Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 2а-57/10
12 квітня 2015 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд
Чернівецької області в складі:
головуючого судді Яківчика І.В.
при секретарі Гулей М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сторожинець справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС Сторожинецького ВДАІ сержанта ОСОБА_2 про скасування постанови серії СЕ №026405 від 06.02.2010 р. по справі про адміністративне правопорушення
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача в якому зазначив, що 06 лютого 2010 року відповідачем відносно нього було винесено постанову, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 300 гривень за порушення п.12.4 Правил дорожнього руху. Вважає цю постанову неправомірною оскільки по показах приладів його автомобіля швидкість була 60 км/год, а згідно протоколу позивач рухався із швидкістю 85 км/год, тому просив суд скасувати постанову.
В судове засідання позивач не з'явився але своєю письмовою заявою позивач, підтримуючи позовні вимоги, просив справу розглядати без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, виходячи з чого суд знаходить можливим здійснити розгляд справи без участі сторін на підставі наявних документів.
Вивчивши докази якими позивач обґрунтовує свої вимоги, суд на підставі аналізу встановлених фактичних обставин справи і відповідних їм правовідносин, знаходить, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
При цьому суд, керується також положеннями ч.2 ст.71 КАС України, згідно яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні дослідженими судом доказами встановлено, що 06 лютого 2010 року відповідачем відносно позивача було винесено постанову, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 300 гривень за порушення п.12.4 Правил дорожнього руху, а саме за перевищення швидкості в населеному пункті.
Доказом наявності вини позивача, який покладений в основу постанови по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, був протокол про адміністративне правопорушення серії СЕ № 026280 від 06.02.2010 року який складений на підставі показань приладу «Беркут» 06.06.039.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення.
Адміністративним правопорушенням, в контексті вимог ст.9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані, крім всього іншого, встановлюються також і показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Виходячи з цього очевидним є те, що доказ вини позивача в порушенні правил дорожнього руху, який покладений в основу оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, не є належним доказом який містить інформацію щодо предмета доказування тобто інформацію про наявність в діях позивача адміністративного правопорушення, оскільки прилад «Беркут» яким вимірювалась швидкість руху не має функцій фото- і кінозйомки чи відеозапису, а тому неможе використовуватись при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Зважаючи на це суд знаходить, що у відповідача були відсутні докази для висновку щодо наявності у позивача події і складу адміністративного правопорушення, а відтак і для винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 99, 159, 160, 163 КАС України, ст.ст. 9, 33, 34, 35, 122 ч.1, 251, 283 КУпАП, п.п.12.4 Правил дорожнього руху України суд,-
постановив:
Адміністративнй позов ОСОБА_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову сержанта ІДПС Сторожинецького ВДАІ ОСОБА_2 серії СЕ №026405 від 06.02.2010 р. про накладення на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 (триста) гривень, скасувати.
Постанова суду може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сторожинецький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається в тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: