Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"04" серпня 2015 р. Справа № 911/2354/15
Господарський суд Київської області, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моді",
89440, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Великі Лази, вул. Тельмана, буд. 4 Б
88000, м. Ужгород, а/с 16 С
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2",
09000, Київська обл., Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Леніна, буд. 22
про стягнення 336 740,32 грн.
за участю представників:
позивача - Темнохудова З.В. (довіреність від 02.01.2015);
відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Моді" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" (далі - відповідач) про стягнення 336 740,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки від 06.02.2008 № 613.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.06.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.06.2015.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 14667/15 від 22.06.2015) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 08.06.2015.
У судове засідання 23.06.2015 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, розгляд справи відкладено на 14.07.2015.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 16330/15 від 13.07.2015) позивачем подано додаткові докази.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 16612/15 від 14.07.2015) позивачем подано акт про втрату документів.
У судове засідання 14.07.2015 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, розгляд справи відкладено на 04.08.2015.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 17106/15 від 22.07.2015) позивачем подано додаткові докази.
У судовому засіданні 04.08.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги повністю. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу місцезнаходження відповідача, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відтиском календарного штемпелю поштового відділення Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Нез'явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.
На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.08.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -
встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Моді" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Край" (далі - покупець) укладено договір поставки від 06.02.2008 № 613 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця (Додаток №1 до Договору «Бланк замовлення») та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину Договору, на умовах Договору (пункт 1.1. Договору).
Право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товари поставлено покупцеві вивантаженим на приймальну платформу магазину, і сторони підписали накладну, що засвідчує те, що товари були отримані покупцем (пункт 2.7. Договору поставки).
Згідно з пунктом 3.3. Договору, покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у статті 9 Договору, протягом терміну платежу зазначеного у пункті 1.1. Додатку № 3 до Договору «Спеціальні умови», за умови, що сума платежу не менше 50,00 грн. та, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій покупця) на адресу покупця.
Договір укладений строком до 31.12.2008. Строк дії Договору автоматично продовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше, ніж за 30 днів до закінчення його строку дії, будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір припинити його дію (пункт 8.1. Договору).
З огляду на відсутність у матеріалах справи повідомлень сторін про припинення дії Договору, суд дійшов висновку про продовження його дії відповідно до пункту 8.1. Договору та чинність Договору протягом спірних правовідносин сторін.
Відповідно до пункту 1.1. Додатку № 3 до Договору «Спеціальні умови», покупець оплачує реалізовані товари, за період один календарний тиждень, у магазинах покупця, протягом 10 банківських днів з дня закінчення календарного тижня, за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкції покупця) на адресу покупця, яка вказана в статті 9 Договору, протягом не більше, ніж 7 днів з дня поставки. Якщо у постачальника є борги по документам, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки наданих документів.
Також, між сторонами підписано Додаткову угоду від 03.09.2010 про заміну сторони у зобов'язанні до Договору поставки від 06.02.2008 № 613, згідно з якою сторону покупця за Договором замінено з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЙ» на Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАЙ-2» з переходом всіх прав і обов'язків за Договором, у тому числі, і щодо проведення розрахунків за вже поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю «МОДІ» товар.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар, всього на суму 1 523 763,08 грн., що підтверджується наданими у матеріали справи видатковими накладними (Т.1., а.с. №№ 14-157, Т.4, а.с. №№ 150-250, Т.5, а.с. №№ 1-250, Т.6, а.с. №№ 1-80, 114-187), що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток обох сторін, а відповідач вказаний товар отримав.
Підписи уповноважених представників сторін на видаткових накладних скріплені відбитками печаток обох сторін, що оцінюється судом як підтвердження юридичними особами фактів вчинення господарських операцій з поставки товару. До матеріалів справи долучені копії зазначених накладних, а їх оригінали оглянуті у судовому засіданні.
У матеріалах справи відсутні докази наявності зауважень покупця до спірних поставок товару, відповідачем позов не заперечено, участь представника у судових засіданнях не забезпечено.
Крім того, на підтвердження позовних вимог, позивачем надано у матеріали справи копії податкових накладних на поставку товару, що складені на господарські операції з поставки товару за спірними видатковими накладними.
Відповідно до пунктів 201.1, 201.4., 201.6., 201.7. статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Зважаючи не викладене, судом оцінюються податкові накладні, що складені позивачем, як докази того, що позивачем відображені господарські операції за спірними видатковими накладними, у своїх податкових зобов'язаннях.
На підтвердження наявності заборгованості, до матеріалів справи надано довідки з банківських установ: Акціонерного товариства «УкрСиббанк» від 26.06.2015 № 56-6-6/155 та Акціонерного товариства «ОТП Банк» від 25.06.2015 № 800-3/127, в яких відкрито поточні рахунки постачальника, що засвідчені підписами уповноважених осіб банків та скріплені відбитками їх печаток, за весь період спірних правовідносин з відповідачем, відповідно до яких судом встановлено здійснення відповідачем часткових оплат за Договором у розмірі 1 211 987,56 грн.
Також, між позивачем та відповідачем відбулось зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 48 348,00 грн., що підтверджується угодами про зарахування зустрічних однорідних вимог, копії яких додано до матеріалів справи (Т.6, а.с. №№ 81-90).
Окрім того, відповідачем здійснено повернення позивачеві товару, що отриманий за Договором, на суму 13 408,35 грн, що підтверджено бухгалтерською довідкою позивача від 07.07.2015, яка міститься у матеріалах справи.
Оскільки відповідач зобов'язання за Договором, у частині оплати вартості товару, що поставлений позивачем, виконав частково, а також враховуючи часткове зарахування зустрічних однорідних вимог та часткове повернення товару, станом на дату подання позову до суду, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за Договором у розмірі 250 019,17 грн. - різниця між вартістю поставленого товару та розміром часткової оплати, зарахування зустрічних однорідних вимог та вартості товару, що повернуто.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір, що укладено між сторонами, за правовою природою є договором поставки.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане.
З метою повного, всебічного та об'єктивного встановлення обставин справи, судом перевірено правильність розрахунку заборгованості на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів та встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується у розмірі 250 019,17 грн., а вимога про стягнення з відповідача 86 721,15 грн. заборгованості позивачем не доведена та, у зв'язку з цим, задоволенню не підлягає.
Судом не береться до уваги наданий у матеріали справи акт про втрату видаткових накладних, за якими позивач заявляє до стягнення вказану частину заборгованості, оскільки, даний акт не є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує факт поставки товару, у зв'язку з чим, поставка товару на накладними, які зазначені в цьому акті не оцінюються судом як підтверджена належними і допустимими доказами.
Підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідають вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факти здійснення господарських операцій і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Крім того, пунктом 1.1. Додатку №3 до Договору визначено підписання сторонами видаткових накладних обов'язковою умовою виникнення обов'язку відповідача з оплати товару.
Відтак, позовна вимога у даній справі підлягає частковому задоволенню у розмірі 250 019,17 грн., оскільки вона є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою.
При встановленні судом обставин щодо настання строку оплати відповідачем товару, що отриманий за Договором, судом враховано, що у пункті 1.1. Додатку № 3 до Договору сторонами погоджено оплату реалізованого товару.
Абзацом 2 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено можливість визначити строк виконання зобов'язання шляхом визначення вказівки на подію, яка неминуче має настати. Разом із тим, реалізація товару, що придбаний відповідачем, кінцевому споживачу, не є подією, що неминуче має настати.
Матеріали справи не містять доказів передання відповідачем звітів щодо реалізованого товару позивачу, відповідачем ніякими доказами не доведено наявність залишку товару, що поставлений позивачем за спірними видатковими накладними, а, відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування при розгляді судом господарського спору, покладено на сторони.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність застосування до спірних відносин сторін положення частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, тобто, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання є таким, що настав.
Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 6 734,81 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" (09000, Київська обл., Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Леніна, буд. 22, код ЄДРПОУ 35231874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моді" (89440, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Великі Лази, вул. Тельмана, буд. 4 Б, код ЄДРПОУ 33705773) 250 019 (двісті п'ятдесят тисяч дев'ятнадцять) грн. 17 коп. основного боргу та 5 000 (п'ять тисяч) грн. 39 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 10.08.2015.
Суддя С.О. Саванчук