Справа № 815/2420/15
07 серпня 2015 року м. Одеса
10 год. 23 хв.
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Балан Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами, справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) про стягнення з ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси (код ЄДРПОУ 26302738, адреса: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95) боргу із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму 1 288 грн. 80 коп. на р/р 256043123704 в ООУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 328845, -
До Одеського окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) про стягнення з ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси (код ЄДРПОУ 26302738, адреса: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95) боргу із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму 1 288 грн. 80 коп. на р/р 256043123704 в ООУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 328845. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач зареєстрований позивачем як суб'єкт підприємницької діяльності та платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 9956-С від 02.10.2002 року та зобов'язана сплачувати страхові внески. Проте, порушуючи встановлені законом строки, СПД ОСОБА_1 не здійснив сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року, у зв'язку віз чим утворилась недоїмка в сумі 1 288 грн. 80 коп. Вказана сума недоїмки підтверджується карткою особового рахунку СПД ОСОБА_1, вимогою УПФУ в Суворовському районі м. Одеси № 631 від 05.03.2013 року та самостійно наданим звітом за 2010 рік. Враховуючи вимоги п. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вищезазначені документи є доказами, які підтверджують обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим позивач просить стягнути зазначену суму недоїмки у розмірі 1 288 грн. 80 коп. (аркуші справи 3-5).
Позивач до судового засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Через канцелярію суду за вхід. № ФП/941/15 від 17.06.2015 року представником позивача надано клопотання про розгляд справи без участі представника УПФУ в Суворовському районі м. Одеси (аркуші справи 33, 36).
Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до приписів ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, про причини неприбуття суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не надав. Письмові заперечення проти позову відповідачем суду не надано (аркуші справи 46-48).
З урахуванням зазначеного, згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження.
На підставі ч. 1 ст. 41 та ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто без здійснення фіксування судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований Суворовською райдержадміністрацією виконкому Одеської міської ради виконавчим комітетом Одеської міської ради як фізична особа - підприємець 02.09.2002 року, про що в журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис № 05515944Ф0088482, іпн НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1 та знаходиться на обліку позивача як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за реєстраційним номером № 9956-С від 02.10.2002 року (аркуші справи 7, 8).
Згідно з п. 1 Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.01 року, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Невиконання цього обов'язку платниками страхових внесків приводить до неповного формування коштів Пенсійного фонду України, і як наслідок, до несвоєчасних виплат пенсій пенсіонерам, що є порушенням ст. 46 Конституції України.
Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 Закону України № 1058 - IV, відповідно до ч. 2 ст. 106 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Строк позовної давності до стягнення заборгованості зі сплати страхових (пенсійних) внесків не застосовується.
Відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вказаної статті страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно з ч. 1 статті 15 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
Частинами 3 та 4 ст. 15 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду. Платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.
Відповідно до пп. 3.2 розділу 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 року № 22-2 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.11.2010р. за № 1014/18309 зазначено, що фізичні особи - підприємці самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.
Таким чином, СПД ОСОБА_1 є страхувальником, а страхувальники відповідно ч. 1 ст. 15 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Проте, як вбачається з матеріалів адміністративного позову, СПД ОСОБА_1 страхові внески до управління Пенсійного фонду не сплатив і згідно картки особового рахунку страхувальника, розрахунку позивача заборгованості відповідача, має заборгованість в сумі 1 288 грн. 80 коп. за період з липня 2010 року по грудень 2010 року, що є недоїмкою по страховим внескам (аркуші справи 6, 10-13).
Відповідач, як зазначено у позові, протягом 2010 року працював за спрощеною системою оподаткування та сплачував єдиний податок. Заявлена до стягнення сум заборгованості виникла у зв'язку із несплатою страхових внесків до ПФУ на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ІV квартал 2010 року.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 вказаного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Частиною 2 статті 106 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року передбачено, що суми страхових внески, які своєчасно нараховані та несплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 зазначеного Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків - недоїмкою.
З метою погашення заборгованості, Управлінням Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси на адресу відповідача були надіслано вимогу № 631 від 05.03.2015 року на загальну суму заборгованості по сплаті страхових внесків у розмірі 1 288 грн. 800 коп. (аркуш справи 9).
Відповідно до п. 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої постановою правління ПФУ № 21-1 від 19.12.2003 року, якщо страхувальник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата. У разі коли неможливо вручити страхувальнику вимогу поштою у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб страхувальника за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб страхувальника прийняти вимогу, вимога вважається врученою страхувальнику у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
З урахуванням зазначеного, визначена у вимозі позивачем сума заборгованості відповідача є узгодженою та підлягає сплаті у повному обсязі.
Страхувальник згідно з вимогами ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язаний сплатити суми недоїмки протягом десяти робочих днів із дня одержання вимог про сплату недоїмки.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, СПД ОСОБА_1 одночасно з одержанням коштів на заробітну плату повинна була перераховувати страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, а за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату страхових внесків, сплачувати штрафні санкції та пеню відповідно до п. 9 зазначеної Інструкції та зобов'язана була згідно п. 6 ст. 20 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року сплачувати обов'язкові страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Проте, наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать про наявність у відповідача станом на даний час заборгованості зі сплати страхових внесків у загальному розмірі 1 288 грн. 80 коп., яка виникла у зв'язку із порушенням приписів Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року.
Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 1 288 грн. 80 коп. зі сплати страхових внесків, яка згідно інформації, наявної в матеріалах справи, станом на даний час не сплачена.
Станом на момент розгляду справи, доказів щодо оскарження або сплати повністю або частково заявленої у позові суми до стягнення відповідачем до суду не надано.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справі докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси про стягнення з СПД ОСОБА_1 заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 288 грн. 80 коп. є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 128, 159-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) про стягнення з ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси (код ЄДРПОУ 26302738, адреса: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95) боргу із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму 1 288 грн. 80 коп. на р/р 256043123704 в ООУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 328845 - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1, адреса: 65111, АДРЕСА_2) на користь управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси (код ЄДРПОУ 26302738, адреса: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95) боргу із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму 1 288 (одна тисяча двісті вісімдесят вісім) грн. 80 (вісімдесят) коп. на р/р 256043123704 в ООУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 328845.
Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Я.В. Балан