Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" червня 2010 р. Справа № 60/249-09
вх. № 9215/4-60
Суддя господарського суду: Чистякова І.О.
при секретарі судового засідання: Холодна Д.С.
За участю представників сторін:
заявника (стягувача) - ОСОБА_1, довіреність №3449 від 05.11.2009р.
1-го боржника - не з'явився
2-го боржника - не з'явився
органу ВДВС - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Публічного Акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "ОСОБА_2 Аваль", м. Харків (стягувач) на дії органу Державної виконавчої служби по справі за позовом Публічного Акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ВАТ "ОСОБА_2 Аваль", м. Харків
до 1. Акціонерного товариства "Агросервіс-Україна", м. Харків
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківміськбуд", м. Харків
про стягнення 2998102,07 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 09 грудня 2009 року позов задоволено повністю в сумі 2991216,28 грн., стягнуто солідарно з Акціонерного товариства "Агросервіс Україна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківміськбуд" на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ВАТ "ОСОБА_2 Аваль" суму заборгованості за несплаченим векселем у розмірі 2904500,00 грн., відсотки у розмірі 84716,28 грн., витрати, пов'язані з опротестуванням векселя серії АА №1438740 у розмірі 2000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Публічним Акціонерним товариством "ОСОБА_2 Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "ОСОБА_2 Аваль" (стягувач) до господарського суду Харківської області подано скаргу на дії органу Державної виконавчої служби (вх. № 102), відповідно до якої стягувач просить суд визнати дії державного виконавця Московського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 щодо винесення постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.03.2010р. щодо заяв Банку на примусове виконання наказів господарського суду Харківської області від 22.12.2009р. №60/249-09 незаконними та зобов'язати державного виконавця Московського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 прийняти до виконання та виконати виконавчі документи - накази господарського суду Харківської області від 22.12.2009р. №60/249-09 шляхом винесення постанов про відкриття виконавчого провадження щодо наказів суду. В обгрунтування даної скарги заявник посилається зокрема на те, що державний виконавець порушив строки для відкриття або відмови у відкритті виконавчого провадження, які зазначені у ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" та безпідставно виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, незважаючи на те, що накази суду видані на виконання рішення господарського суду Харківської області від 09 грудня 2009 року по справі № 60/249-09 з додержанням вимог ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", що, на думку заявника, є умисним затягуванням державною виконавчою службою строку здійснення виконавчого провадження та негативно впливає на економічне становище заявника.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 травня 2010 року прийнято скаргу Публічного Акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "ОСОБА_2 Аваль" (стягувач) на дії органу Державної виконавчої служби (вх. №102 від 18.05.2010р.) до розгляду, розгляд призначено на "08" червня 2010 р. о 10:20.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 червня 2010 року розгляд скарги було відкладено на 18 червня 2010 року о 15:00.
Стягувач надав уточнення до скарги на дії органу Державної виконавчої служби (вх. №13322), відповідно до яких просить суд визнати дії Московського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.03.2010р. щодо заяв Банку на примусове виконання наказів господарського суду Харківської області від 22.12.2009р. №60/249-09 незаконними та зобов'язати Московський відділ ДВС Харківського міського управління юстиції прийняти до виконання та виконати виконавчі документи - накази господарського суду Харківської області від 22.12.2009р. №60/249-09 шляхом винесення постанов про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 червня 2010 року прийнято уточнення до скарги до розгляду та продовжено розгляд справи з їх урахуванням, розгляд скарги по справі №60/249-09 відкладено на "30" червня 2010 р. о 10:00.
Представник стягувача підтримує заявлену скаргу, просить суд її задовольнити на підставах, викладених у скарзі та уточненнях до неї.
Представники боржників та представник органу Державної виконавчої служби у призначене судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином, відзив на скаргу не надали.
Враховуючи те, що ч.2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, суд вважає за можливе розглянути скаргу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали скарги, вислухавши пояснення представника стягувача та перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Відкрите акціонерне товариство "ОСОБА_2 Аваль" в особі Харківської обласної Дирекції ВАТ "ОСОБА_2 Аваль" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Агросервіс-Україна" (1-ий відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківміськбуд" (2-й відповідач) про солідарне стягнення заборгованості за несплаченим векселем у розмірі 2932500,00 грн., відсотків у сумі 69872,53 грн. та суми витрат, пов'язаних з опротестуванням векселя у розмірі 2000,00 грн.
30.11.2009 р. позивачем було надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшив розмір позовних вимог до 2998102,07 грн., та просив суд стягнути солідарно з відповідачів 2919500,00 грн. заборгованості за несплаченим векселем, у зв'язку з частковим погашенням заборгованості за несплаченим векселем, 76602,07 грн. відсотків, нарахованих станом на 20.11.2009 р., 2000,00 грн. витрат, пов'язаних з опротестуванням векселя, 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.12.2009р. прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 15276 від 30.11.2009 р.), продовжено розгляд справи з урахуванням цих уточнень. Крім того, цією ухвалою господарський суд Харківської області задовольнив клопотання позивача про уточнення його найменування та визнав позивачем у справі - Публічне Акціонерне товариство "ОСОБА_2 Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ВАТ "ОСОБА_2 Аваль".
08.12.2009 р. позивач знову надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої збільшив розмір позовних вимог по відсотках за векселем до 84716,28 грн. та зменшив розмір позовних вимог по заборгованості за несплаченим векселем до 2904500,00 грн., в іншій частині позовні вимоги залишив без змін.
Рішенням господарського суду Харківської області від 09 грудня 2009 року прийнято заяву про уточнення позовних вимог від 08.12.2009 р. до розгляду та продовжено розгляд справи з її урахуванням, позов задоволено повністю в сумі 2991216,28 грн., стягнуто солідарно з Акціонерного товариства "Агросервіс Україна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківміськбуд" на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ВАТ "ОСОБА_2 Аваль" суму заборгованості за несплаченим векселем у розмірі 2904500,00 грн., відсотки у розмірі 84716,28 грн., витрати, пов'язані з опротестуванням векселя серії АА №1438740 у розмірі 2000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
22 грудня 2009 року господарським судом Харківської області було видано 4 накази на виконання рішення господарського суду Харківської області від 09 грудня 2009 року по справі № 60/249-09 про стягнення солідарно з Акціонерного товариства "Агросервіс Україна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківміськбуд" на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ВАТ "ОСОБА_2 Аваль" суму заборгованості за несплаченим векселем у розмірі 2904500,00 грн., відсотки у розмірі 84716,28 грн., витрати, пов'язані з опротестуванням векселя серії АА №1438740 у розмірі 2000,00 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Другий відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням, подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2010 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківміськбуд" залишено без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 09.12.2009р. - без змін.
Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" та ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) в Україні покладається на державну виконавчу службу.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закону України "Про виконавче провадження".
Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 7 Закону України "Про виконавчу службу", зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження" - використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.
В силу ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" судові накази відносяться до виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою.
Як вбачається із матеріалів справи 29 грудня 2009 року стягувач звернувся до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції із відповідними заявами про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказів господарського суду Харківської області від 22 грудня 2009 року по справі №60/249-09.
Судом встановлено, що державним виконавцем Московського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції 20 січня 2010 року було винесено постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), в яких державний виконавець зазначає, що у виконавчому документі зазначено кілька боржників, що порушує вимоги п.2 ст. 368 ЦПК України. А саме, за кожним рішенням, яке набрало чинності, за заявою осіб, на користь яких воно укладено, видається один виконавчий документ, якщо рішення ухвалено проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих документів.
03 березня 2010 року стягувач повторно звернувся до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції з заявами про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказів господарського суду Харківської області від 22 грудня 2009 року по справі №60/249-09.
22 березня 2010 року державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було вдруге винесено постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) серії ВП №№ 18196845, 18196770, 18196890, 18196708. Підставою відмови у відкритті виконавчого провадження державний виконавець зазначає те, що відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, якщо в рішенні суду прийнято на користь декілької позивачів або проти декількох відповідачів, якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню по даному наказу. Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі повинно бути зазначено найменування стягувача і боржника, їх місцезнаходження. Таким чином Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено множинність сторін в одному виконавчому документі.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним у скарзі стягувача обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Ст. 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно ч.1 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
Пунктом 4 ч.1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання чинності рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.
Відповідно до ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.
Ця норма пов'язана з нормою ст. 23 ГПК України, згідно з якою позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.
Водночас, слід мати на увазі, що коли має місце процесуальна співучасть на стороні позивача чи відповідача, видається один наказ на стягнення всієї суми.
Інститут процесуальної співучасті виникає як наслідок існування множинності осіб у матеріальному правовідношенні на стороні боржника чи кредитора. Це може бути пов'язане з солідарною відповідальністю осіб у зобов'язанні.
На виконання рішення господарського суду Харківської області від 09 грудня 2009 року по справі № 60/249-09 судом 22 грудня 2009 року було видано відповідні накази на стягнення солідарно з відповідачів заборгованості згідно резолютивної частини рішення. Дані накази відповідають вимогам ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження".
Суд зазначає, що виконання рішення господарських судів, на підставі наказів, виданих згідно вимог господарського процесуального законодавства та Закону України "Про виконавче провадження", не можуть регулюватись цивільно - процесуальними нормами, зокрема п.2 ст. 368 Цивільно - процесуального кодексу України, тому постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 20 січня 2010 року не відповідають вимогам чинного законодавства та винесені безпідставно.
Частина 1 ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” встановлює, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Статтею 26 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону;
7) наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Судом встановлено, що наявність двох боржників у наказах господарського суду Харківської області не є іншими обставинами, що виключають здійснення виконавчого провадження згідно п.7 ч.1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до змісту статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 3.8.1. Інструкції про проведення виконавчих дій №74/5 від 15.12.1999 р. державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення.
Як вбачається з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №№611630, 611629 та копій наказів від 22.12.2009 р. місцезнаходженням 1-го та 2-го боржників є однакові адреси: АДРЕСА_1, а тому посилання державного виконавця у постановах про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) серії ВП №№ 18196845, 18196770, 18196890, 18196708 від 22 березня 2010 року на ч.4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України в даному випадку є безпідставним, оскільки боржники мають однакову юридичну адресу і виконання судового рішення буде проводитися в одному місці.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" місцезнаходження боржника зазначається у виконавчому документі.
Стаття 20 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Отже, зазначені накази було пред'явлено стягувачем до виконання до органу державної виконавчої служби за місцем знаходження боржників.
У статті 20-1 Закону України "Про виконавче провадження" визначається підвідомчість відділу (підрозділу) примусового виконання рішень органів державної виконавчої служби, а саме на підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції покладається виконання рішень:
1) за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів державної влади, місцеві суди, міські або районні ради чи районні державні адміністрації, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, а також інші територіальні підрозділи органів державної влади;
2) за якими підлягає стягненню сума боргу від п'яти до десяти мільйонів гривень або еквівалента сума в іноземній валюті.
Як вбачається з матеріалів справи боржники не відносяться до органів державної влади зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 20-1 вищевказаного закону, сума боргу яка підлягає стягненню за наказами від 22.12.2009р. по справі №60/249-09 загалом складає 2991216,28 грн., за таких підстав ані за суб'єктним складом, ані за розміром суми підлягаючої до стягнення боржники не підпадають до підвідомчості відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Отже, зазначені накази було пред'явлено стягувачем до виконання до органу державної виконавчої служби за належною підвідомчістю.
Відповідно до ч.1, ч.2, ч.4 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення. У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів або боржників. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або може доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників.
Таким чином, посилання державного виконавця у вищезазначених постановах як на підставу відмови у відкритті виконавчого провадження на те, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено множинність сторін в одому виконавчому документі є безпідставним та такий висновок грунтується на помилковому розумінні чинного законодавства.
Крім того, суд також зазначає, що зазначення в одному наказі декількох боржників, які солідарно відповідають перед стягувачем та місцезнаходження яких є однакова юридична адреса не перешкоджає проведенню виконавчих дій органом державної виконавчої служби відносно двох боржників.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вищевикладене, аналізуючи норми Закону України "Про виконавче провадження" суд приходить до висновку, що викладені у скарзі доводи стягувача щодо порушення Московським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції приписів Закону України "Про виконавче провадження" по відмові у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказів господарського суду Харківської області по справі №60/249-09 від 22.12.2009р., що призвело до порушення гарантованих Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження" прав та законних інтересів стягувача, підтверджені належними та допустимими доказами, обгрунтовані та відповідають чинному законодавству, а тому скарга стягувача на дії Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 3, 5, 7, 11, 18, 19, 20, 20-1, 24, 26 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу", ст.ст. 33, 86, 117, 1212 ГПК України,
Задовольнити скаргу стягувача на дії Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.
Визнати незаконними дії Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо винесення постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.03.2010р. щодо заяв Банку на примусове виконання наказів господарського суду Харківської області від 22.12.2009р. №60/249-09.
Зобов'язати Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції прийняти до виконання та виконати виконавчі документи - накази господарського суду Харківської області по справі № 60/249-09 від 22.12.2009р. шляхом винесення постанов про відкриття виконавчого провадження.
Суддя Чистякова І.О.
справа №60/249-09