Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" лютого 2010 р. Справа № 60/313-09
вх. № 10549/1-60
Суддя господарського суду Чистякова І.О.
при секретарі судового засідання Холодна Д.С.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 12.02.2010р.
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центр економічних досліджень і управлінського консультування "Консульт", м. Харків
до Приватної фірми "Кібела", м. Мерефа
про стягнення 613,34 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю Центр економічних досліджень і управлінського консультування "Консульт" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Приватної фірми "Кібела" основної суми заборгованості у розмірі 595,00 грн. та пені у розмірі 16,14 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №1097/10/08 від 03.10.2008р. в частині оплати за поставлену продукцію за видатковими накладними, з урахуванням чого виникла вищезазначена заборгованість та нараховано пеню.
Окрім того, позивач у позовній заяві та у клопотанні про забезпечення позову, доданому до позовної заяви просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову та на рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 грудня 2009 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 01 лютого 2010 року о 11:40 годині.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 лютого 2010 року розгляд справи було відкладено на 15 лютого 2010 року о 12:00.
Представник позивача 15 лютого 2010 року надав заяву про зміну підстави позову по справі №60/313-09 (вх. №2897), відповідно до якої зазначає, що поставка товару відповідачу була здійснена на підставі усного правочину, а не на підставі договору поставки від 03.10.2008р., а також надав 15 лютого 2010 року уточнення (збільшення) позовних вимог до позову про стягнення заборгованості (вх. №2898), відповідно до яких збільшив розмір позовних вимог до 630,09 грн., а саме просить суд стягнути з відповідача основну суму заборгованості у розмірі 595,00 грн., 3% річних у розмірі 17,85 грн. та інфляційні втрати у розмірі 17,24 грн.
Враховуючи, що згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд вважає, що зміна підстави позову та збільшення розміру позовних вимог не суперечать інтересам сторін та діючому законодавству, тому приймаються судом та суд продовжує розгляд справи з урахуванням цих уточнень.
Крім того, представником позивача 15 лютого 2010 року супровідним листом вх. № 2989 було надано довіреність від 12 лютого 2010 року, копію довіреності №2/820 від 17.11.2008р., копію акту прийомки товарів від 17.11.2008р., копію довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на позивача, копію статуту позивача, копію свідоцтва про державну реєстрацію позивача, копію наказу №19б від 01.11.1994р., копію протоколу №3 від 01.11.1994р., копію акту звірки взаєморахунків за 01.01.2008р. - 31.12.2009р., копію поштового чеку та опису та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на позивача та відповідача.
Суд дані документи приймає та долучає до матеріалів справи.
Розглянувши клопотання позивача про накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову, що можуть знаходитись на р/р 26007026814305 в відділенні №2 ВАТ "Укрексімбанк" філії м. Харкова, МФО 351618, код 30035446 чи інших рахунках відповідача, а також накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу, суд прийшов до висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного.
Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За приписами статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Вирішуючи це клопотання суд також враховує Роз'яснення ВАСУ від 23.08.94р. №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” та Інформаційний лист ВГСУ від 12.12.2006 р. №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову ”, де зокрема, звертається увагу судів на наступне. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006р. № 9, розглядаючи заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Позивачем не було доведено суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, крім того, вибір способу забезпечення позову залежить від суті позовних вимог, так, у позові про стягнення грошей може застосовуватися накладення арешту на кошти, що належать відповідачу, а у разі відсутності коштів застосовуватися арешт на майно.
Однак, позивачем недостатньо обґрунтовано необхідність забезпечення позову. За таких обставин суд відмовляє в задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду відповідач 15 лютого 2010 року надав відзив на позовну заяву (вх. №2894), відповідно до якого вказує на відсутність в матеріалах справи замовлень відповідача, документів згідно п.2.7. Договору, з урахуванням чого відповідача вважає про відсутність підтвердження існування у відповідача заборгованості в сумі 595,00 грн.
Також через канцелярію суду 15 лютого 2010 року надійшла довідка про банківські реквізити відповідача (вх. №2942) та супровідним листом вх. № 2902 відповідач надав копію свідоцтва про державну реєстрацію відповідача та копію наказу №48-К від 11.12.2009р. Суд долучає дані документи до матеріалів справи.
Окрім того, відповідачем 15 лютого 2010 року було надано клопотання про витребування доказів (вх. №2895 від 15.02.2010р.), відповідно до якого відповідач просить суд витребувати у позивача належні докази на підтвердження існування господарського зобов'язання у ПФ "Кібела" по сплаті грошової заборгованості на суму 595,00 грн. згідно договору поставки №1097/10/08 від 03.10.2008р., оригінали або належним чином завірені копії замовлень ПФ "Кібела" на поставки товару по видатковим накладним РнЛ-000904 від 17.11.2008р. та РнЛ-000872 від 17.11.2008р., оригінали або належним чином завірені копії документів, які підтверджують якість товару, поставленого по видатковим накладним РнЛ-000904 від 17.11.2008р. та РнЛ-000872 від 17.11.2008р., а саме: сертифікати якості на цей товар та оригінали або належним чином завірені копії товарно - транспортних накладних на поставки товару в період по видатковим накладним РнЛ-000904 від 17.11.2008р. та РнЛ-000872 від 17.11.2008р. В обгрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на те, що доказів поставки товару на підставі спірного товару не надано, тому просить суд витребувати документи зазначені у п.1.3. Договору замовлення та п.2.7. Договору товарно - транспортні накладні, документи, які підтверджують якість товару.
Суд, розглянувши дане клопотання, встановив наступне.
Згідно ч. 3 ст. 38 ГПК України, сторона, прокурор, які порушують клопотання перед господарським судом про витребування доказів, повинні докладно зазначити: який доказ вимагається, підстави, з яких вони вважають, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть підтвердити ці докази.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990р. №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції" суд витребує докази у разі виникнення у учасників судового процесу труднощів в поданні додаткових доказів.
Позивачем було змінено підставу позову, а саме позивач вказує на поставку товару на підставі усного правочину, а тому витребування доказів на підтвердження існування зобов'язання відповідача по сплаті грошової заборгованості згідно договору поставки №1097/10/08 від 03.10.2008р., замовлення, документи, що підтверджують якість товару, поставленого за спірним договором та товарно - транспортні накладні суд вважає недоцільно, з урахуванням чого суд відмовляє в задоволенні даного клопотання.
15 лютого 2010 року через канцелярію суду надійшло клопотання відповідача (вх. №2940) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представника відповідача бути присутнім на судовому засіданні через необхідність бути присутнім на засіданні господарського суду Харківської області, призначеному на цей же час.
Суд, розглянувши дане клопотання, визнав його таким, що не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та задовольнив його.
Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 15 лютого 2010 року строк вирішення спору було продовжено за межами 2-х місячного строку, встановленого ч.1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України до 16 березня 2010 року.
Приймаючи до уваги неявку у судове засідання відповідача, задоволене клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, необхідність витребування додаткових доказів, а також те, що сторонами не було виконано вимоги ухвали господарського суду Харківської області від 01 лютого 2010 року щодо надання витребуваних доказів, які мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору, суд дійшов висновку, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, в зв'язку з чим суд, вважає доцільним відкласти розгляд справи.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 38, 77, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України,-
1. Відмовити в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.
2. Заяву позивача про зміну підстави позову по справі №60/313-09 (вх. №2897) прийняти до розгляду та продовжити розгляд справи з її урахуванням.
3. Прийняти уточнення (збільшення) позовних вимог (вх. №2898 від 15.02.2010р.) до розгляду та продовжити розгляд справи з їх урахуванням.
4. Відмовити в задоволенні клопотання позивача (вх. №2895 від 15.02.2010р.) про витребування доказів.
5. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх. №2940 від 15.02.2010р.) - задовольнити.
6. Розгляд справи №60/313-09 відкласти на "10" березня 2010 р. о 12:00
7. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, площа Свободи 5, 8-й під'їзд, 2-й поверх, кабінет № 232.
8. Зобов'язати сторони за три дні до судового засідання надати до суду:
Позивачу - докази, що підтверджують викладені у позовній заяві обставини, докази направлення відповідачу заяви про зміну підстави позову та уточнення (збільшення) позовних вимог, податкові накладні на поставлений товар.
Відповідачу - відзив на позовну заяву з урахуванням зміни підстави позову та уточнення (збільшення) позовних вимог, при наявності заперечень їх правове та документальне обгрунтування, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (від державного реєстратора) про державну реєстрацію станом на момент розгляду справи (січень 2010 р.), установчі документи.
Попередити учасників судового процесу:
- усі учасники судового процесу зобов'язані подавати адресовані суду документи завчасно: або за три дні до дати судового засідання через канцелярію суду, або поштою з урахуванням часу поштового перебігу та часу обробки кореспонденції службою діловодства суду;
- письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст.36 ГПК України). В разі подання копії документу вона повинна бути засвідчена відповідно до вимог чинного законодавства України (Закону України "Про нотаріат", Закону України "Про адвокатуру" або ін. Відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації іншої юридичної особи (ФОП - за наявності);
- представники сторін повинні мати паспорт, довіреність, а в необхідних випадках документ, що посвідчує їх службове становище.
9. Сторонам направити своїх повноважних представників у судове засідання.
10. Попередити сторони, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Чистякова І.О.
справа №60/313-09