ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
07 червня 2013 року м. Київ № 2а-16249/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Київської міської ради
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агентство», Товариство з обмеженою відповідальністю «Київторгремпроект», Комунальне підприємство «Хрещатик», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
про визнання нечинними та скасування рішень від 26.04.2007 року №486/1147 та від 01 листопада 2012 року № 318/8602, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Київської міської ради про:
- визнання нечинним та скасуваня рішення Київської міської ради від 26.04.2007 року №486/1147 «Про продаж земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Київторгремпроект», для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку у АДРЕСА_1» в частині площі земельної ділянки, що передана у власність;
- визнання нечинним та скасування рішення Київської міської ради від 01.11.2012 року № 318/8602 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агентство» у АДРЕСА_1 для будівництва підземного паркінгу та дитячого майданчика з подальшим його благоустроєм».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2012 року відкрито провадження у справі № 2а-16249/12/2670, до участі у справі залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київське інвестиційне агентство», Товариство з обмеженою відповідальністю «Київторгремпроект», закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19 грудня 2013 року.
19 грудня 2013 року розгляд справи відкладено до 06 лютого 2013 року, а в подальшому оголошено перерву до 20 лютого 2013 року.
20 лютого 2013 року до участі у справі судом залучено в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Комунальне підприємство «Хрещатик» та розгляд справи відкладено до 20 березня 2013 року, а в подальшому оголошено перерву до 03 квітня 2013 року, до 24 квітня 2013 року та до 29 травня 2013 року.
29 травня 2013 року суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
06 лютого 2013 року у судовому засіданні представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Київторгремпроект» заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині визнання нечинним та скасуваня рішення Київської міської ради від 26.04.2007 року №486/1147 «Про продаж земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Київторгремпроект», для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку у АДРЕСА_1» в частині площі земельної ділянки, що передана у власність, яке вирішено не було.
Клопотання обґрунтовано тим, що про порушення своїх прав позивач дізнався з публікації вказаного рішення на офіційному сайті Київської міської ради у 2007 року, а фактичне відкрите користування вказаною земельною ділянкою ТОВ «Київторгремпроект» свідчило про реалізацію останнім набутого права власності на неї.
Розглянувши заявлене клопотання, вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про його необґрунтованість, з огляну на наступне.
Строк звернення до адміністративного суду встановлено статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою наведеної статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Обчислення строку звернення до суду Кодексом адміністративного судочинства України пов'язується з моментом, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про наявність порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто дізналась про рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а не з моменту коли особі стало відомо за правилами якого судочинства їй необхідно захистити свої порушені права, свободи чи інтереси.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Положенням ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Відповідно до п. 30.2 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 14 червня 2006 року № 14/14 (чинного на час прийняття рішення від 26.04.2007 року № 486/1147) рішення Київради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Київрадою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію. Рішення Київради нормативно-правового характеру оприлюднюються не пізніше 30 днів з моменту їх прийняття. Офіційне оприлюднення всіх рішень Київради нормативно-правового характеру здійснюється шляхом опублікування у газеті Київради "Хрещатик".
Водночас, рішення Київради не нормативно-правового характеру та рішення індивідуальної дії набирають чинності з моменту їх прийняття, крім випадків, передбачених пунктом 30.1 Регламенту.
Пунктом 30.1 Регламенту передбачено, що 30.1. рішення Київради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинене Київським міським головою, про що він письмово повідомляє секретаріат Київради, депутатські групи та фракції Київради, з обов'язковою реєстрацією, і внесене на повторний розгляд Київради із обґрунтуванням зауважень. Київрада зобов'язана на черговому пленарному засіданні повторно розглянути рішення.
Виходячи із загальних норм права, нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.
Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Отже, рішення Київської міської ради «Про продаж земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Київторгремпроект», для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку у АДРЕСА_1» має форму акта ненормативного характеру, оскільки воно породжує права і обов'язки лише для ТОВ «Київторгремпроект». А тому, відповідно до Регламенту Київської міської ради набирає чинності з моменту його прийняття, без його офіційного оприлюднення в газеті «Хрещатик».
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів публікації рішення від 26.04.2007 року № 486/1147 представником третьої особи надано не було, як і інших доказів, які б свідчили про пропуск позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Натомість з позовної заяви вбачається, що позивач дізнався про існування оскаржуваного рішення у серпні 2012 року.
Таким чином, суд вважає, що на день звернення позивачем до адміністративного суду з адміністративним позовом щодо оскарження рішення Київської міської ради від 26.04.2007 року №486/1147 «Про продаж земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Київторгремпроект», для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку у АДРЕСА_1» в частині площі земельної ділянки, що передана у власність, встановлений ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальний строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущений, а тому підстав для задоволення клопотання ТОВ «Київторгремпроект» та залишення позовної заяви без розгляду у суду немає.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст. 100, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київторгремпроект» про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
2. Копії ухвали невідкладно надіслати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Погрібніченко