м. Миколаїв.
14 квітня 2015 року справа № 814/592/15
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Єнтіна А.П., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1
доВідділу ДВС Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, вул. Пушкінська, 15, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500
третія особаРеєстраційна служба Вознесенського МУЮ Миколаївської області, вул. Пушкінська, 4, м. Вознесенськ,Миколаївська область,56500
прозобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу Державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області (далі-відповідач), за участю у справі третьої особи реєстраційної служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області з вимогами скасувати арешт накладений постановою Державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області від 08.06.2011 р. накладений на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2, який належить позивачу.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що накладений арешт перешкоджає позивачу вільно користуватись та розпоряджатись нерухомим майном, що йому належить.
Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач та третя особа заперечень проти позову до суду не надали.
Справа розглядається в порядку письмового провадження.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
При розгляді справи судом встановлено, що відповідно до рішення Вознесенського міськрайонного суду від 30.05.2012 р. позивач є співвласником житлового будинку АДРЕСА_2, якому належить 1/2 частина будинку.
При реєстрації нерухомого майна у реєстраційній службі Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області позивачу стало відомо, що на належне йому майно постановою Державної виконавчої служби від 08.06.2001 р. накладено арешт.
Вищезазначений запис сформовано шляхом перенесення відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер: 3401374, 30.06.2006 року, реєстратор - Друга Вознесенська державна нотаріальна контора, предмет обтяження - все майно, яке належить ОСОБА_1.
21.10.2014 р. позивач звернувся до Державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області з листом про надання інформації на підставі якого виконавчого документа була винесена постанова про арешт майна від 08.06.2001 р, видавником якої є Вознесенська державна виконавча служба.
27.10.2014 р. за Вих. №17809 позивач отримав лист від відповідача, в якому зазначено, що до архіву ВДВС Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області виконавчі провадження про стягнення боргів з ОСОБА_1, які знаходилися на виконанні в Вознесенській державній виконавчій службі за період з 1999 по 2007 рік не передавались. За період з 2007 року по 2014 рік арешт на майно ОСОБА_1 державними виконавцями ВДВС Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області не накладався та відповідні постанови не виносилися.
Також, згідно листа державного архіву Миколаївської області за №1455/01-21 від 06.11.2014 р. в архіві відсутні будь-які документи щодо накладення заборони на належне майно позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно із ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Стаття 60 Закону № 606-XIV "Про виконавче провадження" визначає порядок зняття арешту з майна:
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Зазначені у цій статті постанови можуть бути оскаржені сторонами в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Зважаючи на давність, відсутність зацікавленості будь-кого з кредиторів позивача, державних органів, суд дійшов висновку про скасування арешту.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача частково обґрунтовані, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати арешт накладений постановою Державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області від 08.06.2011 р. накладений на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_1.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Суддя А. П. Єнтіна