Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" грудня 2010 р. Справа № 60/311-10
вх. № 10227/1-60
Суддя господарського суду Чистякова І.О.
при секретарі судового засідання Холодна Д.С.
за участю представників сторін:
прокурора - не з'явився
позивача - ОСОБА_1, довіреність №1 від 04.01.2010р.
1-го відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.12.2010р.
2-го відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали по справі за позовом Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Харківського обласного відділення, м. Харків
до 1. Відкритого акціонерного товариства "Ольга", м. Харків
2. Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель, м. Київ
про визнання недійсним протоколу, висновку, договору купівлі-продажу та стягнення 24 284 779,00 грн.
Заступник прокурора Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Харківського обласного відділення (позивач) до відповідачів - Відкритого акціонерного товариства "Ольга" та Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель про визнання недійсним протоколу засідання тендерного комітету Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №3/1 від 19.03.2008р. про здійснення закупівлі нежитлової будівлі шляхом застосування процедури закупівлі у одного виконавця, визнання недійсним висновку Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель №3/537-вс/л від 20.03.2008р. про встановлення можливості застосування процедури закупівлі в одного учасника, визнання недійсним договору купівлі - продажу №1624 від 28.03.2008р. нежитлових приміщень нежитлового будівлі: підвалу №1-:-37, першого поверху №1,19-:-49, другого поверху №1-:-32, третього поверху №1-:-33, четвертого поверху №1-:-33 в нежитловій будівлі літ. "Х-4", загальною площею 3959,1 кв.м., вартістю 24284779 грн., у тому числі ПДВ за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13, укладений між позивачем та 1-м відповідачем та стягнення з 1-го відповідача на користь позивача грошової суми у розмірі 24 284 779,00 грн. Крім того, прокурор просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, у тому числі грошові кошти 1-го відповідача у розмірі 24 284 779,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог заступник прокурора посилається на те, що під час проведення процедури закупівлі нежитлової будівлі, що є предметом спірного договору купівлі-продажу було порушено вимоги чинного на момент проведення закупівлі законодавства, а саме застосована процедура закупівлі у одного учасника, що не відповідає вимогам ч.2 ст. 33 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти" (далі-Закон) та є порушенням вимог ст. 2-1 цього Закону. Крім того, звіт ТОВ "Харків-експерт ЛТД" № А-96/03 від 19.03.2008 року, який було зроблено на замовлення 1-го відповідача не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, що вплинуло на достовірність оцінки, оскільки згідно з оцінкою ЗАТ "ХарківськийПромбудНДІпроект" та висновку спеціаліста-економіста ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса № 2564 від 08.04.2010 року, рецензії регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області № 04-2317 від 24.03.2010 р. вартість даних приміщень на момент їх придбання становила 3 383 000 грн. Також, у позовній заяві заступник прокурора посилається на те, що істотним порушенням вимог чинного законодавства під час проведеної процедури закупівлі нежитлової буділі та укладення оспорюваного договору купівлі-продажу є те, що висновок 2-го відповідача від 20.03.2008 р. № 3/357-вс, яким дозволено застосування процедури закупівлі в одного учасника, отримано позивачем наступного дня після прийняття тендерним комітетом рішення про проведення торгів, крім того, в переліку доданих документів до листа в Міжвідомчу комісію з питань державних закупівель відсутній витяг з тематичного каталогу учасників процедур закупівель, який видає ОСОБА_3 України, однак в тендерних документах 1-го відповідача наявний оригінал "Інформації про наявність учасника в тематичному каталозі учасників процедур закупівель" без зазначення дати видачі. Також, заступник прокурора зауважує на розбіжності в частині визначення предмету закупівлі. З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст. 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", ст. 207 Господарського кодексу України заступник прокурора вважає наявними правові підстави для задоволення його позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 листопада 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, призначено її розгляд на 13 грудня 2010 року о 11:20 годині та клопотання заступника прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, у тому числі грошові суми 1-го відповідача у розмірі 24 284 779,00 грн. прийнято до розгляду.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102207507899.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує позов заступника прокурора, просить суд його задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві. Надав 13 грудня 2010 року супровідним листом (вх. №27525) копію довіреності №1 від 04.01.2010р. та 10 грудня 2010 року надав додаткові документи згідно супровідного листа (вх. №31573), які були долучені судом до матеріалів справи.
13 грудня 2010 року позивач надав доповнення до позовної заяви (вх. №27520), відповідно до яких просить суд залучити до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Харків - експерт ЛТД" та визнати висновки про вартість об'єкту оцінки нежитлових приміщень нежитлової будівлі: підвалу №1-:-37 загальною площею 592,8 кв.м., першого поверху №1, 19-:-49 загальною площею 687,6 кв.м., другого поверху №1-:-32 загальною площею 968,8 кв.м., третього поверху №1-:-33 загальною площею 8612 кв.м., четвертого поверху №1-:-33 загальною площею 848,7 кв.м. в нежитловій будівлі літери "Х-4", загальною площею 3959,1 кв.м., що розташована за адресою: м.Харків, вул.Морозова, 13, викладені в Звіті про оцінку вартості майна №А-96/03 від 19.03.2008 року необ'єктивними.
В обгрунтування доповнень позивач зазначає про те, що 1-ий відповідач та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Харків - експерт ЛТД" навмисно ввели позивача в оману щодо вартості предмета спірного договору купівлі-продажу, та така вартість не відповідає дійсної вартості цього майна на час укладення спірного договору.
Суд, дослідивши дані доповнення до позовної заяви, відмовляє у їх прийнятті виходячи з наступного.
Відповідно до ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких грунтується вимога позивача.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких грунтується вимога позивача.
Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві - така дія кваліфікується як зміна предмета позову.
Таким чином, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, а не заявлення інших нових вимог з інших підстав, що фактично є звернення до суду з новою позовною заявою, яке провадиться за загальними правилами подання позовів.
Оскільки в даному випадку нові позовні вимоги були заявлені не до тих же самих сторін, не пов'язані підставами виникнення та поданими доказами з раніше заявленимим вимогами, суд не вбачає правових підстав для прийняття до розгляду доповнення до позову, оскільки не підпадає під таке законодавче визначення.
Крім того, суд зазначає, що вимоги, заявлені у доповненні до позовної заяви не підлягають розгляду в господарських судах України.
Відповідно до статті 12 ГПК України, предметом розгляду у господарських судах можуть бути спори про визнання недійсними актів.
В розумінні статті 12 ГПК України, юридичним актом є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), визначеної законом, який має точно визначений зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів.
Згідно частини 3 статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Аналіз положень Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (ст. 12 ) свідчить про те, що висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу, який може бути предметом оскарження в господарському суді.
Оспорюваний висновок про вартість об'єкту оцінки майна не спрямований на регулювання певних відносин, не породжує конкретно визначених правових наслідків для суб'єктів відносин, не має юридично обов'язкового характеру для суб'єкта правовідносин, отже наведеним ознакам акту не відповідає.
Ні нормами Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", ні інших законів оскарження такого акта та висновків, викладених в акті в судовому порядку не передбачено.
Таким чином, вищезазначений висновок не є актом в розумінні статті 12 ГПК України та, відповідно до статті 32 та статті 42 ГПК України є одним з письмових доказів по конкретній справі.
Також, 13 грудня 2010 року позивач надав клопотання (вх. №27519) про витребування у Управління Служби безпеки України в Харківській області документів, а саме звіту про оцінку вартості майна (нежитлових приміщень в літ. "Х-4", загальною площею 3959,1 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13), наданий Закритим акціонерним товариством Проектний та науково - дослідний інститут "Харківський ПромбудНДІпроект", висновку спеціаліста - економіста ХНДІСЕ ім. Бокаріуса №2564 від 08.04.2010р. та рецензії Регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області на звіти про оцінку вартості, наданих Закритим акціонерним товариством Проектний та науково - дослідний інститут "Харківський ПромбудНДІпроект" та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Харків - експерт ЛТД".
В обгрунтування зазначеного клопотання позивач посилається на те, що вказані документи знаходяться в Управлінні Служби безпеки України в Харківській області та позивачу їх не було надано, що підтверджується листом №70/8-6950 від 11.08.2010р.
