"14" лютого 2015 р.
Справа № 921/668/13-г/17
про повернення скарги
Розглянувши скаргу №06-2/219 від 04.02.2015р. на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області з виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 13.08.2013р. у справі №921/668/13-г/17, подану 05.02.2015р. (вх.№5457) Дочірнім підприємством "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Тернопіль, суд вважає подані матеріали недостатніми для прийняття скарги до розгляду та повертає її без розгляду, оскільки:
· не подано належних доказів надсилання стягувачу (позивачу у справі) копії скарги і доданих до неї документів, тобто при зверненні до господарського суду з скаргою на дії органу Державної виконавчої служби скаржником не дотримано вимог статей 56, 57 ГПК України.
Так, оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Згідно роз'яснень, викладених у п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" та п.9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012р. скарга на дії органів ДВС має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".
У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК України, тощо.
Згідно п.2 ч.1 ст.57 ГПК України до скарги додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Таким чином, при поданні скарги на дії органу ДВС, на скаржника покладено обов'язок надіслання сторонам по справі копії скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення (ч.1 ст.56 ГПК України).
З поданих скаржником разом із скаргою документів вбачається, що до скарги долучено лише фіскальні чеки №№9760, 9751 від 05.02.2015р. про відправку рекомендованої кореспонденції, що вбачається з графи фіскального чеку ("лист реком."). Однак, такий документ є неналежним доказом надіслання скарги позивачу у справі (стягувачу) і даний факт не дає суду підстав вважати про дотримання скаржником вимог ст.56 ГПК України при поданні скарги. При цьому судом враховано наступне.
Відповідно до п.2 Правил, надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 (далі - Правила), розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно п.п.59, 61 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві у справі скарги на дії органу ДВС та доданих до неї документів є опис вкладення в цінний лист та документ, що підтверджує факт надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Позивачем до скарги додано розрахунковий документ, тобто квитанцію відділення поштового зв'язку Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 05.02.2015. про оплату рекомендованого листа, замість цінного листа. Відповідно, опису вкладення до цінного листа заявником не долучено, що є порушенням вимог ст.ст.36, 56 ГПК України.
Окрім того, дані обставини не дають можливості суду прийняти до розгляду подану скаргу підприємства та в порядку ст.65 ГПК України зобов'язати скаржника подати такий доказ надіслання скарги та долучених до неї документів на адресу стягувача, оскільки із поданих фіскальних чеків відділення поштового зв'язку від 05.02.2015р. судом встановлено, що скаржником на адресу позивача у справі (стягувача) скарга надіслана рекомендованим поштовим відправленням. Утім, статтею 56 ГПК України на скаржника покладено обов'язок надіслання таких документів поштовою кореспонденцією з оголошеною цінністю, тобто з описом вкладення.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, без розгляду.
З огляду на наведені обставини, скарга Дочірного підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" №06-2/219 від 04.02.2015р. на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області з виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 13.08.2013р. не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-2, 33, 36, 54, 56, 57, 61, п.6 ч.1 ст. 63, 86, 1212 ГПК України, суд, -
Повернути скаргу №06-2/219 від 04.02.2015р. на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області з виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 13.08.2013р. у справі №921/668/13-г/17, разом з доданими до неї документами (всього на 12 аркушах), Дочірньому підприємству "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Тернопіль, вул.О.Кульчицької, 8, без розгляду.
Після усунення допущених порушень, що спричинили повернення скарги, скаржник не позбавлений права повторно звернутися з нею до господарського суду у загальному порядку.
Суддя Н.О. Андрусик