімальної заробітної плати, повинен щомісячно сплачувати суму єдиного податку в розмірі 243,6 грн.
Суд встановив, що у відповідача перед бюджетом є податкова заборгованість по єдиному податку за період з 01.02.2014 року по 01.08.2014 року в розмірі 1687,32 грн., внаслідок несплати платником податків суми грошового зобов'язання по єдиному податку до місцевого бюджету.
Державна податкова інспекція у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області склала та направила на адресу відповідача податкову вимогу № 386-25 від 18.03.2015 року.
Згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На час розгляду справи сума заборгованості в розмірі 1687,32 грн. відповідачем не сплачена.
Відповідно до п.20.1.28 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
На підставі зазначених норм, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача податкової заборгованості в загальному розмірі 1687,32 грн. є обґрунтованими та такими, що належать до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони належать до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 94, 159-163, 183-2 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, РНОК НОМЕР_1, податковий борг по єдиному податку в сумі 1687 (одна тисяча шістсот вісімдесят сім),32 грн. на користь держави (утримувач УДКСУ у Біляївському районі ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37913781, банк ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, р/р 31412699700117).
Згідно з ч.2 ст.256 КАС України постанова належить до негайного виконання.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст.254 КАС України.
Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя О.Я. Бойко