Суд, розглянувши дане клопотання, відхилив його з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.
Позивачем у клопотанні не обгрунтовано обставин, що перешкоджають наданню відповідних документів, підстав, з яких вбачається, що ці докази є в Управлінні Служби безпеки України в Харківській області, та не надано документального підтвердження того, що вказана особа відмовляє позивачу у наданні цих документів.
Представник 1-го відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. №27522), а саме зазначає, що висновок 2-го відповідача, який отримано позивачем наступного дня після прийняття тендерним комітетом рішення про проведення торгів не є порушенням вимог законодавства, оскільки строки отримання висновку не встановлені та прокурором не обгрунтовано, яку саме норму закону порушено при наданні висновку. 1-й відповідач також зазначає про відсутність у матеріалах справи матеріалів перевірки КРУ у Харківській області, посилання прокурора на порушення вимог нормативно - правових актів з оцінки майна у звіті про оцінку майна не обгрунтовані, лист КРУ, яким обгрунтовується припущення порушення у звіті ТОВ "Харків - експерт ЛТД", не є належним доказом. Крім того, 1-й відповідач зазначає про відсутність відношення до капітального ремонту нежитлових приміщень, оскільки не має обов'язків його проводити.
Суд наданий відзив долучає до матеріалів справи.
Крім того, представник 1-го відповідача надав 13 грудня 2010 року супровідним листом (вх. №27524) довіреність від 01.12.2010р., яка судом долучається до матеріалів справи.
Також, представник 1-го відповідача надав клопотання про заміну 1-го відповідача у справі його правонаступником (вх. №27523) та просить суд відкласти розгляд справи. В обгрунтування даного клопотання 1-й відповідач посилається на зміну організаційно - правової форми та перетворення на товариство з обмеженою відповідальністю. До клопотання 1-м відповідачем надано копію довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на 1-го відповідача та довіреність від 01 грудня 2010 року.
Відповідно до ст.25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення).
Відповідно до статті 59 Господарського кодексу України реорганізація може проводитися шляхом: злиття, приєднання, поділу та перетворення. У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття. У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання. У разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта. У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.
Крім того, згідно ч.1 ст. 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.
Як вбачається з довідки АА №320307 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України організаційно - правова форма 1-го відповідача є ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю, а тому в контексті ст.25 Господарського процесуального кодексу України та ст.59 Господарського кодексу України є підставою для заміни сторони позивача його правонаступником.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання 1-го відповідача про заміну 1-го відповідача на правонаступника - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Ольга" (ідентифікаційний код 30236375) та задовольнити клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник 2-го відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не представив.
До господарського суду Харківської області 08 грудня 2010 року повернулась ухвала господарського суду Харківської області від 25 листопада 2010 року про порушення провадження у справі, яку було направлено відповідачу на адресу: 61025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 11. Ухвалу повернуто з відміткою поштового відділення зв'язку "адресат вибув".
Суд, розглянувши матеріали справи, встановив про необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Контрольно - ревізійне управління у Харківській області Головного контрольно - ревізійного управління в Україні, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
Враховуючи те, що заступник прокурора у позовній заяві в обгрунтуванння заявлених позовних вимог, крім іншого, посилається на ту обставину, що Контрольно-ревізійне управління у Харківській області Головного контрольно - ревізійного управління в Україні, провело виїзну перевірку державних закупівель в Харківському обласному відділенні Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.01.2008 р. по 01.10.2010 р., вході якої були виявлені порушення законодавства про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, під час проведення закупівлі нежитлової будівлі, яка є предметом оспорюваного договору, суд дійшов до висновку, що рішення по справі може вплинути на права та обов'язки цієї особи, тому наявні правові підстави для залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, та суд зобов'язує заступника прокурора направити копію позовної заяви та доданих до неї документів третій особі, докази направлення надати до судового засідання.
Розглянувши клопотання заступника прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, у тому числі грошові суми 1-го відповідача у розмірі 24 284 779,00 грн., суд відмовляє у його задоволенні виходячи з наступного.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За приписами статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.
Відповідно до приписів вищезазначеної статті не допускається одночасне накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу.
