"03" серпня 2015 р.Справа № 916/3243/13
Господарський суд Одеської області у складі:
Суддя Зайцев Ю.О.
при секретарі судового засідання Андрущенко С.В.
За участю представників сторін:
Від прокурора: Шарандак О.І. (посвідчення № 031643 від 26.01.2015р.);
Від позивача:ОСОБА_1І (довіреність №222/исх-гс від 11.06.2015р.);
Від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №01/03/02/15 від 03.02.2015р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника прокурораСуворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Одеська бутербродна компанія" про зобов'язання вчинити певні дії, -
Суть спору: 21.11.2013 року за вх. №4923/13 заступник прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська бутербродна компанія" про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.11.2013р. було порушено провадження по справі № 916/3243/13.
Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 18.12.2013 року приймаючи до уваги, що суддя Зайцев Ю.О. з 18.12.2013 р. знаходиться у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.), справу №916/3243/13 передано на розгляд судді Степановій Л.В.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2013 року справу №916/3243/13 прийнято до провадження суддею Степановою Л.В.
На підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області від 08.01.2014року, у зв'язку з тим, що суддя господарського суду Одеської області Зайцев Ю.О. повернувся з відпустки та керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р. із змінами та доповненнями відповідно до протоколу №17-01/2012 від 16.02.2012р.), справу № 916/3243/13 передано на розгляд судді Зайцеву Ю.О.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.01.2014 року справу №916/3243/13 прийнято до провадження суддею Зайцевим Ю.О.
22.01.2014 р.представником прокуратури подано клопотання (вх.№ 2-245/14), згідно якого, у зв'язку з розглядом Приморським районним судом м. Одеси адміністративного позову по суті справи № 522/28100/13-а, (провадження № 2-а/522/1679/13), за позовом заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Виконачвого комітету Одеської міської ради, за участю третьої особи ТОВ "Одеська бутербродна компанія", про визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності, прокурор просить суд зупинити провадження по справі в порядку ч. 1 ст. 79 ГПК України.
В обґрунтування заявленого клопотання представником прокуратури подано копію ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 08.11.2013 р. по справі № 522/28100/13-а, (провадження № 2-а/522/1679/13).
В судовому засіданні 07.02.2014р. представником відповідача надано заяву про приєднання доказів до матеріалів справи та відзив на позовну заяву відповідно до якого, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.02.2014р. провадження у справі №916/3243/13 було зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи № 522/28100/13-а, (провадження №2-а/522/1679/13), яка знаходиться в провадженні Приморського районного суду м. Одеси та зобов'язано сторони надати до суду письмове повідомлення про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №916/3243/13.
09.06.2015р. до канцелярії господарського суду Одеської області від заступника прокурора Суворовського району м. Одеси надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №916/3243/13 з підтверджуючими документами.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.01.2014 року поновлено провадження у справі №916/3243/13 з 15.07.2015р., із призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.
22.07.2015р. до канцелярії господарського суду Одеської області від заступникапрокурора Суворовського району м. Одеси надійшла заява про уточнення позовних вимог.
В судовому засіданні 27.07.2015р. представником відповідача надано клопотання про зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні 03.08.2015р. представником позивача надано клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Представником відповідача в судовому засіданні надано клопотання про витребування додаткових доказів в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, клопотання про витребування додаткових доказів в Одеської міської ради, клопотання про призначення судово-будівельної експертизи та заяву про застосування строку позовної давності.
03.08.2015 року після повернення з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі № 916/511/14.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:
Прокуратурою Суворовського району м. Одеси проведено перевірку законності набуття права власності на об'єкти нерухомості, розташовані на земельних ділянках на території району.
Під час проведення перевірки додержання вимог природоохоронного, земельного та містобудівного законодавства при розміщенні і експлуатації об'єктів, розташованих на узбережжі Чорного моря, прокуратурою встановлено, що на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва ім. Котовського, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Одеська бутербродна компанія» використовує у комерційних цілях земельну ділянку площею 0,027 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дор. 172-А (пляж «Лузанівка») підрозміщення кафе-бару «ПіццеріяБуено», загальною площею 278,4 кв. м. та 6 літніх будиночків загальною площею 137,4 кв. м., а всього 415.8 кв.м.
Фізична особа ОСОБА_4 самочинно побудувала зазначене кафе «Альонка» (на даний час бару «Піццерія Буено») загальною площею 278,4 кв. м. з літніми будиночками (шість загальною площею 137,4 та отримала право власності на нього на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2005 постановленого у справі № 25/271-05-9048. Це рішення суду належним чином зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» не було.
