05 серпня 2015 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Чупікової В. В.
суддів Галичанського А.Д., Яремка В.В.,
за участю секретаря Тодоряка Г.Д.
за участю прокурора Шановської Ю.М., представника позивача Зевар С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом державного підприємства «Вижницький держспецлісгосп АПК» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином, за апеляційною скаргою прокурора Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Карапчівської сільської ради Вижницького району на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 квітня 2015 року,
ДП «Вижницький держспецлісгосп АПК» завернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування з нього матеріальних збитків, завданих злочином в розмірі 98450,76 грн. Посилався на такі обставини.
Згідно наказу директора ДП «Вижницький держспецлісгосп АПК» №149 від 01.12.2012 року ОСОБА_2 призначено на посаду майстра лісу Карапчівського лісництва. Згідно цього ж наказу, за ним закріплено квартали лісу вказаного лісництва за № 35, 36(2), 37, 38, 39. З метою, належної охорони та збереження лісу на ввірених ОСОБА_2 кварталах Карапчівського лісництва з ним був укладений договір про повну матеріальну відповідальність.
Відповідач ОСОБА_2 з 01 грудня 2011 року працюючи на посаді майстра лісу Карапчівського лісництва ДП «Вижницький держспецлісгосп АПК», будучи матеріально-відповідальною особою, з яким адміністрація державного підприємства уклала договір про повну матеріальну відповідальність від 04.01.2012 року, недбало віднісся до виконання
№22ц-1118/2015 рік Головуючий у 1 інстанції Кибич І.А.
Категорія 30/31 Доповідач Чупікова В.В.
покладених на нього обов'язків щодо охорони лісу, внаслідок чого, невстановленими особами вчинено самовільну рубку (розкрадання) лісу на загальну суму 98 450, 76 грн.
Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 08.07.2014 року ОСОБА_2, визнано винним у вчинені злочину передбаченого ст.197 КК України та призначено покарання у виді штрафу в сумі 850,00 грн.
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 квітня 2015 року позов ДП «Вижницький держспецлісгосп АПК» задоволено.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави завдані збитки в сумі 98 450, 76 грн., які підлягають зарахуванню та розподіляються між Державним та місцевим бюджетами, а саме 49 225, 38 грн. на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Карапчівської сільської ради, Вижницького району; 19 690, 15 грн. на користь спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету; 29 535, 23 грн. на користь спеціального фонду Державного бюджету України.
Вирішено питання відносно розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції прокуратура Вижницького району в інтересах Карапчівської сільської ради подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Вважає, що вказане рішення Вижницького районного суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права та висновки суду не відповідають обставинам справи виходячи з наступного.
Посилається на те, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.
Згідно ст.1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Таким чином, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках, встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства факту правопорушення, слід виходити того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов'язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев.
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків.
Також зазначає, що позов ДП «Вижницький держспецлісгосп АПК» є способом уникнення указаним підприємством матеріальної відповідальності, так як останньому на момент пред'явлення позову було відомо про вимоги прокурора щодо стягнення з ДП «Вижницький держспецлісгосп АПК» цих же збитків.
В судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор Шановська Ю.М. апеляційну скаргу підтримала з підстав, викладених в ній, зазначила, що з огляду на судову практику Вищого господарського суду України ДП «Вижницький держспецлісгосп АПК» має право на відшкодування шкоди тільки в порядку регресу, тобто після реального відшкодування ним шкоди до державного та місцевого фондів охорони навколишнього природного середовища, з вказаним позовом підприємство звернулося передчасно.
Представник позивача Зевар С.М. скаргу не визнала, просила її відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, зазначила, що підприємство є постійним лісокористувачем, лісові насадження обліковуються на балансі підприємства, як основні фонди, працівником підприємства кримінально карими діяннями заподіяна шкода підприємству.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
По справі встановлено, що позивач державне підприємство «Вижницький держспецлісгосп АПК» створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, основними напрямками діяльності є проведення заходів з відновлення лісів, підвищення їх продуктивності, охорона лісів від незаконних порубів та пошкоджень(а.с.11-12). Тобто відповідно до вимог ст.17 ЛК України позивач є постійним лісокористувачем.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 22.04.2015 року, яке набрало законної сили 13.07.2015 року, у справі за позовом прокурора Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області про стягнення шкоди встановлено, що ДП «Вижницький держспецлісгосп АПК», як постійний лісокористувач, не забезпечив охорону і збереження закріплених лісів, допустив їх порубку, обсяги незаконної порубки зафіксовані в акті Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області від 15.11.2013 року, розрахунок шкоди проведений на підставі Додатку №1 до Постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», розмір шкоди складає 98450,76 грн.(а.с.93-94).
Вказаним рішенням стягнуто до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Карапчівської сільської ради Вижницького району 49225,38 грн.
Відповідач у даній справі ОСОБА_2 на час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства перебував з позивачем у трудових відносинах, працюючи на посаді майстра лісу(а.с.35-38).
Статтями 130, 134 КЗпП України визначено, що працівник несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.
Позивач був визнаний потерпілим у кримінальному провадженні, про що свідчить постанова про залучення до кримінального провадження його представника на (а.с.92).
Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 08.07.2014 року встановлено відповідач ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.197 КК України та встановлено, що внаслідок його неналежного ставлення до виконання покладених на нього обов'язків щодо охорони ввірених йому кварталів лісу Карапчівського лісництва невстановленими особами здійснено самовільну рубку (розкрадання) лісу на суму 98450,76 грн., що спричинило тяжкі наслідки ДП «Вижницький держспецлісгосп АПК» - позивачу у даній справі (а.с.7-9). Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вказаний вирок обов'язковий для суду, що розглядає справи про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, між позивачем та відповідачем у даній справі склалися правовідносини з приводу відшкодування шкоди, заподіяної працівником позивача діями, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.
Вказані правовідносини регулюються нормами трудового законодавства. Стаття 1191 ЦК України, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі, не регулює вказані правовідносини. А тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 98450,76 грн.
В постановах Вищого господарського суду України, на які посилається апелянт, не міститься будь-яких застережень про неможливість підприємства - лісокористувача звернутися до суду з позовом до його працівника про відшкодування шкоди, заподіяної злочином при виконанні трудових обов'язків, до відшкодування цим підприємством шкоди на користь фонду охорони навколишнього природного середовища та спеціальних фондів.
Оскарженим рішенням на користь спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Карапчівської сільської ради Вижницького району 49225,38 грн. тобто таку ж суму, що і рішенням господарського суду Чернівецької області від 22.04.2015 року.
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 квітня 2015 року права Карапчівської сільської ради Вижницького району ніяким чином не порушені.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 квітня 2015 року, яке постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.209, 218, 307, 308 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Карапчівської сільської ради Вижницького району відхилити.
Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ інстанції на протязі 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: