ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-73/6280-2012 07.06.12
Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «ОСОБА_1 Україна»
до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 17 939,46 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: не з'явився;
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 07.06.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ТДВ «ОСОБА_1 Україна»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ВАТ «НАСК «Оранта»про відшкодування понесених витрат в порядку регресу за договором добровільного страхування наземного транспорту в розмірі 17 939,46 грн. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ТДВ «ОСОБА_1 Україна»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля -фізичній особі, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. ст. 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, з вини якого трапилось ДТП, що підтверджується постановою суду, була застрахована ВАТ «НАСК «Оранта»позивачем було направлено останньому заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 17 939,46 грн. в судовому порядку.
Відповідач заперечень на позовну заяву не подав, в письмових поясненнях не заперечував проти позовних вимог.
Ухвалою суду від 16.05.2012р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 07.06.2012р.
Представником позивача надано додаткові матеріали, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
19.06.2008р. між ТДВ «ОСОБА_1 Україна»страховик та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №200.0079626, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки Toyota Auris, 2008 р.в. державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Як вбачається з довідки №361 від 17.04.2009р., виданої ВДАІ з обслуговування м. Чернівці та АТІ при УМВС України в Чернівецькій області, 15.04.2009р. ОСОБА_3 керуючи автомобілем НОМЕР_2 та знаходячись на вул. Червоноармійській, 71 в м. Чернівці, заїжджаючи на стоянку не дотримав безпечної дистанції допустив зіткнення з автомобілем Toyota Auris, 2008 р.в. дн СЕ 4344 АЕ, що належав ОСОБА_2
Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.05.2009р. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
15.04.2009р. ОСОБА_2 звернулась до ТДВ «ОСОБА_1 Україна»з повідомленням про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
Відповідно до Висновку спеціаліста-автотоварознавця №4859/4/04/09 від 24.04.2009р., складеного судовим експертом ОСОБА_4, вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Auris, 2008 р.в. дн СЕ 4344 АЕ, пошкодженого у ДТП, яка мала місце 15.04.2009р., становить 19 410,95 грн.
19.06.2009р. ТДВ «ОСОБА_1 Україна»складено страховий акт №206-7814-09, згідно якого страхове відшкодування з врахуванням франшизи становить 17 939,46 грн.
Наказом директора департаменту врегулювання збитків ТДВ «ОСОБА_1 Україна»№206781409 від 01.07.2009р. прийнято рішення виплатити ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 17 939,46 грн.
Платіжним дорученням №7496 від 02.07.2009р. ТДВ «ОСОБА_1 Україна»виплатило ОСОБА_2 17 939,46 грн.
За приписами ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «НАСК «Оранта»за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВА 3638947, який діяв на 15.04.2009р., застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3
ТДВ «ОСОБА_1 Україна»направило ВАТ «НАСК «Оранта»регресну вимогу (вих. №Н-132/01 від 19.01.2012р.), якою просило останнього сплатити на свою користь 17 939,46 грн. шкоди в порядку регресу. Вимога не була задоволена.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Вина ОСОБА_3 який керував автомобілем НОМЕР_3, встановлена у судовому порядку та підтверджується постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.05.2009р.
Пунктом 37.4 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки Toyota Auris, дн. СЕ 4344 АЕ відповідно до положень Закону України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВА 3638947, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за полісом добровільного страхування наземного транспорту №200.0079626 від 19.06.2008р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25.11.2008р. (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа №48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як зазначалось вище, позивач звертався до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 17 939,46 грн.
Відповідач залишив претензію без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В письмових поясненнях відповідач не заперечував проти стягнення з нього 17 939,46 грн.
Враховуючи викладене, за встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність винної особи належить сума 17 939,46 грн. (яка підтверджена Висновком спеціаліста-автотоварознавця №4859/4/04/09 від 24.04.2009р.).
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та обмежується укладеним договором страхування.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТДВ «ОСОБА_1 Україна»підлягають задоволенню повністю.
Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з додатковою відповідальністю «ОСОБА_1 Україна»(04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10; ідентифікаційний код 32253696) 17 939,46 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 1609,50 грн. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Баранов Д.О.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.06.2012р.