19 вересня 2008 року ФОП ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу цього кафе у простий письмовій формі з ОСОБА_5.
За договором купівлі-продажу ФОП ОСОБА_4 була зобов'язана ввести об'єкт в експлуатацію та укласти нотаріальний договір купівлі-продажу.
У зв'язку з невиконанням умов договору, право власності на нежитлові приміщення кафе загальною площею 278,4 кв. м. з літніми будиночками (шість штук), загальною площею 137,4 кв. м., всього 415,8 кв. м., розташований на земельній ділянці 0,027 га первинно зареєстровано 14.10.2011 за ОСОБА_5 на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси (справа № 2-4240/11) від 12.07.2011.
ОСОБА_5 уклав договори купівлі-продажу 1/2 частини кафе з літніми будиночками від 27.12.2011 з ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7, зареєстрований за № 471 та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9, зареєстрований за № 474.
Після укладених договорів купівлі-продажу спірного майна ОСОБА_6 та ОСОБА_8 стали власниками по 1/2 частини кафе з шістьма літніми будиночками.
Право власності за цими договорами було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» 23.01.2012 року.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_6 та ОСОБА_8 згідно протоколу №3 від 23.03.2012 року стали засновниками ТОВ «Одеська бутербродна компанія». За актом прийому-передачі майна 23.03.2012 передали по 100% своєї частки кожний до Статутного фонду іменованого ними товариства.
27.06.2012 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради ТОВ «Одеській бутербродній компанії» видано свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення кафе загальною площею 278,4 кв. м. з літніми будиночками (шість штук), загальною площею 137,4 кв. м., що розташовані на території «Гідропарку «Лузанівка» за адресою: м.Одеса, вул. Миколаївська дор. 172 «а».
Рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2005 встановлене у справі №25/271-05-9048 за позовом ФОП ОСОБА_4 до ТОВ «Південна будівельна компанія» про визнання права власності скасовано постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2006р. за касаційною скаргою прокуратури Суворовського району м. Одеси, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.11.2006 року постановленим у справі №30-25/271-05-9048 було задоволено позов ФОП ОСОБА_4 до ТОВ «Південна будівельна юмпанія» про визнання права власності.
Не погодившись з такими висновками суду прокуратурою району та Виконавчим комітетом Одеської міської ради подані апеляційні скарги, які задоволені постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2007р., фізичній особі ОСОБА_4 в позові було відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2007р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2007р. залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 26.07.2007р. в порушення провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2007р. у справі № 30-25/271-05-9048 за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_4 відмовлено. Таким чином, право власності ФОП ОСОБА_4 на кафе було скасовано.
В грудні 2005 року заступник прокурора Суворовського району м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах Виконавчого комітету Одеської міської ради до ФОП ОСОБА_4 про знесення самочинного будівництва.
Рішенням господарського суду Одеської області від 28.02.2006 постановленим у справі №9/447-05-12024 в задоволені позову прокуратурі району відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2008р. апеляційні скарги прокуратури Суворовського району та Виконавчого комітету Одеської міської ради задоволені, рішення господарського суду Одеської області від 28.02.2006р. постановлене у справі № 9/447-05-12024 скасовано, позов прокуратури Суворовського району м. Одеси задоволено, ФОП ОСОБА_4 зобов'язано знести самочинно збудоване кафе-морозиво «Альонка», загальною площею 278,4 кв. м.
Судом апеляційної інстанції питання щодо знесення шести літніх будиночків площею 137,4 кв. м. розглянуто не було.
Вищезазначене рішення суду виконано не було.
Право власності зареєстроване 14.10.2011 за ОСОБА_5 на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси (справа № 2-4240/11) від 12.07.2011р. було скасовано 15.06.2012р. рішенням Апеляційного суду Одеської області, постановленим за апеляційною скаргою заступника прокурора Суворовського району м.Одеси.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 15.06.2011 ОСОБА_5 відмовлено у задоволені позову до фізичної особі-підприємця ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі-продажу кафе.
Таким чином, у ОСОБА_5 було відсутнє право продажу спірного кафе.
У постанові Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2008р. прийнятій у справі № 9/447-05-12024, встановлені факти самочинного будівництва житлових приміщень кафе «Альонка» загальною площею 278,4 кв. м. з літніми будиночками(6 штук), загальною площею 137,4 кв. м., що розташовані на території «Гідропарку Лузанівка» за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дор. 172 «а», на земельній ділянці, що належить до комунальної власності, на яке у них не виникло право власності і яке підлягало знесенню за рішенням суду. Також судами встановлено, що у ФОП ОСОБА_4 відсутні докази надання їй у встановленому законом порядку у власність, користування, оренду земельної ділянки, і вона не придбала її на підставі інших цивільно-правових угод.
У технічному паспорті, складеному Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» від 23.07.2011р., зазначено, що об'єкт збудований самочинно.
Таким чином прокурор, враховуючи ті обставини, що майно, у вигляді самовільно зайнятої земельної ділянки, вибуло із володіння держави в особі Одеської міської ради не з його волі, у зв'язку із прийняттям Суворовським районним судом м.Одеси від 12.07.2011 рішення по справі № 2-4240/11, в наступному скасованого за рішенням Апеляційного суду Одеської області від 15.06.2012, оскільки після скасування рішення суду про визнання права власності на спірне майно, перебування державного майна у власності відповідача ТОВ «Одеська бутербродна компанія» завдає значну шкоду інтересам держави з особі власника земельної ділянки Одеської міської ради, що є порушенням державних інтересів, прокурор звернувся з даним позовом до господарського суду Одеської області та з урахуванням уточнень просить суд зобов'язати ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Одеська бутербродна компанія» звільнити нежитлові приміщення кафе-бару «Піццерія Буено» загальною площею 278,4 кв. м. з комплексом літніх типових будиночків у кількості шість штук, загальною площею 137,4 кв. м., що розташовані на території Гідропарку «Лузанівка» за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дор. 172 «а», на земельній ділянці, загальною площею 0,027 га. вартість якої складає 816 385,50 грн.
В судовому засіданні 07.02.2014р. представником відповідача надано відзив на позовну заяву відповідно до якого, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є
представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, звертатись до суду, з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненій прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно з ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, відповідно до ст. 2 ГПК України.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Встановлено, що ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Одеська бутербродна компанія» використовує у комерційних цілях земельну ділянку площею 0,027 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дор. 172-А (пляж «Лузанівка») підрозміщення кафе-бару «ПіццеріяБуено», загальною площею 278,4 кв. м. та 6 літніх будиночків загальною площею 137,4 кв. м., а всього 415.8 кв.м.
В своїй позовній заяві Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради просить суд, зобов'язати ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Одеська бутербродна компанія» звільнити нежитлові приміщення кафе-бару «Піццерія Буено» загальною площею 278,4 кв. м. з комплексом літніх типових будиночків у кількості шість штук, загальною площею 137,4 кв. м., що розташовані на території Гідропарку «Лузанівка» за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дор. 172 «а», на земельній ділянці, загальною площею 0,027 га. вартість якої складає 816 385,50 грн.
Згідно ст.16 Цивільного кодексу України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів а саме:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ст.20 Господарського кодексу України, Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Суд звертає увагу, що способи захисту порушених прав суб'єкта господарювання визначені статтею 16 ЦК та статтею 20 ГК.
Спосіб захисту права власності на об'єкт нерухомості, а саме вимога власника об'єкта, щодо звільнення самовільно зайнятої будівлі третіми особами є вірним способом захисту.
Однак, таку вимогу у судовому порядку може бути пред'явлено лише власником такої нерухомості.
Враховуючи ті обставини, що а ні прокурором, а ні Одеською міською радою не надано належних допустимих доказів права власності Одеської міської ради на нежитлові приміщення кафе-бару «Піццерія Буено» загальною площею 278,4 кв. м. з комплексом літніх типових будиночків у кількості шість штук, загальною площею 137,4 кв. м., що розташовані на території Гідропарку «Лузанівка» за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дор. 172 «а», на земельній ділянці, загальною площею 0,027 га. вартість якої складає 816 385,50 грн., суд не має правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позов пред'явлений відповідачу в інтересах особи, яка не є власником спірного майна. Таким чином прокурором не доведено, в чому саме полягає порушення відповідачем інтересів держави.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.
При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.
За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у справі.
Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні позову Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Одеська бутербродна компанія" про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
2. Стягнути з Одеської міської ради (65004, Одеська область, ОСОБА_9, Думська площа, буд. 1; код ЄДРПОУ 04056919) до Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач УК у м. Одесі код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) судовий збір в розмірі 1 218 /одна тисяча двісті вісімнадцять/ грн. 00 коп. - судового збору.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст складено та підписано 10 серпня 2015 р.
Суддя Ю.О. Зайцев