10.3.4
Іменем України
30 липня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/682/15
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тихонова І.В.
при секретарі судового засідання - Олійник О.А.
за участі сторін:
представник позивача: Біріна К.Ю.,
відповідач: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 3379,78 грн., -
16 липня 2015 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 3379,78 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів з 24.09.2013. Відповідачем не було створено 1 робоче місце для інваліда та утворилася заборгованість за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі половини середньої річної заробітної плати в сумі 7145,46 грн. Частина адміністративно-господарських санкцій за звітній 2013 рік в загальній сумі 4740,00 грн., була сплачена відповідачем. Крім того, відповідно до ч.2 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Загальна сума пені складає 974,32 грн. Разом сума адміністративно - господарських санкцій та пені складає 3379,78 грн. на підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 адміністративно-господарську санкцію у сумі 2405,46 грн., та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 974,32 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємць ОСОБА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, зареєстрована у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів 24.09.2013 року за №2812, що підтверджується довідкою про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів (а.с.7).
Згідно інформації за показниками звіту 10-ПІ про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 рік, взятого з Єдиного інформаційного автоматичного банку даних (ЄІАБД) від 14.07.2015 по фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 11 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (осіб) - 1, фонд оплати праці штатних працівників складає 157,20 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника - 14290,91 грн. (а.с.8).
Оскільки відповідачем не було створено 1 робоче місце для інваліда, якого відповідно не працевлаштовано, то утворилася заборгованість за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі половини середньорічної заробітної плати в сумі 7145,46 грн.
Частина адміністративно-господарських санкцій за звітній 2013 рік в загальній сумі 4740,00 грн., була сплачена відповідачем, виходячи із розрахунку суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів (а.с.9).
Відповідно до ч.2. ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строку.
Загальна сума пені складає 974,32 грн, а саме:
- з 16.04.2014 по 23.04.2014 - 17,12 грн.;
- з 23.04.2014 по 15.05.2014 - 36,96 грн.;
- з 15.05.2014 по 26.06.2014 - 60,48 грн.;
- з 26.06.2014 по 10.07.2014 - 16,80 грн.;
- з 10.07.2014 по 20.08.2014 - 52,48 грн.;
- з 20.08.2014 по 14.07.2014 - 790,48 грн.
Разом сума адміністративно-господарських санкцій та пені складає 3379,78 грн. (а.с.9).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.
В ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.
З аналізу положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», що на підприємстві лежить лише обов'язок щодо подачі до державної служби зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.
Наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013 року затверджена форма статистичної звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій», яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.
Відповідачем, як встановлено судом, щомісячно протягом 2013 року подавалися звіти форми №3-ПН до Лисичанського міського центру зайнятості, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 21-32).
Відмов у працевлаштуванні інвалідів у 2013 році фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 не було.
Тобто відповідачем були виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів. Доказів, які б свідчили про те, що підприємець відмовив у прийнятті на роботу інвалідам, які були направлені центром зайнятості, позивачем не були представлені і у справі відсутні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 3379,78 грн., нормативно та документально не обґрунтовані, суперечать діючому законодавству, а тому не підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витратах судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому закономпорядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 30.07.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 03.08.2015 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 3379,78 грн., відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову складено в повному обсязі та підписано 03 серпня 2015 року.
Суддя І.В. Тихонов