Крім того, суд також зазначає, що вибір способу забезпечення позову залежить від суті позовних вимог. Так, у позові про стягнення грошей слід застосовувати накладення арешту на кошти. Арешт на майно треба застосовувати тоді, коли кошти в боржника відсутні, а тому виконання рішення про стягнення коштів неможливо. Не допускається застосування заходів забезпечення позову, які не пов'язані із заявленими вимогами.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову, а також ймовірність припущення, що майно (грошові кошти), які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Вирішуючи це клопотання суд також враховує Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” та Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову”, де зокрема, звертається увагу судів на наступне. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Обов'язок доказування та надання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення, у даному разі це стосується заступника прокурора та позивача.
Заступником прокурора у позовній заяві, в якій викладено вищезазначене клопотання не наведено та документально не обґрунтовано наявність обставин, які можуть в подальшому утруднити виконання рішення господарського суду, існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів та інше.
Приймаючи до уваги неявку у судове засідання прокурора та 2-го відповідача, заміною 1-го відповідача на його правонаступника та задоволене клопотання 1-го відповідача про відкладення розгляду справи, залучення до участі у справі третьої особи, враховуючи принцип змагальності сторін, те, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також те, що сторонами не було виконано вимоги ухвали господарського суду Харківської області від 25 листопада 2010 року щодо надання витребуваних доказів, які мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору, суд дійшов висновку, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, в зв'язку з чим суд, вважає доцільним відкласти розгляд справи.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 104, 108 Цивільного кодексу України, ст.59 Господарського кодексу України, ст.ст. 12, 22, 25, 27, 38, 66, 67, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Відмовити позивачу у прийнятті доповнення до позовної заяви (вх. №27520).
2. Клопотання позивача про витребування документів - відхилити.
3. Клопотання відповідача про заміну 1-го відповідача його правонаступником - задовольнити.
4. Замінити 1-го відповідача - Відкрите акціонерне товариства "Ольга" на його правонаступника - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Ольга" (ідентифікаційний код 30236375).
5. Клопотання 1-го відповідача про відкладення розгляду справи - задовольнити.
6. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Контрольно - ревізійне управління у Харківській області Головного контрольно - ревізійного управління в Україні (61022, м. Харків, Держпром, 4, під. 11, ідентифікаційний код 21266914).
7. Зобов'язати заступника прокурора направити копію позовної заяви та доданих до неї документів третій особі, докази направлення надати до судового засідання.
8. В задоволенні клопотання про забезпечення позову - відмовити.
9. Розгляд справи №60/311-10 відкласти на "10" січня 2011 р. о 11:00
10.Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, площа Свободи 5, 8-й під'їзд, 3-й поверх, кабінет № 319.
11. Зобов'язати сторони та прокурора за три дні до судового засідання подати до господарського суду:
Прокурору та позивачу - виконати вимоги попередньої ухвали.
2-му відповідачу - відзив на позовну заяву, його нормативне та документальне обгрунтування, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (від державного реєстратора) про державну реєстрацію станом на момент розгляду справи (грудень 2010 р.), установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію, докази про призначення керівника на займану посаду, довідку про розрахункові рахунки в установах банку.
1-му відповідачу - виконати вимоги попередньої ухвали.
Третій особі - письмові пояснення відносно поданого позову.
Попередити учасників судового процесу:
- усі учасники судового процесу зобов'язані подавати адресовані суду документи завчасно: або за три дні до дати судового засідання через канцелярію суду, або поштою з урахуванням часу поштового перебігу та часу обробки кореспонденції службою діловодства суду;
- письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст.36 ГПК України). В разі подання копії документу вона повинна бути засвідчена відповідно до вимог чинного законодавства України (Закону України "Про нотаріат", Закону України "Про адвокатуру" або ін. Відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації іншої юридичної особи (ФОП - за наявності);
- представники сторін повинні мати паспорт, довіреність, а в необхідних випадках документ, що посвідчує їх службове становище.
12. Сторонам направити своїх повноважних представників у судове засідання.
13. Попередити прокурора та сторони, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Чистякова І.О.
справа №60/311-10