ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-73/6123-2012 29.05.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»
до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4115,00 грн.
Суддя Баранов Д.О.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1034/2012 від 01.01.2012р.
від відповідача: не з'явився
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 29.05.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4115,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, виплачено страхове відшкодування в розмірі 4115,00 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України “Про страхування” та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-73/6123-2012, розгляд справи призначено на 29.05.2012 р.
У судове засідання 29.05.2012 р. представник позивача з'явився, подав для долучення до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали від 14.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-73/6123-2012. Подані представником позивача документи судом долучено до матеріалів справи.
Представник відповідача у судове засідання 29.05.2012 р. явку свого представника не забезпечив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали від 14.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-73/6123-2012 відповідач не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Суд дійшов висновку про розгляд справи по суті спору за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
19 березня 2008 року між ОСОБА_2 (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Просто-страхування»було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів серії АТК № 151376, відповідно до якого позивачем застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля марки «Mersedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1.
23 лютого 2009 р. о 13 год. 00 хв. громадянин України ОСОБА_3І, в м. Ужгороді на пл. Народна, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21104», державний номерний знак НОМЕР_2, виїжджаючи на вул. Гойди, не надав переваги в русі автомобілю НОМЕР_3 водій якого рухався по вул. Гойди з правого боку, внаслідок чого відбулося зіткнення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) транспортні засоби отримали механічні пошкодження, постраждалих немає.
Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 березня 2009 р. у справі № 3-963/09 гр. ОСОБА_3 притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Актом огляду транспортного засобу від 23.02.2009 р. визначено, що при огляді автомобіля марки «Mersedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1, виявлено деформацію переднього лівого крила, тріщина передньої лівої фари, пошкодження лакофарбового покриття переднього бамперу та деформація та тріщина накладки бамперу.
Згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком страхового відшкодування № 3023 від 22 квітня 2009 року вартість ремонту автомобіля марки «Mersedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 складає 4115,00 грн., що підтверджується товарним чеком від 20.03.2009 року, видатковою накладною № СТ-0000024 від 20.03.2009 року, рахунком-фактурою № СТ-0000055 від 20.03.2009 року.
Фактичний ремонт автомобіля було виконано фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (документи державної реєстрації наявні в матеріалах справи), що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № СТ-0000025 від 20 березня 2009 року.
13.04.2009 р. страхувальником було подано позивачу заяву про виплату страхового відшкодування.
Позивачем був складений та підписаний страховий акт від 22.04.2009 р., згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки «Mersedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 23 лютого 2009 року у м. Ужгороді, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 4115,00 грн.
В матеріалах справи наявний видатковий касовий ордер № 857 від 15.05.2009 року , згідно якого ОСОБА_5 виплачено страхове відшкодування на суму 4115,00 грн.
Згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована у Відкритому акціонерному товариству «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8522111.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням полісу № ВВ/8522111 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ 21104», державний номерний знак НОМЕР_2.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 на законних підставах керував автомобілем «ВАЗ 21104», державний номерний знак НОМЕР_2, в момент скоєння вищезазначеного ДТП, застраховано відповідачем, що підтверджується полісом № ВВ/8522111, відповідач зобов'язаний відшкодувати у повному обсязі шкоду, заподіяну позивачу, в межах ліміту відповідальності.
Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою від 05.03.2012 р. (вих. 04-1046) щодо відшкодування шкоди на суму 4115 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач відповіді на неї не надав, відшкодування не здійснив.
В ст. 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлюється, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно з полісом № ВВ/8522111 франшиза дорівнюється нулю, тому суд не бере до уваги положення ст. 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 4115 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код: 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, ідентифікаційний код: 24745673) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 4115 (чотири тисячі сто п'ятнадцять) грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
Суддя Баранов Д.О.
Повне рішення складено 05.06.2012 р.